Ухвала суду № 63022243, 28.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2016 року Справа № 923/63/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач)суддівВладимиренко С.В., Демидової А.М. перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача правонаступником у справі№ 923/63/14 господарського суду Херсонської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 простягнення 71498,47 грн В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 923/63/14 господарського суду Херсонської області.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно листа Головного управління Державного казначейства України у місті Києві від 07.02.2012 № 06-08/512-1512 та наказу Державної казначейської служби України від 14.01.2016 № 13 затверджено зміни до Довідника відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 15.01.2007 року № 5 встановлено наступні реквізити рахунку для зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)":

- Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р - ні м. Києва;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897;

- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Рахунок отримувача: 31211254700007;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030104;

- Символ звітності банку: 254.

Однак, з доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 18390699 від 12.10.2016 вбачається, що зазначені у ній платіжні реквізити не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання касаційної скарги. А саме, рахунок отримувача: НОМЕР_1.

Крім того, постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказів сплати судового збору до касаційної скарги додано платіжне доручення № 18390699 від 12.10.2016 у графі "Призначення платежу" якої зазначено: "Судовий збір Вищий господарський суд України, 070" символ символ звітності 254. За подання касаційної скарги на постанову апеляційного господарського суду.

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаної квитанції не містить відомостей про номер справи та дати оскаржуваної постанови Одеського апеляційного господарського суду.

З огляду на викладене, платіжне доручення № 18390699 від 12.10.2016 надане скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016 у справі № 923/63/14 з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я С.В. Владимиренко

С у д д я А.М. Демидова