Рішення № 63022458, 25.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.11.2016 Справа № 904/7675/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором оренди

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Чапала Ю.О., дов. №15-99 від 09.12.15р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "ЕЛЕКТРОГРАД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення основного боргу в розмірі 7 079,83грн., пені у розмірі 486,86грн., 30% річних у розмірі 442,25грн., неустойки у розмірі 45 356,40грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №11-15-О від 21.05.2015р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної сплати орендних та комунальних платежів. Крім того позивач зазначає, що, оскільки відповідач не повернув орендоване приміщення після закінчення строку дії договору, він нарахував йому неустойку на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.76), що підтверджується повернутими конвертами "Укрпошта" (а.с.81-82, 130-133), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

21.11.2016р. по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2015р. між Приватним акціонерним товариством "ЕЛЕКТРОГРАД" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна №11-15-О, за умовами якого орендодавець зобов"язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: офісне приміщення НОМЕР_2, площею 58,6 кв.м (далі - майно), розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. А-3) за адресою: АДРЕСА_2.

За п.1.2. договору майно передається в оренду з метою організації та здійснення підприємницької діяльності орендаря, без права використовувати адресу орендованого майна з метою реєстрації місця знаходження юридичної особи.

Згідно п.2.2. договору передача майна орендарю, так само, як і повернення його орендодавцю оформляється шляхом складання акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками орендодавця і орендаря. Моментом передачі майна в оренду вважається дата, зазначена в акті приймання-передачі (п.2.3. договору).

Відповідно до п.2.4. договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю протягом 3-х календарних днів після припинення договору або після закінчення терміну оренди. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі із зазначенням дати повернення.

Обов'язок щодо складання акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні (п.2.5. договору).

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

21.05.2015р. позивач передав відповідачу об"єкт оренди за актом приймання - передачі нерухомого майна (а.с.13).

Договір оренди майна набирає чинності з 21.05.2015р. і діє до 31.12.2015р. включно (п.п.1.3., 7.4. договору).

Договір припиняє дію після закінчення строку оренди, а так само у випадках дострокового розірвання договору, або відмови від договору орендодавцем (п.7.1. договору).

У той же час, згідно п.7.6. договору усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору та неврегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи те, що відповідач після закінчення строку дії договору продовжував користуватись майном, сплатив рахунок за травень 2016р., а також беручи до уваги відсутність заяви однієї із сторін про припинення дії даного договору протягом одного місяця після закінчення терміну його дії, суд вважає договір оренди нерухомого майна №11-15-О від 21.05.2015р. продовженим на той самий строк, на який був укладений.

Отже, договір, на який посилається позивач, на час розгляду спору є діючим.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном (ч.3 ст.762 Цивільного кодексу України).

За ст.286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п.3.1. договору орендна плата за користування майном складається з плати за його експлуатацію та становить 2 344,00грн. без ПДВ (з розрахунку 40,00грн. без ПДВ за 1кв. м офісного приміщення). В установлену орендну плату включена плата за користування майном і плата за користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що за кожний наступний місяць орендодавець залишає за собою право збільшувати орендну плату шляхом застосування індексу інфляції.

За п.3.3. договору нарахування податку на додану вартість (ПДВ) на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2015р. сторони виклали п.3.1. договору в такій редакції: "орендна плата за користування майном складається з плати за його експлуатацію та становить у травні 2015р. - 2 344,00грн. без ПДВ (з розрахунку 40,00грн. без ПДВ за 1кв.м офісного приміщення); з червня 2015р. - 1 953,33грн. без ПДВ (з розрахунку 33,33грн. без ПДВ за 1кв.м офісного приміщення). В установлену орендну плату включена плата за користування майном і плата за користування земельною ділянкою".

Додатковою угодою №2 від 01.07.2015р. сторони виклали п.3.1. договору в такій редакції: "орендна плата за користування майном складається з плати за його експлуатацію та становить у травні 2015р. - 2 344,00грн. без ПДВ (з розрахунку 40,00грн. без ПДВ за 1кв.м офісного приміщення); з 01 червня 2015р. - 1 953,33грн. без ПДВ (з розрахунку 33,33грн. без ПДВ за 1кв.м офісного приміщення); з 01 липня 2015р. - 2 519,80грн. без ПДВ (з розрахунку 43,00грн. без ПДВ за 1кв.м офісного приміщення). В установлену орендну плату включена плата за користування майном і плата за користування земельною ділянкою".

Відповідно до п.3.4. договору компенсація витрат орендодавця на комунальні послуги, електроенергію, а також послуги з підтримання та відновлення належного технічного і санітарно-гігієнічного стану майна (з розрахунку 2,50грн. без ПДВ за 1кв.м) в орендну плату не включені та оплачуються орендарем окремо на підставі виставленого орендодавцем рахунку. Компенсація витрат орендодавця здійснюється орендарем не пізніше встановленої п.3.1. договору дати оплати щомісячного орендного платежу.

Згідно п.3.5. договору орендна плата та пов"язані з орендою платежі орендар зобов"язаний сплачувати за весь період строку оренди майна до повернення його за актом приймання-передачі.

За п.3.9. договору орендна плата за користування майном вноситься орендарем в строк до 5-го числа поточного місяця оренди згідно виставленого рахунку. Рахунки орендарю виставляються орендодавцем 1-3 числа поточного місяця фактичної оренди, з урахуванням коригування за фактом використання орендованих об"єктів за поточний місяць. Рахунки, виставлені орендарю, орендар отримує самостійно в бухгалтерії орендодавця.

Відповідно до п.3.10. договору у разі користування майном неповний календарний місяць орендна плата обчислюється пропорційно дням оренди, коли проводилось користування майном на умовах цього договору.

Згідно п.3.11. договору розмір орендної плати змінюється орендодавцем у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін, тарифів, платежів, а так само кон"юктури ринку.

Орендар зобов"язаний своєчасно оплачувати орендну плату і пов'язані з орендою комунальні платежі (п.п.4.1.5. договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виставив відповідачу рахунки на оплату оренди майна за період з травня 2015р. по травень 2016р. на загальну суму 36 602,97грн., які відповідач сплатив частково у розмірі 35 886,04грн.

Крім того позивач виставив відповідачу рахунки на оплату електроенергії за період з червня 2015р. по квітень 2016р. на загальну суму 3 351,79грн., а також рахунки на оплату опалення за період з грудня 2015р. по лютий 2016р. на загальну суму 3 011,11грн., які останній не сплатив.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з травня 2015р. по травень 2016р. складає 716,93грн., з оплати електроенергії за період з червня 2015р. по квітень 2016р. складає 3 351,79грн., з оплати опалення за період з грудня 2015р. по лютий 2016р. складає 3 011,11грн., що підтверджується матеріалами справи, у т.ч. довідкою позивача від 19.10.2016р. (а.с.86), та підлягає до стягнення.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.6.2. договору за несвоєчасну оплату орендної плати та пов'язаних з нею платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченої оплати за кожен день прострочення. Крім того орендар сплачує орендодавцю суму несплати (заборгованості) з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. у розмірі 486,86грн., а також 30% річних за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. у розмірі 442,25грн.

Господарський суд, перерахувавши пеню, встановив, що пеня за прострочення зобов"язань з орендної плати за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. складає 50,48грн., пеня за прострочення зобов"язань з оплати електроенергії за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. складає 236,00грн., пеня за прострочення зобов"язань з оплати опалення за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. складає 212,01грн., що разом складає 498,49грн.

Стягнення пені у розмірі 498,49грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, у зв"язку з чим суд вважає, що до стягнення підлягає пеня у розмірі 486,86грн.

Господарський суд, перерахувавши 30% річних, встановив, що 30% річних за прострочення зобов"язань з орендної плати за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. складають 45,37грн., 30% річних за прострочення зобов"язань з оплати електроенергії за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. складають 212,13грн., 30% річних за прострочення зобов"язань з оплати опалення за період з 31.05.2016р. по 15.08.2016р. складають 190,57грн., що разом складає 448,07грн.

Стягнення 30% річних у розмірі 448,07грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, у зв"язку з чим суд вважає, що до стягнення підлягають 30% річних у розмірі 442,25грн.

Вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 45 356,40грн. на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України не підлягає задоволенню, оскільки договір оренди нерухомого майна №11-15-О від 21.05.2015р. на час розгляду спору є діючим в силу положень ст.764 Цивільного кодексу України.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз. 4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50029, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОГРАД" (01601, м. Київ, площа Спортивна, 1А, бізнес-центр "Гулівер", 17 поверх, ЄДРПОУ 30734728) заборгованість з орендної плати у розмірі 716,93грн. (сімсот шістнадцять грн. 93коп.), заборгованість з оплати електроенергії у розмірі 3 351,79грн. (три тисячі триста п"ятдесят одна грн. 79коп.), заборгованість з оплати опалення у розмірі 3 011,11грн. (три тисячі одинадцять грн. 11коп.), пеню у розмірі 486,86грн. (чотириста вісімдесят шість грн. 86коп.), 30% річних у розмірі 442,25грн. (чотириста сорок дві грн. 25коп.) та 206,81грн. (двісті шість грн. 81коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.11.2016р.

Суддя В.І. Петрова