Ухвала суду № 63024507, 24.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"24" листопада 2016 р.Справа № 922/719/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

розглянувши справу

за заявою Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків до Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" м. Харків про визнання банкрутомза участю : ліквідатора - ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 23.06.2016р. Публічне акціонерне товариство Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_1. Зобов'язано ліквідатора в строк до 23.06.2017 року виконати ліквідаційну процедуру, надати суду звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури.

05 вересня 2016 року до суду надійшла заява ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28885), в якій ліквідатор просить суд зобовязати ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" провести звіряння взаєморозрахунків з банкрутом АТ "НТІ ТТР" та стягнути з ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" на користь ПАТ Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації дебіторську заборгованість на загальну суму 3363519,77грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.09.2016р. прийнято та призначено заяву ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28885) до розгляду в судовому засіданні на "04" жовтня 2016 р. о(об) 10:50, залучено ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" до участі в справі №922/719/16 з розгляду заяви ліквідатора про стягнення дебіторської заборгованості банкрута (вх. №28885), зобовязано ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" надати до суду обгрунтований відзив на заяву, з наданням необхідних доказів в його обгрунтування.

Ухвалою суду від 04.10.2016р. з підстав нез*явлення в судове засідання представника ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" та ненадання витребуваних документів, розгляд заяви відкладено на 24 листопада 2016р. о 12:20, зобовязано ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" надати до суду обгрунтований відзив на заяву, з наданням необхідних доказів в його обгрунтування.

19.10.2016р. ліквідатором подано до суду клопотання про долучення до заяви додаткових матеріалів, в тому числі витягу з сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти".

24.11.2016р. ліквідатором подано до суду клопотання про долучення до заяви додаткових матеріалів.

Представник ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, у звязку з чим заява ліквідатора по справі № 922/719/16 розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними матеріалами. Факт належного повідомлення ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" про час та дату розгляду заяви підтверджується поштовим повідомленням про вручення ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" 12.10.2016р. копії ухвали суду від 04.10.2016р.

Ліквідатор в судовому засіданні підтримала заяву про стягнення дебіторської заборгованості в повному обсязі, просила суд її задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення ліквідатора, дослідивши матеріали справи та заяви в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно зі ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом та розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу, або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом від 22.12.2011 р. N 4212-VI ( далі Закон про банкрутство) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Отже, частина 4 статті 10 Закону про банкрутство відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, а саме: спори про визнання права власності, повернення майна, розірвання договорів, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника і дана норма кореспондується з положеннями п. 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону про банкрутство) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Одночасно частиною 9 ст. 16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, норми частини 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Отже, імперативними нормами ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство та ст.ст. 12, 16 ГПК України встановлено виключну підсудність майнових спорів за участю особи, яка перебуває в процедурі банкрутства.

Системний аналіз положень Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми цього Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Відповідна правова позиція стосовно порядку розгляду майнових спорів щодо боржника господарським судом у межах справи про банкрутство без порушення окремого позовного провадження викладена у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2016р. по справі № 3-304гс16. У відповідності до ст.111-28 ГПК України судові рішення Верховного суду є обов*язковими для всіх суб*єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

У відповідності до п. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості тощо.

Ліквідатором на виконання вимог вищевказаної статті було подано до суду в межах справи про банкрутство Публічного АТ "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" заяву про зобов*язання ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" провести звірку розрахунків за низкою договорів та стягнення з останнього дебіторської заборгованості банкрута в сумі 3363519,77 грн.

Суд вважає, що звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою має на меті збільшення ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів, що не суперечить вимогам Закону про банкрутство.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" було залучено до участі у справі № 922/719/16 з розгляду відповідної заяви.

Надаючи оцінку поданим до заяви додаткам, суд вважає вимогу ліквідатора підлягаючою частковому задоволенню з огляду на наступне.

10.01.2011р. між ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" (Покупець) та ТОВ «АТН- Інвест» (Повірений), що діє від імені та за дорученням АТ «НТІ ТТР» (Продавець) було укладено Договір купівлі - продажу цінних паперів №Б 10/01-2 від 10.01.11р. (далі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору АТ «НТІ ТТР» зобовязався передати у власність ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" цінні папери акції, номінальною вартістю 250,00 грн., кількістю 2700 шт. Покупець - ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти", зобов*язався прийняти та оплатити вищезазначені цінні папери в порядку та на умовах, визначених договором. Загальна договірна вартість пакета цінних паперів (далі - ЦП) склала 675 000,00 грн.

На виконання пункту 2.1.3 договору АТ «НТІ ТТР» було передано ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" відповідні акції, що підтверджено актом приймання-передачі цінних паперів до договору від 03.02.2011р. та довідкою ТОВ «Пірс» від 20.11.2015р.

П. 2.2. договору сторони узгодили, що Покупець зобовязується перерахувати грошові кошти в рахунок оплати ЦП на рахунок АТ «НТІ ТТР» протягом строку дії даного Договору. Відповідно до п.9.3. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 10.01.2012 р.

Додатковою угодою від 09.01.2012р. строк дії договору було подовжено до 10.01.2014р.

Але матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" не виконало своїх зобовязань перед АТ «НТІ ТТР», в термін до 10.01.2014р. грошові кошти не були перераховані, внаслідок чого заборгованість за вказаним Договором за даними бухгалтерського обліку складає 668 000,00 грн.

Згідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

З приписів вищевказаної правової норми вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги (ст. 530 Цивільного кодексу України).

З метою виконання ліквідаційної процедури у встановленому законом порядку та повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, ліквідатором на адресу боржника - ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти", було направлено Вимогу за вих.№ 03-03/296 від 08.07.2016 р. про негайну сплату заборгованості в сумі 3363519,77 грн., що утворилася на підставі низки інших договорів, а саме договору уступки від 01.12.14, договору оренди №2/К-15 від 01.12.09, договору №Б135 від 01.04.08р. та договору купівлі - продажу цінних паперів №Б 10/01-2 від 10.01.11 р.

ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" грошові кошти в рахунок виконання зобов*язання, зокрема за договором купівлі - продажу цінних паперів №Б 10/01-2 від 10.01.11р. не були виконані в повному обсязі, внаслідок чого станом на час розгляду справи заборгованість ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти" за цим договором складає 668000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. За таких обставин, суд вважає вимогу ліквідатора про стягнення 668000,00грн. боргу за договором купівлі - продажу цінних паперів №Б 10/01-2 від 10.01.11 р.обгрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Стосовно решти заявлених вимог за заявою, суд вважає необхідним їх відхилити, оскільки до матеріалів справи не подано ані договорів, якими ліквідатор обгрунтовує наявність заборгованості у визначеному розмірі, ані будь-яких інших первинних документів на підтвердження наявності відповідних договірних правовідносин та невиконаних зобов*язань.

Керуючись ст.ст. 37- 48 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.ст. 4-1, 77, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора (вх. №28885) задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства « Верифікаційні проекти» ( код 22623173, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул.Чернишевська, буд.4) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" ( код 24473030, місцезнаходження: 61072, м.Харків, пр-т Леніна ( Науки), буд.56) 668000,00 грн. дебіторської заборгованості.

Після набрання ухвалою законної сили видати наказ.

Решту вимог за заявою відхилити.

Ухвалу направити банкруту, ліквідатору, ОСОБА_2 "Верифікаційні проекти".

Суддя ОСОБА_3