Рішення № 63023938, 22.11.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2016р. Справа№ 914/2525/16

За позовом: Личаківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Львівського комунального підприємства «Янів-405», м. Львів

про: стягнення 94458,27 грн. заборгованості за спожиту електроенергію

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 10/30-16/2515 від 21.04.2016 року)

від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 22.11.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Личаківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області до Львівського комунального підприємства «Янів-405» про стягнення 94458,27 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

Ухвалою суду від 03.10.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.10.2016 року. Ухвалою суду від 25.10.2016 року розгляд справи відкладено на 08.11.2016 року. В судовому засіданні 08.11.2016 року оголошено перерву до 22.11.2016 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, зазначених у відзиві (вх.№44202/16 від 08.11.2016 року) на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що відповідач не є стороною договору постачання електричної енергії №90473/361 і ніколи цього договору не укладав. Відтак, жодних прав чи обовязків (в тому числі і щодо оплати) у нього на підставі цього договору не виникло. Крім того, наголосив, що відповідач не укладав із позивачем у встановленому законом порядку жодних договорів про постачання електричної енергії.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

28.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Львівобенерго», правонаступником якого є ПАТ «Львівобленерго» (Постачальник) та Личаківською виправною колонією №30 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Львівській області, правонаступником якого є Личаківська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №90473/361 (Договір1), відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

21.06.2016 року між ПАТ «Львівобленерго» та Личаківською виправною колонією управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії №90473 від 28.12.2007 р., відповідно до п.1. якої Постачальник і Споживач, в звязку з укладенням договору про постачання електричної енергії з ЛКП «Янів» по обєкту «житловий будинок» за адресою м. Львів, вул. Татарбунарська, 15, та впровадженням Міністерством енергетики та вугільної промисловості нормативного документа «Методичні рекомендації визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання» (далі Методика), домовились про внесення змін до Договору №90473 від 28.12.2007 р. про постачання електричної енергії, зокрема, Додаток №12 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам» до договору №90473 від 28.12.2007 р. про постачання електричної енергії викладено в новій редакції.

Згідно Додатку №12 від 21.06.2016 р. до Договору №90473 від 28.12.2007 р. «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам» позивач здійснює передачу електроенергії субспоживачу ЛКП «Янів-405» за адресою: м. Львів, вул. Татарбунарська, 15; приєднана потужність: 30 кВА (кВт), № приладу обліку 0614091.

05.04.2011 р. між Личаківською ВК №30 УДП України з ПВП у Львівській області (Власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (Користувач) укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж №145-714/11 (Договір2), відповідно до п.1.1. якого Власник мереж зобовязався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії, власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших субєктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

Як зазначив позивач у позовній заяві, відповідач не оплатив повністю вартість електроенергії. Зокрема, часткове погашення заборгованості відповідачем підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками №1 від 29.01.2016 р. на суму 118112,19 грн., №7 від 29.02.2016 р. на суму 101967,82 грн., №16 від 28.03.2016 р. на суму 115787,84 грн., №20 від 28.04.2016 р. на суму 108878,40 грн., №24 від 26.05.2016 р. на суму 94458,27 грн.

Як вбачається з підписаного сторонами Акту звіряння розрахунків від 30.08.2016 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 94458,27 грн.

Позивач в позовній заяві вказав, що з метою досудового врегулювання спору неодноразово звертався з претензіями до відповідача. Так, остання претензія №10/30-16/4161 від 27.07.2016 р. з вимогою погасити до 05.08.2016 року заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 94458,27 грн. залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

В частині 1 статті 627 Цивільного кодексу України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно з п.1.3. ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до пункту 5.1. Правил користування електричною енергією договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обовязків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відносини між сторонами виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії №90473/361 від 28.12.2007 року, а також Договору про спільне використання технологічних електричних мереж №145-714/11 від 05.04.2011 р.

Відповідно до п.8.1.1. Договору про постачання електричної енергії №90473/361 від 28.12.2007 року якщо до електромереж Споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (далі субспоживачі), відносини між ними регулюються Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договором про технічне забезпечення електропостачання субспоживача.

Згідно з п.8.1.2. Договору про постачання електричної енергії №90473/361 від 28.12.2007 року Споживач передає електричну енергію субспоживачам, перелік яких визначений у додатку №12 «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам», у межах договірної величини потужності та в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток №1 «Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Згідно Додатку №12 від 21.06.2016 р. до Договору №90473 від 28.12.2007 р. «Дані про відпуск електроенергії субспоживачам» позивач здійснює передачу електроенергії субспоживачу ЛКП «Янів-405» за адресою: м. Львів, вул. Татарбунарська, 15; приєднана потужність: 30 кВА (кВт), № приладу обліку 0614091.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором (п.6.11. ПКЕЕ).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією №10/30-16/4161 від 27.07.2016 р. з вимогою погасити до 05.08.2016 року заборгованість за спожиту електроенергію в сумі 94458,27 грн.

Сума заборгованості в розмірі 94458,27 грн. підтверджується підписаним представниками та скріпленим печатками сторін Актом звіряння розрахунків від 30.08.2016 року.

Положеннями Договору про постачання електричної енергії №90473/361 від 28.12.2007 року, а також Договору про спільне використання технологічних електричних мереж №145-714/11 від 05.04.2011 р. не визначено строк оплати субспоживачами вартості поставленої електроенергії.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 94458,27 грн. заборгованості за спожиту електроенергію.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1416,87 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про електроенергетику», Цивільним Кодексом України, Господарським кодеком України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Львівського комунального підприємства «Янів-405» (79039, м. Львів, вул. Турянського, 5; ідентифікаційний код 22333446) на користь Личаківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№30) (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 156; ідентифікаційний код 08563932) 94458,27 грн. заборгованості за спожиту електроенергію та 1416,87 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.11.2016 р.

Суддя Кидисюк Р.А