Ухвала суду № 63027048, 23.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1077/16-к Головуючий у І інстанції Косенко А. В.Провадження № 11-кп/780/1446/16 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька О. П.Категорія Розділ 2 23.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Свінціцької О.П.

суддів - Сливи Ю.М., Рудніченко О.М.

секретар - Коломиченко А.С.

за участю прокурора - Ляшенка Р.О.

потерпілого - ОСОБА_2

законного представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016110210000423 за апеляційними скаргами заступника прокурора Київської області, прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції на вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року, яким,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, тимчасово не працює, що немає державних нагород, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125, ст. 356 КК України і призначено йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп;

за ст. 356 КК України у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

Вироком також вирішено питання щодо речових доказів,

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з вироком суду, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 04 травня 2016 року, близько 15 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшов до гаражного приміщення ОСОБА_3, що розташоване по АДРЕСА_2 та з мотивів особистої образи на неповнолітнього ОСОБА_2, маючи намір на спричинення невизначеної шкоди його здоров'ю, діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс один удар дерев'яною палицею, яку приніс з собою, по голові ОСОБА_2

У результаті неправомірних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосяної частини голови і струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 59/д від 11.05.2016 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Крім того, 04 травня 2016 року, близько 15 години 10 хвилин, обвинувачений, перебуваючи у вищевказаному гаражному приміщенні, після спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, побачив біля стіни спортивний велосипед марки «Ardis», та згадав про невирішені між ним та ОСОБА_2 питання з приводу повернення йому особистого майна. Надалі, ОСОБА_4 вважаючи, що в рахунок повернення особистих речей він має право взяти без дозволу власника ОСОБА_2 вказаний велосипед, він вирішив його забрати.

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на вилучення майна в рахунок повернення особистих речей, ОСОБА_4, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи повернення ОСОБА_2 свого майна, а саме боксерської груші, газонокосилки та бутсів, які нібито він надав у невстановлений слідством день ОСОБА_2 в користування, та діючи проти волі власника - ОСОБА_2, з гаражного приміщення забрав спортивний велосипед марки «Ardis», вартістю 1 500 гривень, якого в подальшому перевіз до господарського приміщення за місцем свого проживання.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 заподіяв інтересам ОСОБА_2 значну шкоду, що виразилася у матеріальній шкоді на суму 1 500 гривень та у не матеріальній шкоді, яка полягала в унеможливленні користуватися власником своїм майном.

Не погоджуючись з вказаним вироком суду заступник прокурора Київської області подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого, просив скасувати вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процессуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та призначити новий судовий розгляд. В обгрунтування апеляційних вимог вказує на те, що як вбачається з мотивувальної частини вироку суд виклав у ній не формулювання обвинувачення, яке він визнав доведеним, а лише зазначив у чому ОСОБА_4 обвинувачується. Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Разом з тим, в порушення вказаної норми закону, судом першої інстанції після призначення покарання ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 125 КК України та ст. 356 КК України, остаточне покарання за сукупністю злочинів взагалі не визначено.

В апеляційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого, просив вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 визнати виним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ст. 356 КК України та засудити за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу розміром 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за ст. 356 КК України у виді штрафу розміром 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ст. 70 КК України визначити остаточну міру покарання за сукупністю злочинів шляхом повного складання призначених покарань у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В обгрунтування апеляційних вимог вказує на те, що суд, призначивши покарання ОСОБА_4, не застосував вимоги ст. 70 КК України та не визначив остаточне покарання за сукупністю злочинів, що в результаті призвело до незаконного рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підпримав апеляційну скаргу заступника прокурора та підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого та його законного представника, які підтримали подані апеляційні скарги заступника прокурора та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку, у разі визнання особи винуватою мають бути зазначені: формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів та інші дані.

Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано не було.

Зокрема, в мотивувальній частині оскаржуваного вироку не зазначено формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, а лише зазначено обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.

Наведене вказує на те, що обвинувачення, яке судом першої інстанції було визнано доведеним, у вироку не сформульовано, що призвело до порушення права обвинуваченого на захист та є безумовною підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року щодо ОСОБА_4 не можна вважати законним, обґрунтованим та вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді необхідно усунути зазначені порушення, перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах заступника прокурора Київської області та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, перевірити правильність зазначення анкетних даних обвинуваченого та в залежності від встановленого, постановити законне і обґрунтоване рішення з дотриманням усіх вимог кримінального та кримінального процесуального закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження задовольнити частково.

Вирок Макарівського районного суду Київської області від 19 вересня 2016 року щодо ОСОБА_4 - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Судді:

____ _____ _____

Свінціцька О.П. Слива Ю.М. Рудніченко О.М.