Рішення № 63022888, 23.11.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/129/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016 Справа № 908/2787/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретареві Курочкіній О.О.

За участю представників: від позивача - Кузьміна С.Ю., довіреність № 239/20-19 від 11.07.2016р.; від відповідача - не з'явився.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/2787/16,

за позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Сутність спору:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 2703,24 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501803 від 01.04.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.10.2016р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2787/16, судове засідання призначено на 09.11.2016р.

Ухвалою суду від 09.11.2016р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 23.11.2016р.

23.11.2016р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. На виконання умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501803 від 01.04.2007р., укладеного між сторонами, позивачем період: з лютого 2014р. по квітень 2014р., з жовтня 2014р. по квітень 2015р., з жовтня 2015р. по квітень 2016р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 2703,24 грн. Однак, відповідач своє зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію не здійснив. На підставі ст. ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2703,24 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, ухвали суду направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: , 69104, АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2007р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Комунарського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (споживач, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501803, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 договору останній набуває чинності з 01.04.2007р. і діє до 31.03.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору, відповідно до вимог чинного законодавства, не заявила про розірвання цього договору.

Згідно з п. 3.2.6 договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У пунктах 6.2. 6.3 договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4 договору споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до п. 6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі п'яти днів з дати отримання. (п. 6.7.1).

Позивач у період з лютого 2014р. по квітень 2014р., з жовтня 2014р. по квітень 2015р., з жовтня 2015р. по квітень 2016р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 2703,24 грн.

Для оплати за надані послуги позивач направляв на адресу відповідача акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплат, проте, підписані з боку відповідача акти позивачу не повертались.

Вказана в актах та рахунках сума в установлений договором строк відповідачем сплачена не була.

У зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 2703,24 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2703,24 грн. підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458; п/р зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) суму 2703 (дві тисячі сімсот три) грн. 24 коп. основного боргу.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; ідентифікаційний код юридичної особи: 32121458; п/р 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.2016р.

Суддя А.О. Науменко