Рішення № 63023074, 10.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016Справа №910/18642/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Анзо»

2. Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний

завод»

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11.07.2016

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Литвин В.В. - по дров. № 47 від 28.09.2016

від відповідача-1 Лопатюк Н.В. - по дов. № б/н від 01.09.2016

від відповідача-2 Сливоцький Р.В. - по дров. № 25/10 від 25.10.2016

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 11.07.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анзо» та Публічним акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Big Dutchman International GmbH та відповідачем-2 був укладений договір купівлі-продажу від 01.03.2005 обладнання для утримання птиці. Позивач згідно договору поруки виступив поручителем відповідача-2 перед Big Dutchman International GmbH. Отже,право вимоги про сплату боргу мав виключно Big Dutchman International GmbH, у разі якщо відповідач-2 не виконав би свої боргові зобов'язання. Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009 стягнуто солідарно з відповідачів на користь Big Dutchman International GmbH борг. Отримавши рішення про стягнення боргу Big Dutchman International GmbH отримав виконавчий документ, за яким суму боргу сплатив відповідач-2, який і є боржником по справі. Отже, сплативши суму боргу, боржник не може стягнути її із поручителя, оскільки відповідно до статті 559 Цивільного кодексу України таке поручительство є припиненим. Згідно оспорюваного договору відповідач-2 відступив недійсну вимогу до позивача відповідачу-1 за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009 коштів в розмірі 34 480,12 євро.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 порушено провадження у справі № 910/18642/16 та призначено справу до розгляду на 27.10.2016.

Відповідач-1 у поданому до відділу діловодства суду 27.10.2016 відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що погашення боргу за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009 здійснювалось виключно силами та за рахунок відповідача-2. Позивачем не було здійснено жодних виплат. Відповідач-2 відповідно до ст. 544 Цивільного кодексу України набув право вимоги до позивача в розмірі 34 480,12 євро, яку і було 11.07.2016 відступлено відповідачу-1. Вважає, що законних підстав для визнання договору недійсним не має.

Відповідачем-1 до відділу діловодства суду 27.10.2016 подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника, який має приймати участь в іншому судовому процесі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/18642/16 від 27.10.2016, зв'язку з не з'явленням в судове засідання представника відповідача-2 та невиконанням відповідачем-2 вимог ухвали про порушення провадження у справі від 13.10.2016 розгляд справи був відкладений на 10.11.2016.

Позивачем 09.11.2016 до відділу діловодства суду подано додаткові пояснення по справі.

Позивач в судовому засіданні 10.11.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-1 в судовому засіданні 10.11.2016 проти позовних вимог заперечив повністю.

Відповідач-2 в судовому засіданні 10.11.2016 проти позовних вимог заперечив повністю.

В судовому засіданні 10.11.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.03.2005 між фірмою Big Dutchman International GmbH (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод» (покупець) уклали контракт № 01032005 купівлі-продажу, згідно з яким продавець продав, а покупець купив три комплекти обладнання для утримання птахів на загальну суму 1 385 344,80 євро, у відповідності із специфікацією, вказаною як додаток № І до контракту № 01032005 від 01.03.2005.

На виконання своїх контрактних зобов'язань продавець поставив покупцеві товар на загальну суму 1 385 344,80 євро, проте покупець в порушення своїх обов'язків за контрактом належним чином з продавцем не розрахувався.

22.06.2005 між фірмою Big Dutchman International GmbH, Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод» та Відкритим акціонерним товариством «Птахофабрика Васильківська» було укладено зобов 'язання про поруку, згідно з яким позивач виступає в якості поручителя забезпечення виконання зобов'язань покупця за вищевказаним контрактом.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У зв'язку з невиконанням відповідачем-2 зобов'язань за контрактом продавець звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з вимогами про солідарне стягнення з відповідача-2 та позивача боргу.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009 у справі АС № 247у/2009 зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Експериментальний механічний завод» та Відкрите акціонерне товариство «Птахофабрика Васильківська» негайно після отримання цього рішення солідарно сплатити Big Dutchman International GmbH 63 960,25 євро основного боргу, 2 830,61 євро - 8% річних за користування чужими коштами, 4 400,39 євро відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, разом 76 191,25 євро.

19.11.2010 Big Dutchman International GmbH звернулося до Подільського районного суду м. Києва із клопотанням надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009 та видачу виконавчого листа, у зв'язку з тим, що ВАТ «Експериментальний механічний завод» та ВАТ «Птахофабрика Васильківська» в добровільному порядку не виконують рішення арбітражного суду.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.03.2011 у справі № 6-12/11 надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17 серпня 2009 року у справі АС № 247у/2009 про солідарне стягнення з відкритого акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» та відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика Васильківська» солідарно на користь Big Dutchman International GmbH 68 960,25 євро - основного боргу, що еквівалентно за курсом Національного Банку України 773 430,58 грн., 2 830,61 євро - 8% річних за користування чужими грошовими коштами, що еквівалентно за курсом Національного Банку України 31 746,99 грн., 4400,39 євро - на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, що еквівалентно за курсом Національного Банку України 49 353,01 грн., всього - 76 191,25 євро, що на день постановлення ухвали за офіційним курсом Національного Банку України є еквівалентом 854 530,58 грн.

11.07.2016 між Публічним акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анзо» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір відступлення).

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009, яке було виконано первісним кредитором в повному обсязі та відповідно до якого первісний кредитор мав дійсну та належну регресну вимогу до Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» в розмірі 34 480,12 євро.

Спір виник внаслідок того, що згідно договору про відступлення відповідач-2 передав відповідачу-1 недійсну вимогу, тому договір підлягає визнанню недійсним.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи та зазначає відповідач-2, останній повністю виконав зобов'язання перед Big Dutchman International GmbH та сплатив, встановлений рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 17.08.2009 у справі АС № 247у/2009 борг.

Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, з виконанням відповідачем-2 його зобов'язання за контрактом порука позивача припинилась, що свідчить про передачу за договором відступлення вимоги, яка не існувала на момент укладення цього договору, тобто про передачу недійсної вимоги.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Заявляючи позов про визнання недійсним договору позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настанням відповідних наслідків.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд дійшов висновку, що договір відступлення вчинений відповідачем-2 всупереч статті 514 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання договору про відступлення права вимоги від 07.11.2016 недійсним.

Відповідно до п. 2.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Укладений між відповідачами договір відступлення порушує права та інтереси позивача, оскільки його зобов'язання є припиненими.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 11.07.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Анзо» та Публічним акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69, код ЄДРПОУ 00110734) на користь Публічного акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська» (08635, Київська область, Васильківський район, с. Зелений Бір, вул. Т.Шевченка, 19, код ЄДРПОУ 05513193) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 17.11.2016.

СуддяВ.В. Сівакова