Рішення № 63023003, 24.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/111/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2016 Справа № 908/2606/16

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; адреса для листування: 49124, м. Дніпропетровськ, вул. Іларіонівська, 6-Б)

до відповідача ОСОБА_1 комунального підприємства Основаніє (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 29-А.)

про стягнення 29460,70грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність від 04.11.2016р., № 379745;

Від відповідача ОСОБА_3, дов. № 439 від 17.10.2016р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з МКП Основаніє заборгованості за спожиту електричну енергію заборгованості в сумі 29460,70 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2606/16, присвоєно справі номер провадження 32/111/16, з призначенням судового засідання на 09.11.2016 р.

З метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України судом прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи до 24.11.2016 р.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач визнав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 24.11.2016р. представником відповідача було подано заяву про надання відстрочки виконання рішення суду до 01.02.2017р. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що скрутне фінансове становище не дозволяє виконати рішення суду без надання відстрочки виконання рішення.

Заява подана в порядку ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 24.11.2016р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Придніпровська залізниця», за договором постачальник (далі - позивач) та Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №4» за договором споживач укладено договір про постачання електричної енергії №ПР/Е-08-1658/НЮдч-4098 від 14.08.2008. (далі -договір)

Згідно з п. 1. договору, позивач зобов'язувався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язувався своєчасно оплачувати позивачу її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.3.4 договору, відповідач зобов'язувався оплачувати позивачу вартість спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 «Порядок розрахунків за спожиту електроенергію та здійснення інших платежів».

Однак, рішеннями Запорізької міської ради від 27.04.2012 №5 «Про припинення підприємств шляхом приєднання» та від 25.07.2012 №6 «Про затвердження передавальних актів та визначення статутного капіталу міського комунального підприємства «Основаніє», припинено юридичну особу КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне об'єднання №4» шляхом приєднання до ОСОБА_1 комунального підприємства «Основаніє» (далі - відповідач) з повним правонаступництвом останнього.

Про реорганізацію юридичної особи зроблено відповідні записи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Частиною 1 ст. 104 ЦК передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

20.09.2012р. між сторонами укладена додаткова угода №ПР/Е-08-1658/НЮдч-4098 -ДЗ до договору, відповідно до змісту якої, замінено сторону у зобов'язані, а юридичною особою - правонаступником, а саме відповідачем, підтвердженні зобов'язання за договором.

Відповідно до приписів ст.520 ЦК України, боржник у зобов'язані може бути замінений за згодою кредитора.

Згідно ст.ст. 513, 521 ЦК України, правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

У зв'язку з утворенням Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яке відповідно до ч.6. ст.2. Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», п.2 Статуту ПАТ «Укрзалізниця», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №735 від 2 вересня 2015 року «Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», є повним правонаступником Державного підприємства «Придніпровська залізниця», сторонами складено додаткову угоду від 23.12.2015., якою замінено сторону у зобов'язані за договором №ПР/Е-08-1658/НЮдч-4098 від 14.08.2008 - з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця.

Позивачем свої зобов'язання за договором виконувались, в повному обсязі. Вартість електричної енергії яка постачалась відповідачу протягом квітня - серпня (включно) 2016 становить: квітень - 6578,57 грн.; травень - 5953,94 грн.; червень - 8208,12 грн.; липень - 7450, 84 грн.; серпень - 5979,68 грн.;

Таким чином, вартість спожитої електричної енергії відповідачем за період квітень-серпень 2016 становить 34 171,15 грн.

Відповідач частково виконав взяті на себе зобовязання, сплативши позивача 4710,45грн.

Таким чином, на момент розгляду спору по суті, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму 29 460,70 грн.

Частиною 1 ст. 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.714. ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заборгованості відповідачів перед позивачем підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 29460грн. 70коп., визнані відповідачем є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву про надання відстрочки виконання рішення суду до 01.02.2017р., суд встановив, заява відповідача підлягає задоволенню, враховуючи наступне: пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України.

Відповідно до пункту 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані суду сторонами докази в обґрунтування своїх позицій, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, суд вважає за можливе надати відстрочку виконання рішення суду до 01.02.2017р.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82, п. 6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Українська залізниця до ОСОБА_1 комунального підприємства Основаніє задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 комунального підприємства Основаніє (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 29-А, ЄДРПОУ 20485152) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; адреса для листування: 49124, м.Дніпропетровськ, вул. Іларіонівська, 6-Б, ЄДРПОУ 40075815) суму 29 460 (двадцять девять тисяч чотириста шістдесят) грн. заборгованості, суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Відстрочити виконання судового рішення по справі № 908/2606/16 від 24.11.2016 р. до 01.02.2017р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України « 29» листопада 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.