Ухвала суду № 63022073, 23.11.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"23" листопада 2016 р. Справа № 806/990/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2016 р. у справі за позовом Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області до Житомирської обласно державної адміністрації в особі голови обласної державної адміністрації С.О. Машковського про визнання протиправним і скасування розпорядження ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2016 року у задоволенні позову Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області до Житомирської обласної державної адміністрації в особі голови обласної державної адміністрації С.О. Машковського про визнання протиправним і скасування розпорядження №140 від 20.05.2016 року в частині, що стосується міста Коростеня, викладених в додатках 1-3, відмовлено.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" 20 травня 2016 року головою Житомирської обласної державної адміністрації винесено розпорядження "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятних знаків у Житомирській області" №140(а.с.17).

Розпорядження має 3 додатки:

1) частково стосується міста Коростеня щодо перейменування вулиць;

2) частково стосується демонтажу пам'ятників, пам'ятних знаків, анотаційних дощок міста Коростеня та забезпечення їх зберігання;

3)частково стосується переміщення пам'яток міста Коростеня та здійснення перевезення їх на територію Житомирського обласного краєзнавчого музею.

Вважаючи таке розпорядження, у частині, що стосується міста Коростеня, протиправним, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, чим саме порушуються права Виконкому, оскільки йому було Законом надане право на прийняття рішення стосовно питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, а також демонтаж пам'ятників, розташованих на території відповідного населеного пункту, проте позивач таким правом не скористався. При виданні розпоряджень ОДА Законом про декомунізацію не передбачено обов'язку голови обласної державної адміністрації направляти проект такого розпорядження відповідному органові місцевого самоврядування. Тому, посилання представників позивача на порушення Регламенту обласної державної адміністрації є безпідставним, оскільки він не регулює спірні правовідносини. А питання вирішується відповідно до положень Закону, як спеціального, а не нормативно-правового акту, виданого головою облдержадміністрації. Відповідно до ч.1 ст.60 КАС України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів. У матеріалах справи відсутні будь-які рішення місцевої ради, які б уповноважували Виконком міської ради звертатися з таким позовом, тому не можна стверджувати, що спірне розпорядження зачіпає права та інтереси територіальної громади.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Так, судом встановлено, що 09.04.2015 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" № 317-VIII (далі-Закон № 317-VIII), яким встановлено порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму, якими в тому числі є: назви скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури) (пункт "є" підпункту 4 статті 1).

Пунктом 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 317-VIII зобов'язано Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом в установленому порядку здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, перейменувати райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об'єкти топоніміки населених пунктів, а також інші географічні об'єкти, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму.

У разі якщо протягом шестимісячного строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків, тощо, перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту (абзац 2 пункту 6).

У разі якщо протягом строку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення у формі розпорядження про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків тощо, таке перейменування здійснюється розпорядженням голови відповідної обласної державної адміністрації (або особи, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження). Голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) зобов'язаний прийняти таке розпорядження у тримісячний строк, який обчислюється з моменту закінчення строку, визначеного абзацом другим цього пункту.

Виходячи з наведених норм суд вірно зазначив, що у разі не перейменування сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків тощо в строки, встановлені абзацом 2 пункту 6, таке перейменування зобов'язаний здійснити голова обласної державної адміністрації (або особа, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у формі розпорядження.

Відтак, до 21.11.2015 року сільські, селищні, міські ради мали прийняти рішення про перейменування скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, а також інших географічних об'єктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснити демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків тощо . А у разі неприйняття такого рішення сільськими, селищними, міськими радами до 21.02.2016 року, розпорядження про перейменування повинно було бути прийнято міським головою.

У випадку ж неприйняття відповідного рішення міським головою, повноваження щодо здійснення перейменування вулиць, та провулків, демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків тощо, передбачені п. 6 ст. 7 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" покладалися на голову облдержадміністрації протягом тримісячного строку з 21.02.2016 року по 21.05.2016 року.

З аналізу вказаних норм слідує, що оскаржене розпорядження голови Житомирської обласної державної адміністрації від 20.05.2016 № 140 видано з дотриманням строків та межах повноважень, передбачених Законом України № 317-VIII.

Щодо процедури громадських обговорень, то суд вірно зазначив, що законодавством встановлена чітка та тривала процедура щодо перейменування та присвоєння інших історичних назв об'єктам права власності. При цьому, питання про перейменування вулиць, провулків, скверів, узвозів тощо може вирішуватись лише за наслідками громадського обговорення, на підставі подання відповідного органу місцевого самоврядування, а не на власний розсуд голови облдержадміністрації. У визначений законодавством термін виконавчий комітет Коростенської міської ради та Коростенський міський голова відповідну роботу не провели, тому 01.04.2016 головою Житомирської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №86 "Про утворення обласної комісії топоніміки" (а.с.96).

