Ухвала суду № 63022227, 28.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2016 року Справа № 907/268/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

суддів Карабаня В.Я.,

Корнілової Ж.О.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Гофротара - Закарпаття" на рішеннягосподарського суду Закарпатської області від 23.06.2016 р. та на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 р. у справі№ 907/268/16 господарського суду Закарпатської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" доТовариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Гофротара - Закарпаття" простягнення 289 136 грн. 98 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.06.2016 р. у справі № 907/268/16 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Гофротара - Закарпаття" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" 289 136 грн. 98 коп., в тому числі 197 645 грн. 49 коп. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC4050-07/10 від 02.08.2010 р., 84 611 грн. 04 коп. інфляційних нарахувань та 6 880 грн. 45 коп. три проценти річних, а також 4 337 грн. 06 коп. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 12.10.2016 р. у справі № 907/268/16 рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю ВТП "Гофротара - Закарпаття" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 р., рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.2016 р. у справі № 907/268/16 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, порядок і розмір сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Так, за приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Касаційну скаргу скаржником подано 19.10.2016 р.

Таким чином, в даному випадку станом на дату подання касаційної скарги (19.10.2016 р.) розмір судового збору, який підлягав до сплати повинен обраховуватися з обов'язковим урахуванням положень частин 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015 р.

При поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. (п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діє з 01.09.15 р.)

Законом передбачена сплата судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Предметом позову у справі № 907/268/16 є вимога про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 289 136 грн. 98 коп.

Як закріплено пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, станом на дату звернення з касаційною скаргою, судовий збір за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме 5 204 грн. 46 коп. (289 136 грн. 98 коп./100 х 1.5% х 120%).

Проте, всупереч зазначеним вимогам, при поданні касаційної скарги заявником судовий збір сплачено у меншому розмірі, а саме, в сумі 1 378 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 117 від 19.10.2016 р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, зважаючи на наявність підстав для повернення касаційної скарги відповідача та з огляду на приписи ст. 1116 Господарського процесуального кодексу України, якими унормовано, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитись від неї до винесення постанови касаційної інстанції (тобто після прийняття відповідної касаційної скарги до провадження та до винесення судового рішення за результатами її розгляду) колегія суддів Вищого господарського суду України вбачає за необхідне вказати на неможливість розгляду клопотання скаржника про відмову від касаційної скарги, яке надійшло до суду касаційної інстанції 24.11.2016 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВТП "Гофротара-Закарпаття" на рішення господарського суду Закарпатської області від 23.06.2016 р. та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.10.2016 р. у справі №907/268/16 повернути скаржнику.

Справу №907/268/16 повернути до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий суддя А.С. Ємельянов

Судді В.Я. Карабань

Ж.О. Корнілова