Рішення № 63023009, 21.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/113/16-17/93/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2016 Справа № 908/2397/16

за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж, 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 69120, АДРЕСА_1

про стягнення 4 045,36 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Хованова І.О., довіреність від 31.12.15 № 65

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

13.09.16 до господарського суду звернулось відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ) з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) 4 045,36 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії від 03.10.08 № 10873, з якої: 2 861,05 грн. - борг за активну електричну енергію, 921,90 грн. - пені, 72,22 грн. - 3% річних та 190,19 грн. - інфляційних нарахувань.

13.09.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Кутіщевій-Арнет Н.С.

Ухвалою від 14.09.16 суддею Кутіщевою-Арнет Н.С. порушено провадження у справі № 908/2397/16, справі присвоєно № провадження 7/113/16, судове засідання призначено на 21.09.16.

Ухвалою від 21.09.16 судом розгляд справи відкладено на 28.09.16.

У зв'язку із закінченням повноважень головуючого судді по справі № 908/2397/16 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справи № 908/2397/16 між суддями та призначено її до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 05.10.16 суддею Корсуном В.Л. прийнято до свого провадження справу № 908/2397/16, якій присвоєно № провадження 7/113/16-17/93/16. Судове засідання призначено на 02.11.16.

Ухвалою суду від 02.11.16 строк вирішення спору продовжено на 15 днів - до 20.12.16, розгляд справи відкладено на 21.11.16.

За клопотання представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 21.11.16, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення рішення в повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у поясненні від 31.10.16 № 327/33. Заявлені вимоги обґрунтовує ст. ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 193 ГК України, Законом України «Про електроенергетику», «Правилами користування електричною енергією» та умовами договору про постачання електричної енергії від 03.10.08 № 10873 № 315, на виконання умов якого позивач зобов'язався продавати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі. Позивач вказує, що свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту протягом періоду вересень - жовтень 2015 р. активну електроенергію в сумі 2 861,05 грн. За прострочення виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 921,90 пені, 72,22 грн. 3% річних та 190,19 грн. індексу інфляції. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, заяв про неможливість прибуття в судове засідання та про відкладення розгляду справи до суду не надав.

Частиною 1 ст. 64 ГПК України унормовано, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3 днів з дня її надходження, виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про дату, час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За приписами ст. 87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. (…) За змістом (абз. 3) зазначеної ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як вбачається з безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з офіційного сайту Міністерства юстиції України (usr.minjust.gov.ua), станом на 21.09.16, тобто станом на час розгляду справи № 908/2397/16 судом, місцезнаходженням відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: 69120, АДРЕСА_1, що співпадає з адресою, зазначеною у позові.

Як свідчать матеріали справи № 908/2397/16, ухвали суду по вказаній справі від 14.09.16 (про порушення провадження у справі), від 21.09.16 (про відкладення розгляду справи) та від 05.10.16 (про прийняття справи до провадження), які надсилались судом фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на адресу: 69120, АДРЕСА_1, повернуті відповідним підприємством поштового зв'язку з відміткою (довідкою) про причини повернення - «за закінченням терміну зберігання поштового відправлення».

Станом на 21.11.16 ухвала суду від 02.11.16 по справі № 908/2397/16, якою судом було відкладено розгляд справи на 21.11.16 та яка була направлена судом на адресу відповідача неповернута підприємством поштового зв'язку.

Направлення ухвали суду від 02.11.16 по даній справі відповідачу підтверджується засвідченою копією реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

З огляду на викладене вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення ФОП ОСОБА_1 про дату, місце і час розгляд справи, і відповідно до положень ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у суду наявні підстави вважати, що адресат повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи судом.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03.10.08 між відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (Постачальник електричної енергії) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 10873 з додатками, на виконання умов якого (п. 1.1.) Постачальник електричної енергії зобов'язався продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у Додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а Споживач оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.п. 2.3.4 п. 2.3 договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Умовами п. 5 додатку № 4 до договору сторони визначили, що Споживач не пізніше 14-ти годин 00 хвилин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до Постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою:

- "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою Додатка № 5.1.;

- "Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної Постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу" за формою додатка № 5.5. (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу).

Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає Споживачу.

За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого Споживачем "Акту про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію", з урахуванням сум платежів, що надійшли від Споживача (п. 7. додатку № 4 до договору).

Згідно з п. 9.4. договору, цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2008 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін.

За ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно із ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (ч.1). Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією (ч.2). Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч.4).

Як свідчать матеріали господарської справи № 908/2397/16, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ здійснено розрахунок спожитої відповідачем в період часу з вересня по жовтень 2015 р. (включно) активної електричної енергії та виставлено відповідачу рахунки на оплату за вказаний вище період, а саме: рахунки від 05.10.15 № НОМЕР_2 на суму 1 641,98 грн. та від 04.11.15 № 10873/10а на суму 1 219,07 грн.

Як пояснював представник позивача під час розгляду справи в суді, в липні 2015 р. споживачем надано акт про спожиту електроенергію згідно з яким споживання електричної енергії склало 0 кВт.год. В серпні 2015 р. споживачем не надано акту за спожиту протягом серпня 2015 р. електричну енергію, а тому позивачем згідно із п. 6.39 ПКЕЕ розрахунок за вказаний період здійснено по середньодобовому обсягу споживання за попередній розрахуноквий період, який склав 0 кВт.год. У вересні та у жовтні 2015 р. споживачем також не надано позивачу відповідних актів за спожиту електричну енергію, у зв'язку із чим за вказані місяці позивачем проведено розрахунок за дозволеною потужністю відповідно до п. 6.39 ПКЕЕ. Крім того, вказував, що в жовтні 2015 р. нарахування за споживання електроенергії відповідачу здійснено за 22 дні, оскільки згідно з актом від 23.10.15 № 8065, у зв'язку зі невиконанням умов договору (не оплату виставлених рахунків), електроустановка відповідача була відключена працівниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ.

