Рішення № 63022297, 23.11.2016, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 листопада 2016 р. Справа № 902/938/16

Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.

За участю представників сторін:

позивача: не зявився;

відповідача: ОСОБА_1- представник за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачсервіс" (пров. Данила Нечая, 1, с. Зарванці, Вінницька область, 23223)

про стягнення 794,94 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Господарського суду Вінницької області подана позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачсервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 794,94 грн., з яких: 362,32 грн. пені, 27,62 грн. 3% річних та 405,00 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 01.11.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23 листопада 2016 р..

21 листопада 2016 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому, останній зазначив, що позивачем невірно проведено розрахунок пені, 3% річних та інфляції, з огляду на це просить в задоволені позову відмовити.

В судове засідання 23.11.2016 року зявився представник відповідача, позивач правом участі в засіданні не скористався хоча про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 8289 від 11 листопада 2016 року, про вручення позивачу 09.11.2016 року ухвали про порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відсутність представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, у звязку з цим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, з посиланням на відзив просив у позові відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.01.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газпостачсервіс" (покупець, далі відповідач) укладено договір № 13-426-ПР купівлі-продажу природного газу відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобовязується передати у власність покупцю у 2013 році природній газ, а покупець зобовязується прийняти і оплатити природний газ на умовах договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, газ що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим субєктам господарювання, які є кінцевими споживачами газу.

ОСОБА_2 п. 2.1. Договору, продавець передає покупцю у 2013 році газ в обсязі до 5,900 тис. куб. м. Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1000 куб. м природного газу становить 3509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 509,00 грн., крім того ПДВ - 20% - 701,80 грн., всього з ПДВ - 4 210,80 грн..

Як зазначено в п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання передачі.

За час дії договору між сторонами було підписано 17 додаткових угод згідно яких за період з 2013 року по 2015 рік змінювались обсяги газу та ціна за 1000 куб.м.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе договірних зобовязань позивачем передано відповідачу з грудня 2013 року по грудень 2015 року, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 117 837,67 грн., що підтверджується актами прийманняпередачі природного газу, наявними в матеріалах справи (а.с.42-60).

Відповідач за природній газ розрахувався в повному обсязі однак не в зазначений в договорі термін, що підтверджується довідкою зі зведеними виписками банку.

Зважаючи на те, що відповідачем свої договірні зобовязання за договором не виконано належним чином (за поставлений природний газ здійснено розрахунок не своєчасно), позивачем заявлено до стягнення з нього 362,32 грн. пені, 27,62 грн. 3% річних та 405,00 грн. інфляційних.

Суд, розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, пені та інфляційних дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_2 розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Держкомстату від 27.07.2007 р. № 265, оскільки при застосуванні індексу інфляції індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

З огляду на викладене, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 405,00грн. Перевіркою розрахунку індексу інфляції, втому числі, що стосується періодів їх нарахування, судом виявлено помилку, в звязку з чим вказана вимога підлягає задоволенню частково в сумі 366,96 грн.

Судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 27,62 грн. Перевіркою розрахунку 3% річних судом виявлено помилку стосовно періодів їх нарахувань, в звязку з чим вказана вимога підлягає задоволенню частково в сумі 25,87 грн..

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

ОСОБА_2 з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору покупець зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 362,32 грн.. Перевіркою розрахунку пені судом виявлено помилку стосовно періодів їх нарахувань, в звязку з чим вказана вимога підлягає задоволенню частково в сумі 340,39 грн.

ОСОБА_2 зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані представниками сторін докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню судом частково.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газпостачсервіс" (пров. Данила Нечая, 1, с. Зарванці, Вінницька область, 23223, код 36995601) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 25,87 грн. 3 % річних, 366,96 грн. інфляційних; 340,39 грн. пені та 1271,01 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. В позові у частині стягнення 1,75 грн. 3% річних, 38,04 грн. - інфляційних та 21,93 грн. - пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 листопада 2016 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001)