Рішення № 63024562, 24.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2016 р.Справа № 922/3382/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 56.667,84грн. за участю :

позивача - Баран А.О. (дов. № 3878 від 01.09.2016 р.)

відповідача - ОСОБА_3 (дов. від 22.11.2016 р.)

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" 06.10.2016 р. звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у розмірі 56.667,84 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 14П-ПРФ-242-2013 від 01.09.2013 р. в частині оплати за спожитий природний газ у період з 01.02.2015 року по 05.03.2015 року, об'єм та вартість якого визначено позивачем шляхом здійснення перерахунку за період відсутності (несправності) ЗВТ за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, у зв'язку з встановленням, під час проведення позачергової повірки, факту непридатності лічильника газу РЛ-G-10, що зафіксовано у довідці про непридатність засобу вимірювальної техніки № ХГ/01947 від 24.02.2015 р. В якості правових підстав позивач посилається на Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання, споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 р., ст. 629 ЦК України, ст. ст. 1, 54-57 ГПК України.

У судовому засіданні 08.11.2016 р. було оголошено перерву до 11:00 24 листопада 2016 р.

Представники позивача у судовому засіданні підтримує позов у редакції заяви про зміну предмету позову (вх. № 38839 від 15.11.2016 р.), у якій позивач зазначає, що в прохальній частині позову помилково вказаний договір № 14П-ПРФ-242-2015 р. від 30.09.2013 р., замість необхідного № 14П-ПРФ-242-2013 р. від 01.09.2013 р., а тому, відповідно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 56667,84 грн. за договором № 14П-ПРФ-242-2013 р. від 01.09.2013 р.

Суд, розглянувши заяву про зміну предмету позову, враховуючи, що вона подана з дотриманням ст. ст. 22, 54-57 ГПК України, приймає їх до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх. 39684 від 22.11.2016р.), зазначивши, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а позачергову повірку проведено з порушенням закону, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності суперечливих питань щодо технічних характеристик ЗВТ, доказів, письмового повідомлення відповідача про перевірку ЗВТ, Акту про виявленні порушення в роботі ЗВТ, доказів повноважень особи, що підписала Акт про демонтаж лічильника газу з боку позивача, доказів погодження відповідача з обсягом перерахованого споживчого газу у спірний період, тобто позивач без належних правових підстав порушив право власності відповідача на вказаний ЗВТ, позбавивши останнього можливості фактично володіти власною річчю та споживати її корисні властивості, використовувати для обліку протранспортованого та спожитого газу. Крім того, відповідач наголошує, що йому, як добросовісному споживачу, розрахунку обсягу перерахованого газу в період знаходження газового лічильника на позаплановій перевірці повинно було бути здійснено у відповідності до п.5.13.3 Правил обліку природного газу № 618, тобто за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

01 вересня 2013 року між ПАТ "Харківгаз" (позивач, постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач, споживач) було укладено договір № 14П-ПРФ-242-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого постачальник протягом 2013 року зобов'язався здійснювати споживачу постачання природного газу в об'ємах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов'язався оплачувати вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором постачання.

Строк дії Договору сторони визначили у п. 10.1., до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Додатковими угодами від 24.12.2013 р. та від 05.01.2015 р. дію договору пролонговано до 31.03.2015 року.

Відповідно до п.п. 2.6., 2.8.1., 2.9 договору, послуги з постачання документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначеному у додатку 1 до Договору. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

Підставою звернення із даним позовом позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.09.2013 р. № 14П-ПРФ-242-2013 в частині повної та своєчасної оплати протранспортованого обсягу природного газу за лютий 2015 р. (нараховано 6,075 тис. куб.м.) та за період з 01.03.2015 р. по 05.03.2015 р. (до моменту встановлення лічильника газу нараховано 1,402 тис.куб.м.), технічні розрахунки за які проведені за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на момент звернення із даним позовом склала 56.667,84 грн.

Правомірність вимог обґрунтована тим, що для проведення позачергової повірки лічильника було направлено відповідачу лист № 413/16 від 23.02.2015 року та демонтовано лічильник газу РЛ-G-10 (заводський номер 510485), який є власністю ФОП ОСОБА_1, про що було складено протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову повірку.

Факт непридатності лічильника газу РЛ-G-10 зафіксовано у довідці про непридатність засобу вимірювальної техніки № ХГ/01947 від 24.02.2015 р.

Супровідним листом від 29.03.2016р. за № 645/06 ПАТ "Харківгаз" було направлено для підписання відповідачу акти прийому - передачі газу: № 02 від 28.02.2015 та № 03 від 31.03.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.04.2016р.

Проте, відповідач вищезазначені акти не підписав, позивачу не повернув, перераховану позивачем вартість протранспортованого газу за період з 01.02.2015 по 05.02.2015 р. не сплатив.

З метою стягнення з ФОП ОСОБА_1 зазначеної суми ПАТ "Харківгаз" звернулось з даним позовом до господарського суду Харківської області.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (юридичних осіб), в тому числі облік обсягів газу, що постачався за умовами Договору, регулюються Правилами користування природним газом для юридичних осіб, затвердженими постановою НКРЕ № 1181 від 13.09.2012р. та Правилами обліку природного газу під час його транспортування газопровідними мережами постачання та споживання № 618 від 7.12.2005p (далі - Правила обліку природного газу), які були чинні на час виникнення спору між позивачем та відповідачем.

Так, відповідно до п. 5.1. Правил обліку природного газу, постачання газу споживачу здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку газу.

Згідно з пунктом 5.7. Правил обліку природного газу, засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Власник комерційного вузла обліку газу відповідає за збереження свідоцтв про повірку або метрологічну атестацію ЗВТ та паспортів до ЗВТ.

Право власності на лічильник газу PL - G10 заводський № 510485, належить відповідачу, що підтверджується паспортом на лічильник та не заперечується позивачем.

Державним підприємством "Харківський регіональний науковий виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації" видано свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки № Ч-25.05/47 від 25.05.2012р., лічильник газу побутовий PL-G10. заводський № 510485 виробник Ямполь, яке чинне до 25.05.2017р.

Позивачем зроблено перерахунок об'єму протранспортованого відповідачу газу за період з 01.02.2015 по 05.03.2015, в порядку п. 3.12.3, п. 3.12.4 Правил № 1181, за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання, з чим не погоджується відповідач.

Згідно з п. 5.13 Правил обліку природного газу, перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться у випадках:

- тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну, позачергову, експертну повірки та ремонт);

- непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами перевірки технічного стану комерційного вузла обліку газу;

- наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів (несправність ЗВТ).

Позивачем доказів порушення відповідачем строків повірки ЗВТ, як і доказів аварійної ситуації не надано.

Тому підставою для перерахунку об'єму протранспортованого газу може бути лише двосторонній акт про виявлені недоліки, який в силу статті 34 ГПК України є доказом підстав здійснення перерахунку.

Відповідно до п. 5.12. Правил обліку природного газу № 618, у разі виникнення між сторонами суперечливих питань щодо технічних, у тому числі метрологічних, характеристик ЗВТ, сторони договору мають право вимагати проведення позачергової або експертної повірки ЗВТ територіальними органами Держспоживстандарту України.

Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача (пункт 3.4 Договору). У п. 5.2.2 договору сторони визначили, що позивач має право безперешкодного доступу до газоспоживного обладнання, газопроводів та вузлів обліку газу на території споживача, а п. 5.10 Правил обліку природного газу унормовує, що сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби.

Порядок та терміни, проведення перевірок технічного стану ЗВТ передбачені у розділі 12 Правил обліку природного газу № 618.

Відповідно до п. 12.1. Правил № 618, перевірки технічного стану комерційних вузлів обліку газу та правильності розрахунків протранспортованого та реалізованого споживачу газу (далі - перевірки) проводяться уповноваженими представниками облікової організації і споживача у порядку та терміни, що передбачені умовами договору або окремою технічною угодою до цього договору.

Згідно з пункту 12.8. Правил № 618, у разі необхідності проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу ініціатор перевірки (облікова організація або споживач) письмово повідомляє про це іншу сторону договору. Перевірка проводиться не пізніше ніж у дводенний термін (вихідні та святкові дні не враховуються) з дня надходження повідомлення до іншої сторони договору. У разі виникнення аварійних ситуацій, що призвели до унеможливлення обліку протранспортованого газу, позачергові перевірки можуть проводитись без попереднього письмового повідомлення власника комерційного вузла обліку газу.

Доказів виникнення аварійної ситуації, що призвела до унеможливлення обліку протранспортованого відповідачу газу, як і доказів належного повідомлення відповідача про проведення позачергової перевірки ЗВТ, позивач до матеріалів не надав. Лист Чугуївської філії ПАТ "Харківгаз" № 413/16 від 23.02.2015 р., за відсутності доказів вручення його відповідачу, не може бути визнаний судом належним доказом повідомлення відповідача про проведення позачергової перевірки ЗВТ, у розумінні ст. 33, 34 ГПК України.

Разом з цим, у п. 12.10. Правил № 618 встановлено, що за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу, представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна).

Акт про виявлення недоліків лічильника газу PL-G10, що впливають на результати вимірювань об'єму газу, до матеріалів не надано; факт проведення перевірки, складання такого акту та фіксації в нього виявлених несправностей роботи ЗВТ спростовується матеріалами справи.

Також, до матеріалів справи не надано належних доказів того, що на момент демонтажу лічильника (24.02.2015 р.) між сторонами існували суперечливі питання щодо технічних (метрологічних) характеристик лічильника газу PL-G10, останній був несправний або були ушкоджені пломби на ньому, як і не надано доказів наявності будь-яких інших недоліків, які впливають на результати вимірювань об'єму газу або закінчення строку дії повірки ЗВТ.

За таких підстав, враховуючи, що перерахунок обсягів постачання газу здійснюється за наявності встановленого факту непридатності до застосування ЗВТ, що підтверджений документально, судом визнано неправомірних здійснений позивачем перерахунок об'єму протранспортованого відповідачу газу за період з 01.02.2015 по 05.03.2015 за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання.

При цьому судом враховано, що лічильник газу PL - G10 заводський № 510485, належить відповідачу, що підтверджується паспортом на лічильник.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст.321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахування того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності суперечливих питань щодо технічних характеристик ЗВТ, доказів, письмового повідомлення відповідача про перевірку ЗВТ, складання акту про виявленні порушення в роботі ЗВТ, доказів погодження відповідача з обсягом перерахованого газу відповідачу у спірний період, суд дійшов висновку, що позивач без належних правових підстав порушив право власності позивача на вказаний ЗВТ, позбавивши позивача можливості фактично володіти власною річчю та споживати її корисні властивості, тобто використовувати для обліку протранспортованого та спожитого газу, а також з порушенням закону здійснив його позачергову повірку.

Згідно ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до п. 5.13.2 Правил обліку природного газу № 618, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання за умови встановлення невідповідності ЗВТ встановленим вимогам (порушення цілісності пломб, корпусу лічильника, невірне визначення обсягів споживання газу тощо). Водночас, п. 5.13.3 Правил обліку природного газу № 618, передбачено, що у разі використання споживачем ЗВТ, що відповідає встановленим вимогам, у всіх випадках об'єм протранспортованого газу за період відсутності ЗВТ розраховується за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів.

Таким чином, вказаними положеннями встановлено господарсько-правові санкції для споживачів природного газу, що порушують правила споживання природного газу та не вживають достатніх та необхідних заходів для забезпечення достовірності обліку природного газу у вигляді перерахунку протранспортованого та спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання споживача.

Ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахування наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у діяльності відповідача щодо спірних правовідносин складу господарського правопорушення. Враховуючи відсутність складеного між сторонами Акту про виявлені недоліки лічильника газу PL - G10 заводський № 510485, суд вважає безпідставним покладення на позивача господарсько-правової відповідальності та застосування до нього оперативно-господарських санкцій у вигляді здійснення перерахунку об'єму протранспортованого відповідачу газу за період з 01.02.2015 по 05.03.2015 за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання.

За змістом п. 3.12.2 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 р. № 1181, п. 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005р. № 618, у випадку тимчасової відсутності ЗВТ обсяг протранспортованого та спожитого природного газу визначається шляхом здійснення перерахунку.

П. 5.13.2 Правил обліку природного газу № 618, передбачено способи перерахунку обсягу протранспортованого та спожитого природного газу, зокрема, для споживачів, які допустили порушення правил споживання природного газу та достовірності його обліку, передбачено застосування оперативно-господарських санкцій у вигляді перерахунку протранспортованого та спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання споживача, а для споживачів, що добросовісно виконують господарсько-правові зобов'язання, - перерахунок об'єму споживчого газу за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів.

Таким чином, враховуючи порушене позивачем законне право використовувати належний відповідачу на праві власності лічильник газу PL - G10 заводський № 510485, не надання належних доказів правомірності здійсненого позивачем перерахунку протранспортованого газу за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання споживача, відсутність підстав для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності, з урахуванням приписів наведених правових норм, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою в позові, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України , ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 28.11.2016 р.

Суддя(підпис О.В. Бринцев

/справа № 922/3382/16/