Ухвала суду № 63022050, 23.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

23 листопада 2016 року м. Київ К/800/31822/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, третя особа - Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними,

встановив:

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року скасовано постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, третя особа - Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Додатковою постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області № 1024 від 17 грудня 2015 року «Про відмову у призначенні пенсії» та зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 06 березня 2015 року.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Одночасно відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з мотивів відсутності коштів для його сплати, які не передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 року.

Згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року № 484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати за вимоги немайнового характеру, що становило 551,20 грн (1378 грн х 0,4).

Виходячи з цього, відповідач за подання касаційної скарги має сплатити 661,44 грн (551,20 грн х 120%) за вимоги немайнового характеру.

Згідно з частиною 1 статті 88 КАС України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені у клопотанні відповідача аргументи не свідчать про такий майновий стан управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області, за якого воно позбавлене можливості сплатити 661,44 грн судового збору і не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджені жодними доказами.

Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Крім того, у касаційній скарзі ставиться питання про поновлення встановленого статтею 212 КАС України строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, оскільки копія вказаної постанови суду апеляційної інстанції надійшла на адресу управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області 06 липня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно із частиною 3 статті 197 КАС України якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія рішення суду апеляційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Оскільки із доданої до касаційної скарги копії оскаржуваної постанови видно, що вона прийнята 16 червня 2016 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то відповідно до вимог закону обчислення строку подачі касаційної скарги у даній справі здійснюється з урахуванням дня направлення копії судового рішення.

Із касаційної скарги і додатків до неї неможливо встановити початок перебігу строку касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року і перевірити його дотримання, оскільки відповідач не зазначив дату надсилання судом вказаного рішення, з якою пов'язане обчислення строку набрання ним законної сили. Документом, що підтверджує таку подію, є оригінал конверту суду апеляційної інстанції або чітка його копія, у якому суд апеляційної інстанції на виконання вимог частини 3 статті 197 КАС України направив відповідачу копію судового рішення.

Таким чином, відповідачу необхідно зазначити дату направлення копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції від 16 червня 2016 року та надати відповідні докази з цього питання (оригінал конверту або чітку його копію).

У разі якщо відповідачем подано касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження, необхідно надати заяву про поновлення цього строку з обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

Крім того, 05 серпня 2016 року відповідач вже звертався до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року. Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09 серпня 2016 року касаційна скарга управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області була залишена без руху з тих підстав, що відповідачем пропущено строк на касаційне оскарження та не подано заяву про поновлення такого строку. На виконання ухвали судді про залишення касаційної скарги без руху відповідач, в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що копію постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року отримав лише 06 липня 2016 року, однак ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 05 жовтня 2016 року, вказані відповідачем причини пропуску строку визнані не поважними та на підставі абзацу 2 частини 4 статті 214 КАС України відмовлено у відкритті касаційного провадження на зазначену постанову суду апеляційної інстанції у зв'язку з тим, що відповідно до супровідного листа Одеського апеляційного адміністративного суду № 514/166/16-а/19332/16 копія оскаржуваної постанови від 16 червня 2016 року надіслана сторонам 01 липня 2016 року, а касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції 05 серпня 2016 року.

За змістом частини четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з наведеного та вимог статті 108, частин третьої і четвертої статті 214 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тарутинському районі Одеської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року та додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області, третя особа - Комісія з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними - залишити без руху.

2. Надати відповідачу тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для надання документу про сплату судового збору у сумі 661,44 грн, оригіналу конверту суду апеляційної інстанції або ціткої його копії, заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, якщо такий строк пропущено.

3. Роз'яснити, що у разі пропуску строку на касаційне оскарження і визнання неповажними підстав для його поновлення суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині надання документу про сплату судового збору в сумі 661,44 грн - повертає касаційну скаргу особі, яка її подала.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак