Вирок № 63025674, 25.11.2016, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1062/16-к

Провадження № 1-кп/280/222/16

ВИРОК

Іменем України

25 листопада 2016 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Щербаченко І.В.,

при секретарі Грабовській О.О.,

за участю прокурора Сенька В.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження №12016060190000565 на підставі угоди про примирення від 01.11.2016 року та обвинувального акту за обвинуваченням:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, утриманців не має, депутатом та інвалідом не являється,який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2,30 липня 2016 року,разом з потерпілим ОСОБА_1,розпивали спиртні напої поблизу продуктового магазину,що по вул.Орджонікідзе,55 в м.Коростишеві,Житомирської області.

В ході розпиття спиртних напоїв потерпілий ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 свою власну банківську платіжну картку № 4149437861065793 ПАТ КБ «Приватбанк»,на якій знаходились грошові кошти потерпілого та повідомив пін-код до неї, з метою придбання продуктів харчування та спиртних напоїв. В подальшому,ОСОБА_2, придбавши вказані речі,повернувся на місце розпиття спиртних напоїв,однак потерпілого вже не було на місці. Після вжиття придбаних спиртних напоїв, у останнього виник злочинний умисел на таємне викрадення грошових коштів, які знаходяться на банківській платіжній картці № 4149437861065793 ПАТ КБ «Приватбанк», яка належить потерпілому ОСОБА_1,та,яка перебувала у останнього.

ОСОБА_2, 30 липня 2016 року,о 21 год. 50 хв.,реалізовуючи злочинний умисел,прийшов до найближчого банківського терміналу ПАТ КБ «Приватбанк»,який розташований в магазині «Тигренятко»,що по вул.Київській,113 м.Коростишів. Користуючись банківською платіжною карткою № 4149437861065793 ПАТ КБ «Приватбанк» та, достовірно знаючи пін-код до неї,ОСОБА_2 зняв з вказаної картки грошові кошти в сумі 500 гривень,тим самим таємно, умисно вчинив крадіжку чужого майна. Після чого ОСОБА_2 викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

ОСОБА_2, продовжуючи свої протиправні дії,30 липня 2016 року,о 22-00 год.,маючи єдиний злочинний умисел на викрадення грошових коштів з картки ОСОБА_1,знову підійшов до найближчого банківського терміналу АТМ 3746 ПАТ «Креді ОСОБА_3»,який розташований в будинку № 103 по вул.Київській м.Коростишів,використовуючи банківську платіжну картку № 4149437861065793 ПАТ КБ «Приватбанк»,та достовірно знаючи пін-код до неї,ОСОБА_2 зняв з вказаної картки грошові кошти в сумі 300 гривень,тим самим таємно,умисно вчинив крадіжку чужого майна, яке належить потерпілому ОСОБА_1. Після чого ОСОБА_2 викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

Продовжуючи свої злочинні дії,ОСОБА_4,30 липня 2016 року,о 22 год. 22 хв., маючи єдиний злочинний умисел на викрадення грошових коштів з картки ОСОБА_1, знову повторно підійшов до найближчого банківського терміналу АТМ 3746 ПАТ «Креді ОСОБА_3», який розташований в будинку № 103 по вул.Київській м.Коростишів, використовуючи банківську платіжну картку № 4149437861065793 ПАТ КБ «Приватбанк» та, достовірно знаючи пін-код до неї,ОСОБА_2 зняв з вказаної картки грошові кошти в сумі 100 гривень,тим самим таємно,умисно вчинив крадіжку чужого майна,яке належить потерпілому ОСОБА_1.Після чого ОСОБА_2 викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

Злочинні дії ОСОБА_2 обєднані одним єдиним злочинним умислом та в своїй сукупності складають один продовжений злочин.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, потерпілому ОСОБА_1 завдано матеріальної шкоди на загальну суму 900 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиросердно розкаявся.

01 листопада 2016 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про примирення відповідно до змісту якої, останній вибачився перед потерпілим ОСОБА_1,обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнає свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому завдану матеріальну шкоду.

При цьому сторони угоди погоджують призначення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу у розмірі п,ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про примирення судом під час судового засідання з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє:

- що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

- наслідки укладення та затвердження угоди,передбачені статтею 473 КПК України;

- характер кожного обвинувачення;

- вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення судом під час судового засідання з'ясовано у потерпілого ОСОБА_1, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України.

Після роз'яснення потерпілому його прав та наслідків укладення угоди про примирення,потерпілий ОСОБА_1 просив суд затвердити угоду про примирення, укладену 01.11.2016 року між ним та обвинуваченим ОСОБА_2.

Після роз'яснення обвинуваченому його прав та наслідків укладення угоди про примирення, ОСОБА_2 просив суд затвердити угоду про примирення, укладену 01.11.2016 року між ним та потерпілим ОСОБА_1.

Прокурор вважає, що угода про примирення, укладена між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2, підлягає затвердженню.

В результаті вивчення документів досудового розслідування та опитування сторін суд приходить до висновку, що угода про примирення, укладена 01.11.2016 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки:

- умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 КК України, як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна;

- умови угоди відповідають інтересам суспільства;

- умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

- відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним або сторони не примирилися;

- відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;

- наявні фактичні підстави для визнання винуватості.

Покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення, відповідає положенням статті 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах встановлених санкцією частини першої статті 185 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення,яке є злочином середньої тяжкості, особу винного, який не судимий, не одружений,не працює,утриманців не має, на диспансерному наркологічному та психіатричному обліках не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, обставини, що помякшують покарання (щире каяття).

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст. ст. 373-376, 394-395, 472-475 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 01 листопада 2016 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 ОлександромІгоровичем.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене угодою про примирення покарання у виді штрафу у розмірі пятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,а саме у сумі 850 (вісімсот пятьдесят) гривень.

Речові докази: виписки з картки №4149437861065793 на 2 арк. потерпілого ОСОБА_1, диск з 7 фото, з датою та часом зняття коштів з картки №4149437861065793, які приєднані до матеріалів кримінального провадження-залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про примирення, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, потерпілому та обвинуваченому.

Суддя І.В.Щербаченко