Згідно абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII, розпорядження голови обласної державної адміністрації про перейменування приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" імена фізичних осіб, ювілейні та святкові дати, назви і дати історичних подій присвоюються юридичним особам та об'єктам права власності лише після проведення громадського обговорення та за згодою відповідного трудового колективу.

Механізм проведення громадського обговорення та основні вимоги до його організації та розгляду узагальнених пропозицій (зауважень) під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) суспільно-політичних і громадських діячів, захисників, воєначальників, діячів науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій) визначає Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989 (далі - Порядок).

Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів, що готують подання про присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій, визначених статтею 7 Закону України Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій (далі - організатори громадського обговорення).

За правилами п. 7 ст. 7 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій" подання про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події готується у разі: присвоєння імені фізичної особи, ювілейної та святкової дати, назви і дати історичної події скверам, бульварам, вулицям, провулкам, узвозам, проїздам, проспектам, площам, майданам, набережним, мостам - сільським, селищним, міським головою.

Громадське обговорення проводиться з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та врахування їх думки під час прийняття відповідного рішення (п. 2 Порядку).

Громадське обговорення передбачає: 1) оприлюднення інформаційного повідомлення про проведення громадського обговорення, що містить відомості про: найменування організатора громадського обговорення; найменування юридичної особи, якій пропонується присвоїти ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; ім'я фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події, що пропонується присвоїти юридичній особі, та обґрунтування такої пропозиції; суб'єктів, що внесли пропозицію щодо присвоєння юридичній особі імені фізичної особи, ювілейної чи святкової дати, назви або дати історичної події; строк, місце, час проведення заходів з громадського обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; поштову адресу та (або) адресу електронної пошти, номер телефону, строк і форму для подання пропозицій (зауважень); місцезнаходження та (або) адресу електронної пошти, номер телефону організатора громадського обговорення, за якими можна отримати консультації з питання, що винесено на громадське обговорення; прізвище та ім'я особи, визначеної відповідальною за проведення громадського обговорення; строк і спосіб оприлюднення результатів громадського обговорення; 2) опрацювання організаторами громадського обговорення висловлених пропозицій (зауважень) щодо присвоєння юридичним особам імен фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій та проведення аналізу поданих пропозицій (зауважень); 3) узагальнення та оприлюднення результатів громадського обговорення (п. 4 Порядку).

Строк проведення громадського обговорення обчислюється з дня оприлюднення відповідного інформаційного повідомлення і повинен становити не менш як два місяці (п. 5 Порядку).

Пунктом 2 розпорядження райдержадміністраціям рекомендовано виконавчим комітетам сільських, селищних рад спільно вжити заходів та надати управлінню культури облдержадміністрації до 05.04.2016 інформацію про об'єкти топоніміки та пам'ятки, що підпадають під дію Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та щодо яких не було прийнято рішень органів місцевого самоврядування про перейменування, відповідно. Також рекомендовано міськвиконкомам активізувати роботу з вищезазначеного питання та надати відповідну інформацію управлінню культури облдержадміністрації до 5 квітня 2016 року.

В ході розгляду справи з'ясовано, що такої інформації у визначений законом строк, виконавчим комітетом надано було.

18.04.2016 р. протокольним дорученням засідання обласної комісії з топоніміки від 18.04.2016 №1863/43/2-16 рекомендовано сільським, селищним, міським радам подати управлінню облдержадміністрації пропозиції про нові назви вулиць для розгляду та прийняття рішення на засіданні обласної комісії з топоніміки; посилити роз'яснювальну роботу в електронних та друкованих ЗМІ із залученням керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, науковців, краєзнавців, представників громадських організацій щодо виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".(а.с.99-100)

Судом першої інстанції встановлено, що 29.04.2016 Житомирська обласна державна адміністрація листом №2080/47/2-16 Коростенського міського голову повідомила, що у разі невиконання протокольного доручення від 18.04.2016 до 12 травня 2016, обласна комісія з топоніміки візьме на себе функції щодо назви не перейменованих вулиць та провулків у населених пунктах області з метою подальшої підготовки проекту розпорядження голови облдержадміністрації з вирішення даного питання.

Однак, Коростенською міською радою та Коростенським міським головою на виконання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та рекомендацій облдержадміністрації не було вчинено жодних дій.

Відтак, суд вірно визнав безпідставними доводи представника позивача про те, що при винесенні спірного розпорядження не враховано думку органів місцевого самоврядування та не надано право взяти у участь у громадських обговореннях, оскільки відповідачем було надано термін для подання відповідних пропозицій.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що облдержадміністрацією отримані пропозиції Коростенської громадської організації "Розвиток Древлянщини", яка провела роботу та виготовила матеріали за власні кошти, щодо перейменування вулиць м.Коростеня з новими назвами вулиць.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2016, на засіданні обласної комісії з топоніміки, у зв'язку з не перейменуванням об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та не здійснено демонтаж пам'ятників, пам'ятних знаків тощо, членами обласної комісії шляхом голосування прийнято рішення рекомендувати голові облдержадміністрації внести пропозиції ГО "Розвиток Древлянщини" у проект відповідного розпорядження. (а.с. 210-215)

Таким чином, на виконання вимог Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" голова ЖОДА вчиняв дії з метою своєчасного прийняття рішення про перейменування вулиць міста Коростеня, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму та надавав час для надання відповідних пропозицій Коростенському міському голові.

Згідно п.1 розпорядження ЖОДА від 20.05.2016 №140 перейменовано топонімічні об'єкти у населених пунктах Житомирської області без зміни нумерації будівель згідно з додатком 1.

Так, згідно додатку, по місту Коростеню вирішено перейменувати 67 вулиць та провулків. (а.с. 25-26). Зокрема:

вул. Ватутіна на вул. Михайла Стельмаха

вул.Ворошилова на вул. Марко Вовчок

вул.Галана на вул.Богдана Звіздецького

вул.Жукова на вул. Героїв Крут

вул.Кірова на вул.Шевченка

вул.Т.Г.Шевченка на пров. Шевченка

вул.Комісара Наровського на вул.Івана Богуна

Хоча представник позивача посилається на те, що такі вулиці, як : Ватутіна, Ворошилова, Жукова, Комісара Наровського, Галагана не є символікою комуністичного режиму та не підпадають під Закон про декомунізацію, проте з наявного в матеріалах справи списку осіб, які підпадають під цей Закон, складеного Українським інститутом національної пам'яті, вбачається, що ці особи зазначені у даному переліку осіб. Тому, суд вірно визнав такі доводи безпідставними.

Крім того, відповідно до експертної оцінки Інституту історії України НАН України до назв об'єктів, які підлягають обов'язковому перейменуванню згідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", як такі, що містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, відноситься "вулиця Ватутіна"- похідна від імені ОСОБА_1, який брав участь у встановленні радянської влади на території України (а.с.160).

Одночасно, як пояснив в судовому засіданні представник відповідача при перейменуванні вул. Комісара Наровського на вул. Івана Богуна враховано рекомендації Українського інституту національної пам'яті та думку громадськості стосовно перейменування вулиць міста Коростеня, що підтверджується аналітичним звітом ГО "Агенція регіонального розвитку" по результатах проведення соціологічного дослідження громадської думки (а.с.197-208).

Щодо перейменування вул. Галана на вул.Звіздецького, то позивач посилається на те, що така вулиця вже існує в м.Коростені. Вказане підтверджується рішенням 33 сесії 6 скликання від 05.06.2014 №1502 "Про затвердження реєстру вулиць та провулків міста Коростеня" (а.с.34).

Проте, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що це є технічною опискою і вона буде виправлена шляхом винесення додаткового розпорядження. Крім того, пояснив, що з приводу такого дублювання назви вулиці, позивач до відповідача із заявами не звертався, хоча мав на це право.

Суд вважає, що дана технічна помилка при виготовленні тексту спірного розпорядження не свідчить про порушення відповідачем Закону про декомунізацію та не є підставою для скасування спірного розпорядження, оскільки така помилка може бути виправлена шляхом внесення змін до даного розпорядження.

Що стосується перейменування вул. Т.Г.Шевченка на пров. Шевченка, суд зазначає наступне.

Представник позивача стверджує, що є незрозумілим та недоцільним таке перейменування.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що на засіданні комісії за рекомендацією громадськості було прийнято рішення про перейменування вул.Кірова на вул.Шевченка, оскільки вона є довшою за вул.Т.Г.Шевченка. Тому вул.Т.Г.Шевченка перейменовано на пров.Шевченка, оскільки вона є коротшою за вул.Кірова (вул.Шевченка).

Тому суд вірно зазначив, що доводи позивача є безпідставними, оскільки назва вулиці фактично не змінилася.

Крім того, пунктом 2 розпорядження №140 від 20.05.2016 головам райдержадміністрацій уповноважено рекомендувати міським головам:

1) демонтувати пам'ятники, пам'ятні знаки, анотаційні дошки згідно з додатком 2 та забезпечити їх зберігання;

2) звернутися до управління культури облдержадміністрації за дозволом на переміщення пам'яток місцевого значення (додаток 3) та здійснити перевезення їх на територію Житомирського обласного краєзнавчого музею.

Крім того, позивач посилається на протиправність спірного розпорядження, оскільки у даному випадку Коростенська міська рада та Виконавчий комітет Коростенської міської ради не можуть бути суб'єктами заборони, адже не є власниками вказаних пам'яток та пам'ятних знаків.

Суд також вірно визнав такі доводи безпідставними, оскільки з розпорядження чітко вбачається, що даний пункт носить суто рекомендаційний характер, він не містить обов'язкових приписів до виконання, а тому ніяким чином не порушує права позивача та не зобов'язує до вчинення будь-яких дій. Безпідставними є і посилання на перевищення повноважень відповідачем в частині зобов'язання п.2 розпорядження Коростенської міської ради передбачити у місцевих бюджетах кошти на виготовлення та встановлення табличок з назвами вулиць і нумерацією будинків та здійснити їх встановлення, оскільки даним пунктом лише рекомендовано, а не зобов'язано винайти певні кошти.

Стосовно доводів представника позивача щодо державної реєстрації спірного розпорядження №140 в органах юстиції як такого, що зачіпає права, свободи та законні інтереси громадян або має міжвідомчий характер та пропущення строку підписання та набуття чинності зазначеним розпорядженням, то суд встановив наступне.

Пунктом 5 розпорядження №140 визначено, що розпорядження набирає чинності з моменту його державної реєстрації, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Зазначене розпорядження було направлено до головного управління юстиції у Житомирській області для проведення державної реєстрації нормативно-правового акту. Але наказом головного управління юстиції у Житомирській області від 01.06.2016 №237/6 "Про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації" розпорядження голови ЖОДА від 20.05.2016 №140 визнано таким, що не підлягає державній реєстрації.(ас.104)

Правовою експертизою встановлено, що нормативно-правовий акт не підлягає реєстрації у головному територіальному управлінні юстиції так як зазначене розпорядження має організаційний та рекомендаційний характер, спрямоване на організацію виконання розділу VII "Заключні положення" Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та не має нових правових норм.

Відповідно пунктів "в","д","є" пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 №731, розпорядження голови ЖОДА від 20.05.2016 №140 "Про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області" не підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №345/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 №381/10661 визначено, що акт, визнаний таким, що не підлягає державній реєстрації, набирає чинності та оприлюднюється в порядку, визначеному органом, що його прийняв.

Отже, розпорядження від 20.05.2016 №140 набрало законної сили з 20.05.2016 відповідно до положень наказу Міністерства юстиції України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 29.06.2016, враховуючи наказ головного управління юстиції у Житомирській області від 01.06.2016 №237/6 "Про визнання акта таким, що не підлягає державній реєстрації" розпорядженням голови обласної державної адміністрації №185 "Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 20.05.2016 №140" виключено з тексту розпорядження пункт 5 (а.с.186).

Враховуючи викладене, зауваження представника позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо необхідності направлення проекту документу, який стосується конкретної адміністративно-територіальної одиниці або інтересів окремої територіальної громади відповідному органові місцевого самоврядування для розгляду і внесення пропозицій згідно розпорядження голови Житомирської облдержадміністрації від 23.06.09 №205 "Про внесення змін до Регламенту обласної державної адміністрації", то суд з'ясував, що Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" визначено порядок видання головою місцевої адміністрації розпорядження про перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників та пам'ятних знаків у Житомирській області у разі невжиття відповідних заходів органами місцевого самоврядування.

Системний аналіз визначеного в даному Законі порядку видання таких розпоряджень, дає підстави для висновку, що ним не передбачено обов'язку голови обласної державної адміністрації направляти проект такого розпорядження відповідному органові місцевого самоврядування. Тому, посилання представників позивача на порушення Регламенту обласної державної адміністрації є безпідставним, оскільки він не регулює спірні правовідносини. А питання вирішується відповідно до положень Закону, як спеціального, а не нормативно-правового акту, виданого головою облдержадміністрації.

Крім того, суд зазначає, що згідно з положеннями Закону про декомунізацію органам місцевого самоврядування надавався строк для вжиття заходів щодо перейменування топонімічних об'єктів та демонтаж пам'ятників і пам'ятних знаків, що Коростенською міською радою та Коростенським міським голою вчинено не було.

З огляду на досліджені письмові докази, судом встановлено, що громадськість була обізнана та приймала участь щодо перейменування вулиць в м.Коростень, а міська рада та її виконавчий комітет не були обмежені у своїх правах вносити пропозиції стосовно перейменування вулиць і провулків м.Коростень та бути присутнім на засіданнях як тимчасової комісії з декомунізації, так і обласної комісії з топоніміки при підготовці на розгляд голови облдержадміністрації пропозицій по перейменуванню вулиць та провулків, подавати запити на інформацію, бути на прийомі у посадових осіб органів державної влади, збирати підписи в підтримку своєї пропозиції щодо нової назви вулиць та провулків.

Певні відступи від процедури проведення громадських обговорень, передбаченої Порядком № 989 не є критичними при прийнятті головою обласної державної адміністрації рішення про перейменування вулиць міста, за умов дотримання основної мети їх проведення - врахування громадської думки під час прийняття такого рішення.

Суд вірно зазначив, що обов'язок прийняти відповідне розпорядження про перейменування об'єктів топоніміки, покладено на голову обласної державної адміністрації у випадку недотримання строків прийняття таких рішень органами місцевого самоврядування, передбачений нормою абзацу 4 пункту 6 статті 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 317-VIII, є імперативним та не встановлює свободу вибору дій. За таких обставин, навіть при недотриманні певних процедурних питань в частині проведення громадських обговорень, що не є компетенцією голови ОДА та відповідно не залежать від його владної волі, він, з урахуванням обсягу проведеної роботи органами місцевого самоврядування по здійсненню заходів з декомунізації, зобов'язаний прийняти відповідне розпорядження про перейменування.

На думку суду, законодавець, приймаючи таку імперативну норму, керувався метою досягнення найбільшої ефективності управлінських функцій в умовах нагальних потреб оновлення суспільства шляхом проведення заходів із декомунізації, а тому не допустив певну свободу розсуду у вирішенні питання прийняття чи неприйняття такого розпорядження.

Також суд вірно звернув увагу на те, що статтею 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту;

2) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Позивач стверджує, що прийняття спірного розпорядження порушує власні (самоврядні) повноваження виконавчого комітету Коростенської міської ради щодо підготовки і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території м.Коростеня. Але ж позивачем не доведено, чим саме порушуються такі права Виконкому, оскільки йому було Законом надане право на прийняття рішення стосовно питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, а також демонтаж пам'ятників, розташованих на території відповідного населеного пункту, проте позивач таким правом не скористався.

Крім того, судом встановлено, що позивачу було надано право вносити пропозиції стосовно перейменування вулиць і провулків м.Коростень та бути присутнім на засіданнях як тимчасової комісії з декомунізації, так і обласної комісії з топоніміки при підготовці на розгляд голови облдержадміністрації пропозицій по перейменуванню вулиць та провулків. Тому доводи з цього приводу є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами.

Надаючи оцінку твердженню представника позивача, що позов заявлено в інтересах територіальної громади, інтереси якої порушуються, то правовий статус органів місцевого самоврядування та органів державної влади встановлюється імперативними нормами, які передбачають чітко визначену форму поведінки, і пов'язаний з категорією компетенції.

Приписами статті 38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено право органів місцевого самоврядування на звернення до суду про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.60 КАС України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому, органи державної влади, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, передумовою, яка передбачена ч.1 ст.60 КАС України, є те, що ці суб'єкти можуть звернутися до суду для захисту прав інших осіб лише у випадках, та в порядку, встановлених законом.

Наявність нормативно-правового акта, який надає право відповідному органу на звернення до суду, є спеціальною передумовою, яка застосовується тільки до випадків звернення до суду з заявами для захисту прав, свобод та інтересів інших осіб. Звернення до суду для захисту прав інших осіб буде можливим тільки за наявності особливої передумови - надання спеціальним законом такого права органу, який звертається до суду.

Суд правильно зазначив, що у даному випадку, передбачені законом правові підстави для звернення Виконкому міської ради до суду в інтересах територіальної громади з вказаним позовом, відсутні.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції належним чином дослідив представлені докази, встановив обставини справи, надав їм належну правову оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" вересня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" листопада 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Виконавчий комітет Коростенської міської ради Житомирської області вул. Грушевського,22,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу/ Житомирська обласна державна адміністрація в особі голови обласної державної адміністрації С.О. Машковського майдан ім. С.П.Корольова, 1,м.Житомир,10014

- ,