Рішення № 63023901, 23.11.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2016 року Справа № 913/1095/16

Провадження № 1пд/913/1095/16

За позовом позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Будкомплект, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача ОСОБА_2 міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Антонова І.В.

В засіданні брали участь:

від позивача ОСОБА_3, представник за довіреністю від 20.03.2015 № 48;

від відповідача не прибув;

Суть спору: про внесення змін до договору оренди землі № 715 від 25.11.2003 та доповнення п. 2.3 абзацом наступного змісту: Орендар звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року.

Дослідивши обставини справи, вислухавши представника позивача, суд встановив, що спір у справі виник з наступних причин.

Так, на підставі рішення ОСОБА_2 міської ради Луганської області від 23.10.2003 № 932 25.11.2003 між ОСОБА_2 міською радою та Відкритим акціонерним товариством Будкомплект, яке в подальшому було перейменоване в Публічне акціонерне товариство Будкомплект було укладено договір оренди землі № 715 (державна реєстрація від 02.12.2003 за № 715).

Відповідно до розділу 1 договору орендодавець (відповідач) надав, а орендар (позивач) прийняв в строкове платне користування земельні ділянки землі промисловості площею 1,8743 га (грошова оцінка цієї земельної ділянки становить 2796619 грн. 64 коп.), 0,4443 га (грошова оцінка земельної ділянки - 2796619 грн. 64 коп.), 1,6599 га (грошова оцінка земельної ділянки - 2796619 грн. 64 коп.), 3,5116 га (грошова оцінка земельної ділянки - 2796619 грн. 64 коп.).

Відповідно до п. 8 договору його укладено до 25.11.2028, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди.

За умовами розділу 2.3 договору сторони дійшли згоди, що орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірах: за земельну ділянку площею 1,8743 га - 22217 грн. 21 коп. на рік, за земельну ділянку площею 0,4443 га - 5266 грн. 56 коп. на рік, за земельну ділянку площею 1,6599 га - 19675 грн. 79 коп. на рік, за земельну ділянку площею 3,5116 га - 41625 грн. 10 коп. на рік.

Розмір орендної плати переглядається при індексації грошової оцінки земельної ділянки, а також в інших випадках, передбачених законом.

Як свідчать матеріали справи, у серпні 2016 року позивач, посилаючись на ОСОБА_4 України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII, звернувся до відповідача з пропозицією про внесення змін до вказаного договору оренди землі з проектом додаткової угоди, в якій запропонував п. 2.3 договору доповнити абзацом наступного змісту: Орендар звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року.

У звязку з тим, що ОСОБА_2 міська рада не повернула підписану додаткову угоду, позивач звернувся до суду з позовом.

У додаткових поясненнях по справі за листом від 02.11.2016 позивач обґрунтовує позов тим, що реалізація ним права за ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі ОСОБА_4 України № 1669- VII) у повній мірі не є можливою, оскільки передбачені ст. 50 ПК України перерахунок податкових зобовязань та подання уточнюючої податкової звітності неможливі без внесення змін до договору. На думку позивача, можливість внесення змін до договору оренди щодо регулювання правовідносин на проміжок часу, який минув, не протирічить законодавству так само, як і зворотна дія Закону України № 1669-VII на проміжок часу, що знаходиться між 14.04.2014 та датою прийняття судом рішення.

Нормативно-правовою підставою позову позивач зазначає ст. 652 ЦК України, якою передбачена можливість внесення змін до договору за рішенням суду.

Позивач наголошує, що ОСОБА_4 України № 1669-VII є спеціальним законом у спірних правовідносинах та у ч. 3 ст. 11 останнього вказано, що закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з посиланням на те, що у відповідності до п. 14.1.147 ст. 14 ПК України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Також відповідач посилається, що Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України немає та у позивача відсутній сертифікат ТПП України, який може звільняти від відповідальності за невиконання зобовязань.

