ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
22 листопада 2016 р. Справа № 902/829/16
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Сидоренко О.О.
у відсутності представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: державного підприємства «Бершадське лісове господарство» (вул. Чероноармійська, буд. 30, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)
до: комунального підприємства «Бершадське житлово-комунальне господарство» (вул. Картвешвілі, буд. 44, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)
про стягнення 20464 грн 60 коп.,
В С Т А Н О В И В :
державне підприємство «Бершадське лісове господарство» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з комунального підприємства «Бершадське житлово-комунальне господарство» 20464 грн 60 коп.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.09.2016р. (суддя Говор Н.Д.) за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/829/16.
04.10.2016р. відповідно до повторного автоматизованого розподілу документообігу суду справу №902/829/16, в зв'язку зі звільненням судді Говор Н.Д. з посади судді, передано на розгляд судді Тварковському А.А.
Ухвалою суд від 06.10.2016р. вказану справу суддею Тварковським А.А. прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ухвали суду від 25.10.2016р. відкладено слухання справи до 22.11.2016р. через неявку в судове засідання представників сторін, неподання відповідачем витребуваних та необхідність витребування нових доказів по справі.
В судове засідання на визначену дату (22.11.2016р.) представники сторін повторно не з"явилися, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином ухвалою, яка надсилалась їм рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на вказане та беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що відповідач в силу своєї обізнаності про наявність даного спору в суді (05.10.2016р., що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №7502 від 13.10.2016р.) мав достатньо часу для того, щоб подати необхідні докази по справі (сформулювати свою процесуальну позицію відносно даного позову), суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.12.2013р., 22.12.2014р. та 15.12.2015р. між державним підприємством «Бершадське лісове господарство» (продавець, позивач) та комунальним підприємством «Бершадське житлово-комунальне господарство» (покупець, відповідач) укладено договори купівлі продажу №№478, 585 та №650 (Договори).
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договорів продавець зобов’язується передати у власність покупця новорічні ялинки або сосни (товар) в асортименті, кількістю і за ціною, що зазначена в специфікації, яка є невід’ємною частиною договору. Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: накладна, рахунок-фактура, податкова накладна.
Згідно із п. 4.1. Договорів покупець забирає товар своїми силами транспортом зі складу продавця в термін з моменту підписання договору до 31.12.2013р., 31.12.2014р. та 31.12.2015р. відповідно.
Відповідно до п. 6.1. Договорів оплата в розмірі 100% від суми договору має бути перерахована продавцю на розрахунковий рахунок або внесена у касу продавця згідно рахунку та накладної.
Специфікаціями до договорів сторонами погоджено найменування товару, кількість та його ціну.
Судом встановлено, що взяті на себе зобов'язання відповідно до умов Договорів позивач виконав належним чином, передавши відповідачу товар (ялинки новорічні) на загальну суму 24402 грн, що стверджується накладними на отримання товару №05962-4 від 30.12.2013р., №08559-4 від 23.12.2014р. та №3931 від 15.12.2015р. Крім того, факт передачі відповідачу ялинок у 2013р. та 2014р. також підтверджується наявними в справі товарно-транспортними накладними.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого ним товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем щодо оплати отриманих ним новорічних ялинок в сумі 20464 грн 60 коп.
У липні 2016р. позивачем направлено на адресу відповідача претензії вих. 791 від 14.07.2016р. та вих. №823 від 25.07.2016р. з вимогою погашення заборгованості за отриманні ним згідно договорів купівлі-продажу новорічні ялинки в сумі 20464 грн 60 коп.
Листом вих. №156 від 10.08.2016р. відповідачем повідомлено позивачу про визнання ним заборгованості в сумі 20464 грн 60 коп., зазначивши, що погасити дану заборгованість у підприємства немає можливості, оскільки згідно постанови ВПВР УДВС ГУЮ у Вінницькій області на кошти КП «Бершадське ЖКГ» накладено арешт.
08.11.2016р. між державним підприємством «Бершадське лісове господарство» та комунальним підприємством «Бершадське житлово-комунальне господарство» підписано акт звірки взаєморозрахунків, яким сторони підтвердили наявну заборгованість відповідача перед позивачем, що в свою чергу свідчить про визнання відповідачем факту існування заборгованості за договорами купівлі-продажу ялинок в сумі 20464 грн 60 коп.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З моменту укладення сторонами договорів №№478, 585 та №650 від 17.12.2013р., 22.12.2014р. та 15.12.2015р. відповідно, між ними виникли правовідносини з договорів купівлі-продажу.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У п. 1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)" зазначено, що строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, з урахуванням приписів вищевказаного законодавства, зокрема положень ч. 2 ст. 692 ЦК України, зважаючи на відсутність чіткого визначення в пунктах договору строку оплати покупцем отриманого товару, суд дійшов висновку, що зобов'язання відповідача з оплати товару виникло з моменту отримання ним вказаного товару на підставі накладних.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання з оплати отриманого товару (ялинок новорічних), а відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення з останнього 20464 грн 60коп. заборгованості за отриманий товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Таким, з огляду на вищевикладене, заявлені позивачем до стягнення позовні вимоги підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Бершадське житлово-комунальне господарство» (вул. Картвешвілі, буд. 44, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 33837215) на користь державного підприємства «Бершадське лісове господарство» (вул. Чероноармійська, буд. 30, м. Бершадь, Вінницька область, 24400, код ЄДРПОУ 00991410) 20464 грн 60 коп. основного боргу та 1378 грн витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 28 листопада 2016 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Червоноармійська, 30, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)
3 - відповідачу (вул. Картвешвілі, 44, м. Бершадь, Вінницька область, 24400)
Судове рішення № 63022321, Господарський суд Вінницької області було прийнято 22.11.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/829/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: