Ухвала суду № 63023754, 21.11.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

УХВАЛА

"21" листопада 2016 р. Справа № 911/1719/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши скаргу Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області

за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України

до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства

про стягнення 7 857 852,70 гривень

за участю представників:

від прокуратури: не прибув

від позивача 1: ОСОБА_1 (довіреність №56/2016 від 20.04.2016)

від позивача 2: ОСОБА_2 (довіреність №14-81 від 25.04.2016)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність №01.07.-18/1118 від 15.08.2016)

від державної виконавчої служби: не прибув

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі №911/1719/13 за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості в особі Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі НАК Нафтогаз України/стягувач) до Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства (далі КП «УЖКГ»/боржника/скаржник) про стягнення 7 857 852,70 гривень позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП УЖКГ на користь НАК Нафтогаз України 6 443 958 (шість мільйонів чотириста сорок три тисячі девятсот пятдесят вісім) грн. 55 коп. заборгованості, 722 446 (сімсот двадцять дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 66 коп. пені, 75 738 (сімдесят пять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 80 коп. штрафу, 62 347 (шістдесят дві тисячі триста сорок сім) грн. 56 коп. інфляційних втрат та 400 248 (чотириста тисяч двісті сорок вісім) грн. 25 коп. 3% річних, а також стягнуто з КП Управління житлово-комунального господарства на користь Державного бюджету України 67 479 (шістдесят сім тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 02 коп. судового збору, стягнуто з Національної акціонерної компанії Нафтогаз України 1 340 (одну тисячу триста сорок) грн. 98 коп. судового збору.

16.07.2013 судом на виконання рішення господарського суду Київської області від 26.06.2013 у справі №911/1719/13 видано накази.

24.10.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства надійшла скарга №01-07-15/1407 від 18.10.2016 на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (далі орган державної виконавчої служби/державний виконавець) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у даній справі.

В обгрунтування скарги боржник зазначив про те, що на виконання рішення суду у даній справі у виконавчому провадженні №39590068 державним виконавцем в 2015 році було стягнуто кошти в загальному розмірі 2 648 338,94 гривень. До того ж, як зауважив скаржник, до виконавчого провадження №39590068 було приєднано виконавчі проваження по іншим виконавчим документам та постанові державного виконавця про стягнення виуонавчого збору.

В подальшому, здійснюючи звірку розрахунків зі стягувачем, боржник виявив розходження у сплачених сумах, відтак КП «УЖКГ» звернулось до державного виконавця з листом №01.08.1-11/924 від 08.07.2016, відповідно до якого просило надати роз'яснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих держвним виконавцем з рахунків боржника за навденим останнім переліком судових наказів, у тому числі і за наказом у даній справі.

У зв'язку з відсутністю відповіді від державного виконавця 05.09.2016 КП «УЖКГ» повторно звернулось до державного виконавця з листом №01.08.1-11/1197 від 05.09.2016 про надання роз'яснення щодо розподілу стягнутих державним виконавцем сум з рахунків боржника.Копії відповідних листів та доказів їх надіслання наявні в матеріалах справи.

Втім, як зауважив скаржник, відповідей на вищезазначені листи державний виконавець не надав, а тому відповідна бездіяльність є незаконною та протиправною.

З огляду вищенаведеного, стягував з посиланням, зокрема, на ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» та ст. 5 Закону України «Про інформацію», просить суд визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області незаконною та протиправною, зобовязати державного виконавця надати розяснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих з рахунків підприємства згідно судового наказу №911/1719/13 від 16.07.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2016 вищезазанчену скаргу прийнято та призначено до розгляду на 14.11.2016

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2016 розгляд означеної скарги відкладено на 21.11.2016.

У судове засідання 21.11.2016 прокурор не прибув.

У судове засідання 21.11.2016 представник органу державної виконавчої служби не прибув, витребуваних пояснень щодо скарги боржника не надав.

Дослідивши і перевіривши подані в підтвердження обгрунтування скарги докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що скарга Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області не підлягає задоволенню з огляду нижченаведеного.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами ст. ст. 115, 1212 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Приписами статей 1, 2, 6, 11 Закону України Про виконавче провадження №606-XIV від 21.04.1999, який був чинний на момент звернення боржника до державного виконавця, (далі- Закон України Про виконавче провадження) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання.

Скаржник, звертаючись до суду із відповідною скаргою, зауважив на передбаченому ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» обовязку державного виконавця надати розяснення щодо розподілу стягнутих коштів, який державним виконавцем не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 3, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Водночас, відповідно до п. 1.4. Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян у Міністерстві юстиції України, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №26/5 від 18.03.2004, рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності Міністерства юстиції України, органів юстиції та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України (далі - органи та установи юстиції), можуть бути оскаржені, якщо:

- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

- створено перешкоди здійсненню громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів, суд дійшов висновку, що розгляд органом державної виконавчої служби звернень громадян в порядку Закону України «Про звернення громадян» є обовязком відповідного органу державної влади здійснювати управлінську діяльність, яка не є тотожною обов'язку державного виконавця вчиняти спрямовані на примусове виконання рішення дії відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадженя».

Отже, порушення порядку розгляду державним виконавцем звернень, заяв та клопотань відповідно до приписів Закону України «Про звернення громадян» не може бути оскаржено сторонами виконавчого провадження у порядку Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 1212 ГПК України.

Поряд з тим, нормами Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено ані обовязку державного виконавця надавати відповіді на клопотання та заяви, у тому числі розяснення щодо порядку розподілу коштів, ані строків розгляду таких клопотань та заяв.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів боржника щодо незаконної бездіяльності відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області та необхідності зобовязати державного виконавця надати розяснення щодо розподілу коштів примусово стягнутих з рахунків підприємства згідно судового наказу №911/1719/13 від 16.07.2013.

Відповідно до п. 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, беручи до уваги приписи норм чинного законодавства, а також безпідставність покладених в основу обгрунтування скарги доводів боржника, суд дійшов висновку про відхилення скарги Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області

Керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 2, 6, 11 Закону України Про виконавче провадження, суд

ухвалив:

Скаргу Комунального підприємства Управління житлово-комунального господарства на бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області відхилити.

Суддя В.А. Ярема