Оцінивши обставини справи та доводи сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

Так, правове регулювання правовідносин оренди землі у відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі здійснюється Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності, а договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що договір оренди землі № 715 від 25.11.2003 (арк. справи 8-9) сторонами було укладено належним чином з дотриманням передбаченої законодавством процедури реєстрації правочину у ДП ОСОБА_2 міський центр ДЗК, про що зроблено запис на договорі.

У відповідності до наданого позивачем нормативно-правового обгрунтування позову його головною підставою є ст. 6 Закону України № 1669-VII, якою передбачено звільнення субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

30.10.2014 Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням № 1053-р затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Оскільки земельні ділянки, які є предметом договору № 715 від 25.11.2003, знаходяться за адресою: вул. Механізаторів, б. 1, м. Сєвєродонецьк, позивач, як орендар, є субєктом, на якого поширюється дія Закону України № 1669-VII.

Втім, перед визначенням правової кваліфікації відносин сторін у справі з огляду на їх відповідність ст. 652 ЦК України, на яку посилається позивач, суд вважає необхідним спочатку констатувати, у чому саме полягає порушення права позивача, за захистом якого він звернувся до суду у відповідності до ст. 1 ГПК України.

Так, правило ст. 6 Закону України № 1669-VII про звільнення субєктів господарювання від орендної плати за своїм характером, начебто є вказівками прямої дії закону, які не потребують більше ніякого підтвердження.

Втім, виходячи з аналізу норм законодавства України, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком.

Таким чином, вочевидь, що вказані вище приписи Закону України № 1669-VII не узгоджуються з Податковим кодексом України, у звязку з чим за листом від 16.09.2016 № 512/10/12-32-12-02-19 Головне управління ДФС у Луганській області надало податкову консультацію за зверненням ПАТ Будкомплект щодо неможливості подання уточнюючого розрахунку з орендної плати за укладеним договором оренди. При цьому позивач зазначає, що ним було належним чином сплачено орендну плату за спірний період, що підтверджено документально за матеріалами справи (довідкою за підписом генерального директора та головного бухгалтера товариства, актами ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області №№ 157-07, № 475-07, 4320-07 від 07.11.2016).

Так, позивач зазначає, що не сплачувати орендну плату він не міг при поданих до 20 лютого звітного року деклараціях за 2014 та 2015 роки, коли відповідно не було розпочато АТО та не було Переліку, оскільки це правопорушення. Так само було б правопорушенням подавати декларацію з нульовими показниками.

Крім цього, позивач долучив до справи судові акти по адміністративній справі № 812/305/16, за результатами розгляду якої було задоволено позов ПАТ Будкомплект до ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за порушення строків сплати сум грошового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб. Постанови судів були мотивовані, зокрема й тим, що достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та скасування орендної плати стосовно конкретних субєктів за Законом України № 1669-VII є встановлення факту здійснення ними діяльності на території проведення АТО. Рішення у справі № 812/305/16 набрало законної сили.

Втім, як було зазначено вище, Головне управління ДФС у Луганській області надало позивачу негативну відповідь щодо можливості подання уточнюючого розрахунку з орендної плати за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

З урахуванням вказаних обставин суд дійшов висновку, що, оскільки підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки ( ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та п. 288.1 ст. 288 ПК України), обраний позивачем спосіб захисту права на звільнення від орендної плати за вказаний період через внесення змін до договору, дійсно, є таким, що надасть йому можливість подати уточнюючу податкову звітність за період проведення АТО.

Таким чином матеріалами справи підтверджено наявність порушеного права позивача на звільнення від сплати орендної плати за спірний період та предметом спору є внесення змін до договору оренди землі № 715 від 25.11.2003 та доповнення п. 2.3 абзацом наступного змісту: Орендар звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року.

Так, Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Згідно з ст. 1 Закону України № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указами Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014, Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014 від 14.04.2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1669-VII дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

Розпорядженнями № 1053 від 30.10.2014 та № 1275-р від 02.12.2015 Кабінетом Міністрів України затверджені переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (під № 13 м. Сєвєродонецьк (ОСОБА_2 міська рада)).

