Рішення № 63023423, 16.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/17047/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне логістичне партнерство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальтюроп Юкрейн"

про стягнення заборгованості за надані послуги.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Веремеєв В.В., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне логістичне партнерство" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальтюроп Юкрейн" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2016 було порушено провадження у справі № 910/17047/16, розгляд справи призначено на 12.10.2016.

12.10.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, подав документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17047/16 та заяву про відмову від частини позовних вимог, вимоги ухвали від 19.09.2016 позивач виконав частково.

Представник відповідача 12.10.2016 у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17047/16 відповідач не виконав.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 16.11.2016.

У судове засідання 16.11.2016 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги, з урахуванням поданої раніше заяви про уточнення позовних вимог, підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 16.11.2016 не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні 16.11.2016 заяву позивача про уточнення позовних вимог (№ 12-10 від 12.10.2015), подану представником позивача у судовому засіданні 12.10.2016, суд встановив наступне.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За своїм змістом вказана заява позивача про уточнення позовних вимог є заявою про відмову від позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 27 992,29 грн, а тому суд розглядає спір в подальшому з урахуванням цієї заяви.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне логістичне партнерство» (далі - позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мальтюроп Юкрейн» (далі - відповідач, замовник) було укладено Договір перевезення № 2811215 (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов'язується надати замовнику послуги по перевезенню вантажу на умовах, визначених у даному Договорі, автомобільним транспортом, а замовник - прийняти й оплатити належним чином виконані перевізником послуги по перевезенню.

Відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.4 Договору замовник зобов'язаний надати письмову заявку перевізнику не пізніше ніж за 2 доби до початку запланованого перевезення, яка підписується сторонами та скріплюється печатками. Замовник зобов'язаний своєчасно та повністю оплачувати перевезення по маршруту перевезення у погодженому сторонами розмірі.

Вартість послуг по перевезенню вантажу визначається перевізником та вказується у заявках до Договору, які є його невід'ємною частиною (п. 3.1 Договору).

29.12.2015 сторонами була складена заявка на перевезення № 2480 (далі - Заявка), відповідно до якої відповідач мав оплатити за перевезення позивачем вантажу вагою в 300 тон за ціною 220,00 грн за тонну (дата навантаження 30.12.2015) та 238,00 грн за тонну (дата навантаження 05.01.2016).

Порядок оплати за перевезення вищезазначеного вантажу визначений у Заявці та проводиться після розвантаження за умови надання рахунку, акту виконаних робіт та Товарно-транспортних накладних (ТТН), які мають містити три печатки: вантажовідправника, вантажоодержувача та автопідприємства.

Позивач зазначає суду про те, що ним були виконані зобов'язання за Договором належним чином, в свою чергу відповідач порушив умови Договору та заявки, яка була складена сторонами на його підставі, в частині здійснення розрахунків за перевезення вантажу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 27 992,29 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частинами 1, 2 та 3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Позивачем було здійснено перевезення за Договором, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних № 277 від 30.12.2015, № 278 від 30.12.2015, № 279 від 30.12.2015 та Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 6 від 06.01.2016 на загальну суму 27 992,29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 27.09.2016, тобто після порушення провадження у цій справі, сплатив на користь позивача суму основного боргу за Договором та заявкою в розмірі 27 992,29 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1510 від 27.09.2016 на суму 27 992,29 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно з п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 (далі - Постанова) передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Пунктом 3.12 Постанови визначено, що згідно з частиною четвертою статті 78 ГПК господарський суд виносить ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, а відповідно до частини п'ятої цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивач своєю заявою від 12.10.2016 про уточнення позовних вимог фактично відмовився від позову в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 27 992,29 грн, а тому, враховуючи, що вказана заява відповідає приписам чинного законодавства України, та не порушує чиї-небудь охоронювані законом права та інтереси, провадження у справі № 910/17047/16 в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором в розмірі 27 992,29 грн, підлягає припиненню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 577,48 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором, позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивачем було допущено помилку при визначенні періоду їх нарахування, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.2 Договору оплата наданих виконавцем послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок протягом 2 (двох) днів після виконання перевезення. Датою виконання перевезення є дата розвантаження ТТН.

За інформацією, наявною у ТТН, вантаж прибув на місце призначення 31.12.2016, про що свідчить відповідний відбиток на їх звороті.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи умови Договору, прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання починається з 03.01.2016.

Таким чином, за розрахунком суду, з урахуванням скорегованого періоду нарахування 3% річних, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в загальному розмірі 572,88 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення боргу за виконані перевезення в розмірі 27 992,29 грн підлягає припиненню, позовна вимога про стягнення 3% річних в розмірі 577,48 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 572,88 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, оскільки предмет спору фактично існував на момент порушення провадження у справі з вини відповідача, зворотного відповідачем суду не доведено, судовий збір в частині позовної вимоги, провадження за якою підлягає припиненню, покладається на відповідача в повному розмірі на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України.

В іншій частині позовних вимог судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, як це передбачено ч. 1 ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 4, 49, 80, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/17047/16 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальтюроп Юкрейн" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13; ідентифікаційний код: 30861821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне логістичне партнерство" (02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, будинок 37; ідентифікаційний код: 37292656) заборгованості в розмірі 27 992 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто дві) грн 29 коп. припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальтюроп Юкрейн" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13; ідентифікаційний код: 30861821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне логістичне партнерство" (02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, будинок 37; ідентифікаційний код: 37292656) 3% річних в розмірі 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн 88 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальтюроп Юкрейн" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13; ідентифікаційний код: 30861821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрне логістичне партнерство" (02092, м. Київ, вул. О.Довбуша, будинок 37; ідентифікаційний код: 37292656) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн 77 коп.

Повне рішення складено 28.11.2016.

Суддя О.В. Нечай