Рішення № 63024121, 23.11.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2016 р.Справа № 916/2670/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Чебан К.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 623 /03 від 03.10.2016р.);

від відповідача Гур`єва О.С. (довіреність б/н від 01.11.2016р.), ОСОБА_2 (довіреність б/н від 01.11.2016р.), ОСОБА_3 (керівник);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК

до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Корпоративні бізнес системи

про стягнення 62 870,35 грн., -

встановив:

Публічне акціонерне товариство БРОКБІЗНЕСБАНК в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Корпоративні бізнес системи грошові кошти у сумі 62 870,35 грн. Також, позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на укладення 16.12.2013р. між ним та відповідачем договору поставки № ДБ161213. Позивач зазначає, що згідно п.5.2 договору він здійснив попередню оплату в розмірі 10 % від загальної вартості замовленої партії товарів, а саме 62 870,35 грн. При цьому вказує, що з моменту підписання договору, поставки товару відповідачем здійснено не було, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати на підставі ст. 693 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2016р. порушено провадження у справі № 916/2670/16 за даним позовом, розгляд справи призначено на 02.11.2016р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2016р. задоволено клопотання ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено господарському суду м. Києва проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК у судовому засіданні 02.11.2016р. по справі № 916/2670/16.

В судовому засіданні 02.11.2016р. представниками відповідача було надано суду відзив на позовну заяву (вх. № 26649/16), відповідно до якого товариство просить суд відмовити в задоволенні позову із посиланням на те, що відповідачем не було поставлено товар за договором, оскільки ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК не надало замовлення, передбаченого п. 2.3 договору, що свідчить про те, що позивач не виконав всі умови договору. При цьому, ТОВ Корпоративні бізнес системи неодноразово повідомляло банк про готовність поставити товар, що вбачається з листів № П19032014 від 19.03.2014р. та № П18082015 від 18.08.2015р., проте, банк відповіді на зазначені листи не надав.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2016р. розгляд справи відкладено на 23.11.2016р. - згідно ст. 77 ГПК України.

Також, ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2016р. задоволено клопотання ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено господарському суду м. Києва проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК у судовому засіданні 23.11.2016р. по справі № 916/2670/16.

21.11.2016р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 28291/16), які судом долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.11.2016р.:

- представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити;

- представники відповідача заперечували проти позову, просили суд відмовити в його задоволенні.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 23.11.2016р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16.12.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю Корпоративні бізнес системи (Постачальником) та АТ БРОКБІЗНЕСБАНК (Покупцем) укладено договір поставки № ДБ161213.

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов'язався поставляти компютерне обладнання, відповідно до наданих Покупцем замовлень, а Покупець - зобов'язався приймати такі товари та своєчасно оплачувати їх вартість за номенклатурою, кількістю, комплектністю та цінами, що визначені у Специфікаціях Товарів, які є невідємними частинами цього Договору.

Постачальник зобовязується прийняти від Покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку товарів без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в місці призначення за адресою: 03057, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4. Постачальник несе всі витрати та ризики, повязані з доставкою товару до цього місця призначення (п. 2.1. Договору).

П. 2.2., п. 2.3. Договору встановлено, що замовлення товарів Покупцем здійснюється на підставі наданих Постачальником прайс-аркушів з відображенням асортименту та цін товарів (з урахуванням ПДВ), які діють на дату замовлення. Замовлення Покупця повинне містити найменування, асортимент, одиницю виміру, ціну і кількість товарів та надсилатись не менше ніж за сорок пять робочих днів до очікуваної дати поставки товарів у формі, що дозволяє зафіксувати момент отримання замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, e-mail, ін.). Замовлення підписується уповноваженим представником Покупця.

П. 2.5. Договору сторони узгодили, що постачальник гарантує поставку товарів протягом 55 робочих днів з моменту отримання коштів. Кожна партія товару від постачальника повинна супроводжуватися належним чином оформленими податковими накладними, актами приймання-передачі товарів та іншими документами, необхідними у передбачених законодавством України випадках.

Відповідно до п. 2.6. Договору, у випадку неможливості виконати замовлення у вказаний термін, Постачальник повинен протягом одного робочого дня з моменту отримання заявки повідомити Покупця у формі, що дозволяє зафіксувати момент передачі повідомлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, e-mail, ін.) про неможливість виконання замовлення протягом зазначеного терміну. Замовлення вважається прийнятим до виконання і є підставою для формування і направлення постачальником у адресу покупця відповідної специфікації.

Як зазначено в п. 2.8. Договору, постачальник зобовязується надавати разом з товарами наступні документи: акт приймання-передачі товарів; податкову накладну; рахунок; інші документи, передбачені діючим законодавством України.

