Ухвала суду № 63023492, 25.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.11.2016Справа № 910/28400/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІКОЛ»

до Приватного акціонерного товариства «АЕРОБУД»

про стягнення 3 844 216, 52 грн.,

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Кошліченко В.С. за довіреністю від 11.01.2016 р.;

від відповідача: Пантія О.А. за довіреністю від 07.11.2016 р.

ОСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.12.2015 р. у справі № 910/28400/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 р. рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2015 р. у справі № 910/28400/15 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволені: стягнуто з Приватного акціонерного товариства ,,Аеробуд" (код 21598792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мікол" (код 21570210) 3 844 216,52 грн. заборгованості та 57 663,25 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання позову до господарського суду; стягнуто з Приватного акціонерного товариства ,,Аеробуд" (код 21598792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мікол" (код 21570210) 63 429,59 грн. судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; доручено господарському суду міста Києва видати наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 29.12.2015 у справі №910/28400/15 скасовано, справу № 910/28400/15 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-23/1338 від 20.07.2016 р. справу № 910/28400/15 призначено на повторний автоматичний розподіл. В результаті повторного автоматичного розподілу зазначену справу передано на розгляд судді Літвіновой М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2016 суддею Літвіновой М.Є. прийнято справу №910/28400/15 до свого провадження, її розгляд призначено на 10.08.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2016, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 07.09.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2016, в порядку ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 26.09.2016.

20.09.2016 року через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від МА «Бориспіль» надійшло повідомлення по справі, а саме відповідь на судовий запит.

В судовому засіданні 26.09.2016 представники сторін надали усні пояснення стосовно інформації, яка міститься в повідомленні МА «Бориспіль».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2016 р. в порядку статті 38 ГПК України витребувані додаткові докази у справі, згідно зі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 17.10.2016 р.

В судовому засіданні 17.10.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 24.10.2016 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016 р. в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 07.11.2016 р.

В судовому засіданні 07.11.2016 р. представником відповідача заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи з метою встановлення вартості виконаних робіт.

В судовому засіданні 07.11.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 14.11.2016 р.

08.11.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ТОВ «Українська інжинірингово-інноваційна компанія» надійшов лист № 03-11 від 03.11.2016 р. про неможливість надати витребувані судом докази.

14.11.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані письмові заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи.

В судовому засіданні 14.11.2016 р. представником відповідача подано письмове клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні 14.11.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.11.2016 р.

В судовому засіданні 21.11.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 23.11.2016 р.

23.11.2016 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про витребування доказів, без яких призначення та проведення у справі судової експертизи є неможливим.

В судовому засіданні 23.11.2016 р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.11.2016 р.

В судовому засіданні 25.11.2016 р. судом розглянуто подане позивачем клопотання про витребування доказів, без яких він вважає недоцільним та неможливим призначення та проведення судової експертизи, та вирішено відмовити в його задоволенні, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи подане клопотання позивач зазначає, що проведення експертизи без отримання від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інжинірингово-інноваційна компанія», Приватного акціонерного товариства «Аеробуд» договорів, проектно-кошторисної документації, первинної звітної документації з будівництва, актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ф. КБ-3 на об'єкті «реконструкція терміналу «В». Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт)» є неможливим.

Разом з цим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів.

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що подане позивачем клопотання про витребування доказів, без яких він вважає недоцільним та неможливим призначення та проведення судової експертизи, підлягає залишенню без задоволення, оскільки у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК вправі просити господарський суд про їх надання.

Разом з цим, дослідивши в судовому засіданні 25.11.2016 р. подане відповідачем клопотання про призначення у справі судової експертизи, суд вирішив задовольнити його виходячи з наступного.

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (ст. 38 ГПК України).

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Також, відповідно до п. 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 р. на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлену вимоги про стягнення з відповідача 3 844 216, 52 грн. заборгованості за договором будівельного підряду №102041 від 02.04.2011 року, що становить неоплачену частину виконаних позивачем робіт на об'єкті відповідача "Реконструкція терміналу "В". Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт)".

02.04.2011 року між відповідачем (як замовником) та позивачем (як підрядником), укладено договір будівельного підряду №102041 (далі - договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик, якісно, власними та/або залученими силами, у відповідності до переданої замовником проектної та робочої документації та згідно діючих вимог ДБН, СНіП, державних стандартів, та інших діючих нормативних актів України (з урахуванням особливості будівництва Об'єкта), з використанням матеріалів власного постачання виконати роботи на об'єкті замовника "Реконструкція терміналу "В". Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт)" та здати виконані роботи замовнику на умовах цього договору; замовник приймає на себе зобов'язання прийняти виконані підрядником належним чином роботи, що є предметом цього договору, та сплатити їх вартість на умовах договору (пункти 2.1., 2.2. договору) (том 1, а.с. 18 - 26).

За умовами пунктів 5.3., 11.1 договору, сторони визначили, що розрахунки за виконані роботи на об'єкті здійснюються замовником за фактично виконані обсяги робіт, підтверджені підписаними сторонами актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, та проводяться на підставі рахунків-фактур підрядника протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту фактичного затвердження сторонами актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт; замовник щомісячно приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання відповідних Акта виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт, які є підставою для проведення розрахунків за фактично виконані роботи.

Скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили, чи укладалася позивачем та відповідачем додаткова угода до спірного підрядного договору з метою визначення ціни будівельних робіт, як істотної умови договору будівельного підряду, у зв'язку з чим не надали належної оцінки на предмет того, чи є оспорюваний договір будівельного підряду укладеним в розумінні статей 638, 844, 875, 877 ЦК України. Також, суди не з'ясували, чи виконувалися позивачем спірні роботи на об'єкті відповідача за наявності проектної документації, що визначає обсяг і зміст будівельних робіт та вимоги до кошторису, яким встановлюється ціна робіт за договором будівельного підряду, обов'язок щодо оплати яких покладено на замовника після прийняття таких робіт від підрядника в порядку статті 882 ЦК України. При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, дослідити чи складалася проектно-кошторисна документація на виконання спірних будівельних робіт з визначенням їх обсягів, змісту та ціни; з'ясувати чи укладалася сторонами спору додаткова угода на виконання умов пункту 3.1. основного договору щодо узгодження вартості будівельних робіт та чи визначалась ціна робіт у додатку №1 (Договірна ціна) та додатку № 2 (Локальний кошторис) до спірного підрядного договору та з огляду на встановлене дійти висновку чи є оспорюваний правочин вчиненим в розумінні положень статей 638, 844, 875, 877 ЦК України та прийняти обґрунтоване рішення по суті позовних вимог ТОВ "Мікол" до ПрАТ "Аеробуд" про стягнення вартості неоплаченої частини будівельних робіт на суму 3 844 216, 52 грн.

При цьому, Вищий господарський суд зазначив, що пунктом 3.1. спірного договору будівельного підряду замовник та підрядник погодили, що ціна договору (Договірна ціна виконаних робіт) буде розрахована згідно Правил визначення вартості будівництва, затверджених ДБН Д.1.1-2000, та буде затверджена сторонами у Договірній ціні (додаток №1 до цього договору) та Локальному кошторисі (додаток №2 до цього договору) після передачі Проектної документації на виконання робіт за цим договором, шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін відповідної додаткової угоди до договору (том 1, а.с. 18 - зворот, 19). Відтак, сторони спору погодили, що вартість будівельних робіт, які позивач зобов'язався виконати на об'єкті відповідача, визначається згідно вимог державних будівельних норм та затверджується підрядником та замовником у додатку №1 (Договірна ціна) та додатку №2 (Локальний кошторис) до спірного підрядного договору після передачі проектної документації на виконання робіт за цим договором шляхом підписання додаткової угоди до основного договору.

Під час нового розгляду справи господарський суд ухвалами від 07.09.2016 р., 26.09.2016 р., 24.10.2016 р. неодноразово витребував від Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та ТОВ «УІК» копії договору №102041 від 02.04.2016 р. з договірною ціною та локальними кошторисами та всіма додатками до нього;

інформацію на підтвердження факту виконання ТОВ "Мікол" як субпідрядником робіт на об'єкті "Реконструкція терміналу "В". Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт)" в період з квітня 2011 року по серпень 2013 року. Проте вказаних документів суду надано не було.

Обґрунтовуючи подане клопотання про призначення у справі судової експертизи відповідач зазначає, що встановити розмір договірної ціни та відповідність виконаних позивачем робіт умовам Договору та встановлених у будівництві нормативів можливо експертним шляхом.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Як на тому наголошено в пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо погодження сторонами ціни Договору (п. 3.1. Договору), приймаючи до уваги вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 05.07.2016 р., які в силу ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, враховуючи те, що відповідач заперечує проти вартості фактично виконаних позивачем за спірним Договором робіт (ціни договору), тоді як вказана обставина є суттєвою і може вплинути на результати вирішення спору, а вирішення означеного питання потребує спеціальних знань, суд вирішив заявлене відповідачем клопотання задовольнити та в порядку ст. 41 ГПК України призначити у справі судову експертизу.

В даному випадку має бути призначено судову будівельно-технічну експертизу, одними з основних завдань якої є визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Відповідно до частин 2, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Проведення експертизи в даному випадку, суд вирішив доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Відповідно до роз'яснень, які надав Пленум Вищого господарського суду України в п. 23 своєї Постанови від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи те, що саме відповідач в силу приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України повинен довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов висновку, що витрати по проведенню експертизи на даному етапі покладаються на відповідача як на заінтересовану сторону.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 41, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі № 910/28400/15 судову будівельно-технічну експертизу.

2. На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

- Який перелік та об'єми фактично виконаних ТОВ «Мікол» будівельних робіт з будівництва з будівництва на об'єкті «Реконструкція терміналу «В». Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт) згідно з Договором № 102041 від 02.04.2011 р.?

- Яка вартість фактично виконаних ТОВ «Мікол» будівельних робіт з будівництва з будівництва на об'єкті «Реконструкція терміналу «В». Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт) згідно з Договором № 102041 від 02.04.2011 р. за цінами, що існували у період виконання робіт, та у відповідності до чинних на день підписання Договору № 102041 від 02.04.2011 р. нормативних документів в галузі будівництва?

- Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних ТОВ «Мікол» будівельних робіт з будівництва з будівництва на об'єкті «Реконструкція терміналу «В». Зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та другий пусковий комплекс (закінчення будівельних робіт) згідно з Договором № 102041 від 02.04.2011 р. обсягам та вартості, визначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та Довідках про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, складених на виконання умов Договору № 102041 від 02.04.2011 р.?

- Чи відповідає первинна звітна документація (форми КБ-2в, КБ-3 тощо), складена на виконанням умов Договору № 102041 від 02.04.2011 р. за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

3. Проведення експертизи доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (61000, місто Харків, вулиця Золочівська, 8А).

4. Попередити експерта, який буде здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність згідно з ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Зобов'язати сторін надати на вимогу експерта оригінали всіх, необхідних для проведення експертизи, документів.

6. Оплату витрат по проведенню судової експертизи на даному етапі провадження у справі покласти на відповідача і запропонувати йому вирішити питання з експертною установою щодо сплати, в т.ч. шляхом попередньої оплати, сум за проведення судової експертизи.

7. Зобов'язати сторін повідомити господарський суд міста Києва про закінчення експертизи.

Суддя М.Є. Літвінова