На підтвердження викладеного позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені копії:

- рапорту про спожиту ФОП ОСОБА_1 у липні 2015 р. електроенергію згідно якого споживання електричної енергії склало 0 кВт.год.;

- акту від 23.10.15 № 8065 складеного працівниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ЗМЕМ, відповідно до змісту якого, у зв'язку зі невиконанням умов договору (не оплату виставлених рахунків) електроустановка відповідача відключена від електропостачання.

Пунктом 12. додатку № 4 до договору від 03.10.08 № 10873 закріплено, що якщо Споживач не надав "Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" в обумовлений термін, Постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється Постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку.

Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Згідно із п. 6.39. «Правил користування електричною енергією» (затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за № 417/1442 із відповідними змінами), у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Враховуючи вищевикладені положення п. 12 додатку № 4 до договору від 03.10.08 № 10873 та п. 6.39. «Правил користування електричною енергією», суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано здійснено розрахунок обсягу спожитої електричної енергії за період з вересня по жовтень 2015 р. за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 6 Додатку № 5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Судом також враховано, що відповідачем до матеріалів справи не надано жодних заперечень та доказів на їх підтвердження щодо незгоди з виставленими позивачем відповідачу рахунками від 05.10.15 № 10873/9а на суму 1641,98 грн. та від 04.11.15 № 10873/10а на суму 1219,07 грн.

Згідно з п. 11. додатку № 4 до договору від 03.10.08 № 10873, Споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення Постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунку або вимоги-доручення до 10 числа направити свого представника отримати платіжні документи на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Як свідчать матеріали цієї справи, 06.10.15 та 06.11.15 позивачем на юридичну адресу відповідача (за місцем проживання) були направлені рахунки за вересень та жовтень 2015 р. відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями реєстрів рекомендованих листів відправлених ЗМЕМ за жовтень та листопад 2015 року з відбитком календарної дати поштового штемпеля УДППЗ «Укрпошта» від 06.10.15 та від 06.11.15 та відповідними службовими чеками.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, виставлені позивачем рахунки не оплатив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за спожиту в період з вересня по жовтень 2015 р. активну електроенергію в сумі 2 861,05 грн.

Отже, відповідач порушив умови договору.

Факт наявності основної заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання. Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов'язання відповідача оплатити спожиту у період з вересня по жовтень 2015 р. не припинено, відповідач оплату отриманої електроенергії суду не довів, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позиваче рахунків за спірний період не пред'явив, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2 861,05 грн. за вказаний період обґрунтованими, заснованими на законі та договорі, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору визначено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатка № 4 «Порядок розрахунків за активну електричну енергію») та за надання послуг з компенсації перетікання електроенергії (п. 5 додатка № 6 «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії») Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем надано суду розрахунок суми пені, згідно з яким відповідачу за прострочення оплати активної електроенергії отриманої у вересні та жовтні 2015 р. нараховано до сплати 921,90 грн. пені за загальний період з 16.10.15 по 15.08.16.

Факт прострочення основного зобов'язання матеріалами цієї справи доведено.

При перевірці розрахунку пені, судом враховано, що укладеним сторонами договором (п.4.2.1) передбачено більшу тривалість періоду часу за який нараховується пеня, а саме за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, а отже позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за загальний період з 16.10.15 по 15.08.16.

Разом з тим, судом встановлено, що під час здійснення розрахунку пені позивачем не враховано приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, суд зазначає, що за заявлений позивачем період часу (з 16.10.15 по 15.08.16), виходячи з дати початку порушення грошового зобов'язання, суми боргу, що існувала у спірний період, належний до стягнення розмір пені становить суму 920,44 грн. (Розрахунок перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство»).

Отже, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 920,44 грн. В іншій частині вимоги про стягнення пені судом відхиляються через необґрунтованість.

Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 72,22 грн. за загальний період з 16.10.15 по 31.08.16 та інфляційні нарахування в сумі 190,19 грн. за період з 01.11.15 по 31.07.16.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок 3 % річних за загальний період з 16.10.15 по 31.08.16 та встановлено, що він також, як і розрахунок пені, здійснений без урахування ч. 5 ст. 254 ЦК України, а тому є частково невірним.

За таких обставин, з урахуванням ч. 5 ст. 254 ЦК України, розмір 3 % річних за розрахунком суду (який перевірено за допомогою інформаційно-пошукової системи «Законодавство») в межах заявленого позивачем періоду становить суму 72,12 грн.

У зв'язку із чим, вимога про стягнення 3 % річних задовольняється судом в сумі 72,12 грн., в іншій частині вказана вимога судом відхиляється через необґрунтованість.

Розрахунок індексу інфляції за заявлений позивачем період є обґрунтованим та вірним, а отже вимоги в цій частині задовольняються судом повністю в сумі 190,19 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір в розмірі 1377,47 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, п/р зі спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) - 2 861 (дві тисячі вісімсот шістдесят одну) грн. 05 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69120, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, код ЄДРПОУ 00130926, рахунок № 26002111111102 у філії "Запорізьке РУ "ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 313399) - 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 44 коп. пені, 72 (сімдесят дві) грн. 12 коп. 3% річних, 190 (сто дев'яносто) грн. 19 коп. індексу інфляції та 1377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 47 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 28.11.16.

Суддя В.Л. Корсун