Перевірка товарів за номенклатурою, кількістю, комплектністю та зовнішнім виглядом здійснюється Покупцем в момент прийому-передачі товарів в місці поставки, згідно даних акту приймання-передачі за участю представників Постачальника та Покупця (п. 3.1. Договору).

П. 3.4 Договору встановлено, що право власності на товари переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, який засвідчує момент передачі товарів.

Відповідно до п. 5.1. Договору, ціна на товари формується в національній валюті України, включаючи ПДВ, та вказується у специфікаціях, виставлених на підставах замовлень покупця, які з моменту їх підписання обома сторонами є невідємною частиною цього Договору. Загальна сума цього Договору складається із сум, зазначених у специфікаціях.

Як встановлено у п. 5.2 Договору, покупець зобовязаний здійснити попередню оплату поставки замовленої партії товарів на рахунок Постачальника у розмірі 10 % від загальної вартості замовленої партії товарів не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання отриманої від постачальника затвердженої останнім специфікації виставленої на підставі замовлення покупця, при умові відповідності якісних і кількісних показників та ціни товару у специфікації тим, які заявлені у замовлені покупця.

Протягом 3 банківських днів з моменту прийняття товарів за актом приймання-передачі Покупець зобовязаний здійснити остаточну оплату за поставлені товари, перерахувавши на поточний рахунок Постачальника решту коштів у розмірі 90 % від загальної вартості поставленої партії товарів (п. 5.3. Договору).

У відповідності до п. 10.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладання Сторонами і діє до 31.12.2014 року.

Згідно п.10.2., п.10.3. Договору, сторони можуть розірвати цей Договір, повідомивши про свій намір іншу Сторону не менше, ніж за 1 місяць до дати розірвання Договору. Повідомлення про розірвання направляється поштою цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення. Договір не може бути розірвано в односторонньому порядку без письмового повідомлення про це іншої сторони. Розірвання цього Договору не звільняє сторони від необхідності виконання всіх своїх зобовязань, передбачених цим Договором, які не були виконані на момент розірвання.

У специфікації товарів № 1 до договору, підписаній сторонами 16.12.2013р., сторони узгодили номенклатуру, кількість, комплексність та загальну ціну товару (628 703,50грн., в т.ч. ПДВ 104 783,92грн.), що має бути поставлений за договором.

26.12.2013р. відповідач виставив позивачу рахунок № ДБ161213 на суму 62 870 грн. щодо здійснення передплати у розмірі 10% вартості обладнання за договором № ДБ161213 від 26.12.2013р.

08.01.2014р. банк оплатив зазначений рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 736/авт від 08.01.2014р., проте, як зазначає позивач, відповідач у встановлений п. 2.5 договору строк товар не поставив.

Як зазначає відповідач, 19.03.2014р. товариство направило позивачу лист № П 19032014, згідно якого повідомило, що - на виконання вимог договору поставки № ДБ161213 від 16.12.2013р.- обладнання доставлено на територію України та в строки, встановлені договором, було готове до відвантаження, проте заявок на відвантаження обладнання від банку не поступало. З огляду на зазначене, ТОВ Корпоративні бізнес системи запропонувало банку розірвати договір шляхом укладення додаткової угоди та повернути суму передплати. Також, товариство повідомило банк, що у випадку згоди позивача здійснити повну оплату обладнання, ТОВ Корпоративні бізнес системи готове здійснити відвантаження обладнання одразу після отримання письмового повідомлення банку.

13.08.2015р. банк звернувся до відповідача з листом № 5319, згідно якого просив ТОВ Корпоративні бізнес системи повернути кошти, сплачені в якості передплати за договором № ДБ161213 від 26.12.2013р.

У відповідь на претензію банку ТОВ Корпоративні бізнес системи надіслало на адресу позивача лист № П 18082015 від 18.08.2015р., в якому зазначило, що товар, який мав бути поставлений за договором № ДБ161213 від 26.12.2013р., знаходиться на складі товариства, при цьому, останнє не відмовляється від його поставки, навпаки, згодно поставити товар або розірвати договір з узгодженням між сторонами у додатковому погодженні збитків, понесених товариством в зв`язку з виконанням цього договору.

Все перелічене і стало підставою для звернення ПАТ БРОКБІЗНЕСБАНК в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК до господарського суду Одеської області з даним позовом, в якому позивач, просить суд стягнути з ТОВ Корпоративні бізнес системи 62 870,35 грн. суму попередньої оплати.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014р. № 107 AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014р. № 9 розпочато процедуру виведення AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» з ринку, здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 03.03.2014 по 02.06.2014 та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в AT «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_4.

03.06.2014р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 42 про продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПAT «БРОКБІЗНЕСБАНК» з 03.06.2014р. до дня отримання Фондом рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПAT «БРОКБІЗНЕСБАНК».

10.06.2014р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 339 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПAT «БРОКБІ3НЕСБАНК».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014р. № 45 «Про початок ліквідації ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію» в публічному акціонерному товаристві «БРОКБІЗНЕСБАНК» розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПAT «БРОКБІЗНЕСБАНК ОСОБА_4 на період з 11.06.2014р. по 10.06.2015р. включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування від 21 травня 2015 року № 103 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПAT «БРОКБІЗНЕСБАНК» та продовжено строк повноважень Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПAT «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_4 до 10 червня 2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.06.2016р. № 896 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», а також продовжено строк повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПAT «БРОКБІЗНЕСБАНК» ОСОБА_4 до 10.06.2018р. включно.

Згідно п.п.1 та 9 ч.1 ст.48 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноважена особа Фонду з дня свого призначення , зокрема, виконує повноваження органів управління банку; виконує повноваження, які визначені ч.2 ст.37 цього Закону. Згідно ж п.5 ч.2 ст.37 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Уповноважена особа Фонду має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 ГК України є договір.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу вимог ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2013р. між сторонами укладено договір поставки № ДБ161213, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачу компютерне обладнання, відповідно до наданих позивачем замовлень, а позивач - зобов'язався прийняти зазначене обладнання та оплатити його вартість за номенклатурою, кількістю, комплексністю та цінами, що визначені у Специфікаціях Товарів, які є невідємними частинами цього Договору.

Постачальник зобовязується прийняти від Покупця замовлення на поставку товарів та здійснити поставку товарів без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в місці призначення за адресою: 03057, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4. Постачальник несе всі витрати та ризики, повязані з доставкою товару до цього місця призначення (п. 2.1. Договору).

П. 5.2 Договору встановлено, що покупець зобовязаний здійснити попередню оплату поставки замовленої партії товарів на рахунок Постачальника у розмірі 10 % від загальної вартості замовленої партії товарів не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання отриманої від постачальника затвердженої останнім специфікації виставленої на підставі замовлення покупця, при умові відповідності якісних і кількісних показників та ціни товару у специфікації тим, які заявлені у замовлені покупця.

У специфікації товарів № 1 до договору, підписаній сторонами 16.12.2013р., сторони узгодили номенклатуру, кількість, комплексність та загальну ціну товару (628 703,50грн., в т.ч. ПДВ 104 783,92грн.), що має бути поставлений за договором.

З огляду на те, що в день укладання договору сторони підписали специфікацію на товар, яка мала бути складена на підставі замовлень банку (п. 2.2, п. 2.3, п. 2.6 договору), суд доходить висновку, що позивач та відповідач дійшли згоди щодо номенклатури, кількості, комплектності та ціни товару, що мав бути поставлений за договором поставки № ДБ161213 від 16.12.2013р.

Як встановлено ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

П. 2.5. Договору сторони узгодили, що постачальник гарантує поставку товарів протягом 55 робочих днів з моменту отримання коштів. Кожна партія товару від постачальника повинна супроводжуватися належним чином оформленими податковими накладними, актами приймання-передачі товарів та іншими документами, необхідними у передбачених законодавством України випадках.

На виконання п. 5.2 Договору, банк оплатив 10% вартості обладнання в сумі 62 870грн., що підтверджується платіжним дорученням № 736/авт від 08.01.2014р.

Таким чином, товар мав бути поставлений в строк до 27.03.2014р.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлений п. 2.5 договору строк товар - на адресу призначення: 03057, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4, визначену в договорі, - не поставив.

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплата.

13.08.2015р. банк звернувся до відповідача з листом № 5319, згідно якого просив ТОВ Корпоративні бізнес системи повернути кошти, сплачені в якості передплати за договором № ДБ161213 від 16.12.2013р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач станом на день розгляду справи, суму попередньої оплати у розмірі 62 870грн. не повернув, товар не поставив, з огляду на що суд вважає цілком обґрунтованими позовні вимоги про повернення суми попередньої оплати.

Що стосується посилань відповідача на те, що він не порушував умови договору щодо поставки товару та неодноразово повідомляв банк про готовність поставити товар, то суд не приймає їх до уваги, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів поставки відповідачем товару за визначеною в договорі адресою, доказів відмови позивача прийняти такий товар.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача на користь позивача суми попередньої оплати в розмірі 62 870,35 грн., сплаченої на виконання вимог договору № ДБ161213 від 16.12.2013р.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Корпоративні бізнес системи (65086, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 35301946) на користь публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК (03057, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, код ЄДРПОУ 19357489) грошові кошти у сумі 62 870 (шістдесят дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 35 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2016р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко