Рішення № 63023983, 22.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016р. Справа№ 914/2391/16

За позовом: В.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

Позивача-1: Радехівської районної державної адміністрації Львівської області, м. Радехів

Позивача-2: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: внесення змін до договору оренди землі від 20.12.2006 р.

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Думин В.Я.

За участю представників:

Прокурор: Труш О.Б. службове посвідчення № 011184 - прокурор відділу

Львівської області,

позивача-1: не з'явився,

позивач-2: не з'явився,

відповідач: не з'явився.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Радехівської районної державної адміністрації Львівської області, Львівської обласної державної адміністрації до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі від 20.12.2006 р.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як вбачається з позовної заяви, необхідність захисту інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що позивач в по справі - до цього часу не вжили достатніх заходів щодо внесення змін в договір оренди землі, укладений з відповідачем, в тому числі в судовому порядку.

Ухвалою від 19.09.2016 р. визнано підставним представництво в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача-1 Радехівської районної державної адміністрації Львівської області та позивача-2 Львівської обласної державної адміністрації та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.10.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39230/16 від 03.10.2016 р. прокурором подано супровідний лист в якому, на виконання вимог ухвали суду повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між Радехівською місцевою прокуратурою в інтересах держави в особі Радехівської РДА, Львівської ЛОДА та ФЛП ОСОБА_1 про внесення змін в договір оренди землі та відсутнє рішення цих органів з такого спору.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 39240/16 від 03.10.2016 р. представник позивача-1 подав додаткові пояснення до позовної заяви із переліченими додатками, а саме додав: лист Радехівської райдержадміністрації від № 02-30/1062-1 від 27.05.2016 р., лист в Львівську ОДА від 07.05.2014 р. № 02-32/812-1, лист в ГУ Держземагенства у Львівській області від 07.05.2014 р. № 02-32/813-1, лист Радехівської райдержадіміністації від 23.02.2011 р. № 02-30/367-1.

В судове засідання 03.10.2016 р. прокурор з'явився, вимоги ухвали суду від 19.09.2016 р. виконав частково.

В судове засідання 03.10.2016 р. представник позивача-1 з'явився, вимоги ухвали суду від 19.09.2016 р. виконав частково.

В судове засідання 03.10.2016 р. представник позивача-2 з'явився, вимоги ухвали суду від 19.09.2016 р. виконав частково.

В судове засідання 03.10.2016 р. відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.09.2016 р. не виконав, відзиву не подав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.09.2016 року розгляд справи відкладено на 17.10.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 41131/16 від 17.10.2016 р. від позивача-1 факсограмою поступило клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки (відпусткою) представника позивача та долучив розпорядження від 14.09.2016 р. про надання відпустки, а також лист про направлення додаткових пояснень до позовної заяви про внесення змін до договору оренди землі відповідачу.

В судове засідання 17.10.2016 р. прокурор з'явився, вимоги ухвали суду від 03.10.2016 р. не виконав.

В судове засідання 17.10.2016 р. представник позивача-1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 03.10.2016 р. виконав частково.

В судове засідання 17.10.2016 р. представник позивача-2 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.10.2016 р. не виконав.

В судове засідання 17.10.2016 р. відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи(докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.10.2016 року розгляд справи відкладено на 26.10.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 42558/16 від 26.10.2016 р. прокурор подав уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України та просить задоволити даний позов та внести зміни до п.9 договору оренди землі від 20.12.2006, укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, шляхом викладення його в новій редакції наступного змісту: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 52021, 44 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Лопатинської селищної ради. Прокурор до заяви приєднав витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а також копії квитанції про відправку сторонам заяви про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України.

В судове засідання 26.10.2016 р. прокурор з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

В судове засідання 26.10.2016 р. представник позивача-1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду виконав частково.

В судове засідання 26.10.2016 р. представник позивача-2 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

В судове засідання 26.10.2016 р. відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Згідно п. 3.11-3.12 Постанови №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК України , зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Згідно п. 2 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

3) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі;

{Пункт 3-1 частини першої статті 57 виключено на підставі Закону № 3674-VI від 08.07.2011}

4) обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Як вбачається із поданої заяви про уточнення позовних вимог (вх. 42558/16 від 26.10.2016 р.), яку суд розцінює як заяву про зміну предмету позову, то така не відповідає вимогам статті 57 ГПК України так, як не подано прокурором доказів направлення відповідачеві копії такої заяви і доданих до неї документів, а саме опису вкладення із відміткою поштового відділення про її відправку.

Таким чином, суд прийшов до висновку залишити без розгляду заяву прокурора Радехівської місцевої прокуратури Львівської області (вх. № 42558/16 від 26.10.2016 р.), приєднавши її до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.10.2016 року розгляд справи відкладено на 08.11.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 42999/16 від 28.10.2016 р. прокурором подано заяву про зміну предмета позову з доказами її направлення сторонам у справі, копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2016 року копію листа Радехівського відділення Червоноградської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 06.10.2016р. № 1897/9/13-26-12-03/280.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 43267/16 від 31.10.2016 р. представник позивача-1 подав клопотання про проведення розгляду справи без участі представника.

В судове засідання 08.11.2016 р. прокурор з'явився, вимоги ухвал суду виконав частково. Заявив клопотання про продовження строку розгляду справи у зв'язку із необхідністю подати додаткові докази у справі (вх. № 5332/16 від 08.11.2016 р.)

В судове засідання 08.11.2016 р. представник позивача-1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду не виконав.

В судове засідання 08.11.2016 р. представник позивача-2 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав.

В судове засідання 08.11.2016 р. відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши клопотання представника прокуратури про продовження строку розгляду справи, суд вважає його обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, ознайомившись з заявою в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області про зміну предмету позову, яка відповідає вимогам ст.54 і 57 ГПК України, приймає її до розгляду, оскільки така подана до початку розгляду справи по суті .

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року, з врахуванням ухвали господарського суду про виправлення описки від 17.11.2016 року продовжено строк розгляду справи з 17.11.2016 р. на 15 календарних днів та розгляд справи відкладено на 22.11.2016 року.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 46289/16 від 18.11.2016 р. прокурор подав лист, яким долучає до матеріалів справи наступні документи:

- Копію договору оренди землі від 20.12.2006 року;

- Копію акту прийому-передачі від 20.12.2006 року;

- Копію листа Радехівської ради від 23.02.2011 року;

- Копію акту встановлення та узгодження меж землекористування ПП ОСОБА_1;

- Копію кадастрового плану від 26.10.2006 року;

- Копію схеми розміщення земельної ділянки;

- Підтвердження про зарахування судового збору;

- Копію відповіді Радехівської районної ради.

В судове засідання 22.11.2016 р. прокурор з'явився, вимоги ухвал суду виконав.

В судове засідання 22.11.2016 р. представник позивача-1 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), вимоги ухвал суду виконав частково. Згідно поданого клопотання (вх. №43267/16 від 31.10.2016 року) просить розгляд справи проводити без його участі. Позов підтримує і просить його задоволити, як вбачається із додаткових пояснень позивача-1 (вх. №39240/16 від 03.10.2016 року).

В судове засідання 22.11.2016 р. представник позивача-2 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду виконав частково.

В судове засідання 22.11.2016 р. відповідач не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (докази містяться в матеріалах справи), причин неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, відзиву не подав.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі від 19.09.2016 року та ухвали про відкладення розгляду даної справи від 03.10.2016 року, від 17.10.2016 року, від 26.10.2016 року та від 08.11.2016 року, надсилалися місцевим господарським судом на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), яка зазначена у позовній заяві, а саме за адресою: 79017, АДРЕСА_1, тобто за місцезнаходження відповідача (Докази є у справі).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу суду повернувся конверт з поштовою довідкою Ф-20 з відміткою «за закінченням терміну зберігання» ухвали про порушення провадження у справі від 19.09.2016 року, та ухвал про відкладення розгляду справи. Ухвала від 08.11.2016 року про відкладення розгляду даної справи на 22.11.2016 року отримане відповідачем 14.11.2016 року, що підтверджується його підписом про вручення повідомлення від 09.11.2016 року №1084132 (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Однак відповідач своїм процесуальним правом на захист своєї правової позиції у справі не скористався, не заперечив у визначеному Законом порядку проти позову.

За таких обставин, враховуючи, що явка відповідача не визнана судом обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 22.11.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, повно та всебічно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши оригінали документів, судом встановлено таке.

20.12.2006 року між Радехівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди землі державна реєстрація № 040645901931 від 20.12.2006 року (надалі-Договір).

У відповідності до п.1-4 договору оренди землі від 20.12.2006 року встановлено, що предметом та об'єктом договору оренди є земельна ділянка несільського призначення площею 3,1431 га, що знаходиться за адресою: смт. Лопатин, вул. Бродська, 107 (за межами населеного пункту), яку надано у користування орендарю для обслуговування цілісного майнового комплексу (виробництво цегли) строком на 10 років (п.8 договору).

Відповідно до вимог п.9 вищевказаного договору, орендна плата за користування об'єктом встановлена у розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7724,41 грн. в рік та 643,70 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Лопатинської селищної ради.

Згідно п.5 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 772441 грн. (24,58 грн. за 1 кв.м.)

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни ставки орендної плати відповідно до розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 1 січня 2011р., вказаний розмір орендної плати перестав відповідати чинному законодавству. А саме, розмір орендної плати не відповідає пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За актом прийому-передачі земельної ділянки від 20.12.2006 року, дана земельна ділянка передана за Договором відповідачу.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014, п.288.5 викладений в наступній редакції: "288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки".

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Радехівська РДА 23.02.2011 року звернулась з листом за №02-30/367-1 до Відповідача про необхідність приведення розміру орендної плати за Договором до вимог чинного податкового законодавства. Поряд з тим, жодної відповіді від Відповідача не надходило.

Також відповідачу пропонувалось позивачем-1 укласти договір від 23 лютого 2011 року про внесення змін до договору оренди землі від 20 грудня 2006 року (державна реєстрація №040645901931 від 20.12.2006 року), предметом якого є внесення змін в договір оренди земельної ділянки не с/г призначення землі промисловості загальною площею 3,1431 га, яка знаходиться на території Лопатинської селищної ради, селище Лопатин, вул. Бродська, 107 за межами населеного пункту від 20 грудня 2006 року (державної реєстрації №040645901931 від 20.12.2006) (надалі-Договір), а саме пункт 9 викласти в новій редакції:

« 9. Орендна плата за земляну ділянку вноситься Орендарем у грошовій формі у розмірі (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 29062,17 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістдесят дві грн., 17 коп.) в рік та 2421,84 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Лопатинської селищної ради.»

Однак такий договір відповідачем не підписано.

Як вказує прокурор, на даний час, Відповідач продовжує сплачувати орендну плату в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки землі.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації за вх. № 42999/16 від 28.10.2016 р. прокурором подано заяву про зміну предмета позову, в якому він просить: «задоволити даний позов та внести зміни до пункту 9 договору оренди землі від 20.12.2006 року, укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_1, шляхом викладення його в новій редакції наступного змісту: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 52021,44 грн. в рік та 4335,12 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Лопатинської селищної ради.»

В матеріалах справи міститься витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.09.2016 року №2330/26-16-АП, відповідно до якого враховуючи коефіцієнт індексації нормативно грошова оцінка кв.м. земельної ділянки пл. 3,1431 м2 становить 55,17, а нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 1734048,27 грн.

Відтак із врахуванням викладеного в.о. керівника Радехівської місцевої прокуратури Львівської області в особі Радехівської районної державної адміністрації Львівської області та Львівської обласної державної адміністрації подав позов до відповідача ФОП ОСОБА_1 про внесення змін до договору оренди землі від 20.12.2006 року.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Відповідно до вимог ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно положень ст. 21 ЗУ "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 14.1.125 ст. 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Приписами п.п. 271.1., 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 287.1. ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5 ст. 288 ПК України).

За змістом статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як визначено частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов'язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України «Про оцінку земель»).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Разом із тим слід зазначити, що згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до положень статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (п. 2.19. Постанови Пленуму ВГС України від 17.05.2011р. № 6).

Закріплення в Податковому кодексі України мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності означає те, що орендна плата за такі земельні ділянки є регульованою законодавством ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами відповідного Договору.

Уповноваженим органом на захист вказаних правовідносин за вказаним позовом є Львівська ОДА, оскільки відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01.01.2013, у державній власності залишаються земельні ділянки, які знаходяться за межами населеного пункту, крім земельних ділянок приватної власності.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини п'ятої пункту 2.19 постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17.05.2011 року № 6 у разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору.

Враховуючи те, що граничні розміри орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлені відповідно до Закону України «Про оренду землі», а, згідно ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції України та Законів України, орендна плата за зміненими ставками, після визначення орендної плати, і укладення додаткових договорів про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, повинна нараховуватися і справлятися за зміненими ставками, як шляхом узгодження такої ціни сторонами, так і в судовому порядку у разі недосягнення такої згоди.

Згідно із ст. 121 Конституції України представництво інтересів громадянина або держави в суді покладено на органи прокуратури України.

Статтею 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено порушення справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Неправомірні дії відповідача щодо ухилення від переоформлення орендної плати і невнесення змін до договору оренди земельної ділянки призводить до несвоєчасної та неповної сплати орендної плати за земельну ділянку державної власності, яка перебуває в користуванні відповідача.

Це свідчить також про порушення вимог ст. 67 Конституції України, якою встановлено, що кожен повинен сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених Законом.

Ухилення відповідача від конституційного обов'язку сплачувати належні суми податків і зборів до бюджету призводить до зменшення доходної частини бюджету, що в свою чергу негативно позначається на фінансуванні соціальних та інших важливих державних програм, чим прямо порушує інтереси держави.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів. Оскільки Радехівська РДА, відповідно до наданих їй Конституцією України повноважень та у встановлений законодавством спосіб реалізувала надане їй право розпорядитися земельною ділянкою, прийнявши відповідне рішення, передавши земельну ділянку в оренду та уклавши із відповідачем договір оренди земельної ділянки, а також вжито заходів досудового врегулювання спору, натомість станом на час звернення з позовом зміни до договору оренди земельної ділянки не внесені, органи прокуратури змушені звернутися із позовом до суду.

Виходячи з умов укладеного Договору пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни ставки орендної плати відповідно до розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - в інших випадках, передбачених законом.

У зв'язку з введенням в дію Податкового кодексу України з 1 січня 2011р., вказаний розмір орендної плати перестав відповідати чинному законодавству. А саме, розмір орендної плати не відповідає пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Крім того, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014, п.288.5 викладений в наступній редакції: "288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки".

Таким чином, встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі, через його невідповідність встановленому законом розміру, Радехівська РДА 23.02.2011 року звернулась з листом за №02-30/367-1 до Відповідача про необхідність приведення розміру орендної плати за Договором

до вимог чинного податкового законодавства. Поряд з тим, жодної відповіді від

Відповідача не надходило.

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одержання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

Разом з цим, недотримання позивачем вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його зміну, не може бути підставою для відмови у позові про внесення змін до договору, оскільки направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх інтересів до суду з позовом про внесення відповідних змін до договору.

Згідно з п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Відповідно до п. 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене та відповідно до п. 288,5 ПК України, з огляду на визначення нових орендних ставок, зміна яких є підставою для зміни умов договору оренди земельної ділянки, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача, так як спір виник з його вини, в сумі 1 378,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 29, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82- 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Внести зміни до пункту 9 договору оренди землі від 20.12.2006 року, укладеного між Радехівською районною державною адміністрацією та ФОП ОСОБА_1, шляхом викладення його в новій редакції наступного змісту: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, що становить 52021,44 грн. в рік та 4335,12 грн. в місяць. Плата за оренду землі зараховується на спеціальний бюджетний рахунок Лопатинської селищної ради.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79017, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Прокуратури Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19 (р/р №35211093000774 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - прокуратура Львівської області, код ЗКПОУ 02910031), 1378,00грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 28.11.2016 р.

Суддя Долінська О.З.