Законом України від 17.05.2016 № 1365-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування було змінено редакцію ст. 6 Закону України № 1669-VII, через яку позивач втратив вказані пільги щодо звільнення від сплати орендної плати. ОСОБА_4 набув чинності 08.06.2016 після його оприлюднення у газеті «Голос України» 07.06.2016.

Саме тому позивач, як орендар земельних ділянок, які знаходяться у м. Сєвєродонецьку, включеному до Переліку, просить суд внести до договору умову про звільнення його від сплати орендної плати за період з 14.04.2014 по 07.06.2016.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 30 Закону України Про оренду землі передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Щодо нормативно-правового обґрунтування позову, то позивач посилається на ст. 652 ЦК України, якою передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Позивач зазначає, що запровадження у законодавчому порядку вказаного звільнення орендарів від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції є такою істотною зміною обставин.

Законодавцем передбачено - якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суттєвою зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України є непередбачена зміна зовнішніх обставин, яка не залежить від волі сторін. При цьому обставини повинні змінитись настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би такий договір або уклали би його на інших умовах.

Вирішуючи спір, суд погоджується з доводами позивача, що в момент укладення договору (25.11.2003) сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, жодна із сторін не могла передбачити захоплення незаконними збройними формуваннями частини території Донецької та Луганської областей, проведення АТО та запровадження тимчасових заходів для підтримки субєктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на території її проведення.

Зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались, оскільки зупинення збройної агресії, необхідне для відновлення мирного життя, обєктивно не залежить від дій субєктів господарювання.

Наступна умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Так, у ситуації, коли йдеться про надання послуг оренди в умовах проведення антитерористичної операції, майнові інтереси орендодавця не можуть переважати майнові інтереси орендаря, господарча діяльність якого потерпає в складних умовах. Звільнивши від сплати орендної плати орендарів за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення АТО держава, в особі місцевого органу влади (орендодавця) добровільно позбавила себе надходження коштів для підтримки субєктів господарювання (орендаря).

Із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Ні зміст договору, ні будь-які звичаї ділового обороту не свідчать, що позивач може впливати на запровадження у законодавчому порядку звільнення орендарів від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Заперечення відповідача за відзивом судом відхиляються з огляду на те, що ОСОБА_4 України № 1669- VII прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України, і з огляду на ч. 3 ст. 11 Прикінцеві та перехідні положення зазначеного закону його норми є пріоритетними при застосуванні Податкового кодексу України щодо спеціального кола субєктів господарювання в частині їх звільнення від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню та до договору оренди землі № 715 від 25.11.2003 слід внести зміни та доповнити п. 2.3 абзацом наступного змісту: Орендар звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги ПАТ "Будкомплект" до ОСОБА_2 міської ради Луганської області про внесення змін до договору № 715 оренди земельної ділянки № 715 від 25.11.2003 (державна реєстрація від 02.12.2003 за № 715) задовольнити у повному обсязі.

2. Внести зміни до договору № 715 оренди земельної ділянки від 25.11.2003 (державна реєстрація від 02.12.2003 № 715), укладеного між ОСОБА_2 міською радою Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Дружби народів, б. 32, ідент. код 26204220 та ОСОБА_1 акціонерним товариством "Будкомплект", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Механізаторів, б. 1, ідент. код 01242372 та доповнити п. 2.3 абзацом наступного змісту:

- Орендар звільняється від орендної плати по даному договору за період з 14 квітня 2014 року по 07 червня 2016 року.

3. Стягнути з ОСОБА_2 міської ради Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Дружби народів, б. 32, ідент. код 26204220 на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Будкомплект", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Механізаторів, б. 1, ідент. код 01242372 судовий збір в сумі 1378 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2016.

Суддя Н.М.Зюбанова

Надр. 3 прим.

1 - до справи

2 - позивачу за адресою: вул. Механізаторів, 1, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93400

3 - відповідачу рекомендованим листом з повідомленням: бул. Дружби Народів, 32, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404