Постанова № 63021993, 24.11.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/227/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

24 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

Позивача: ОСОБА_2

Представника позивача: ОСОБА_3

Представника відповідача: Ліцишина О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , апеляційної атестаційної комісії Західного регіону Національної поліції України, третя особа: Хмельницька обласна організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправним, скасування наказу та стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області , апеляційної атестаційної комісії Західного регіону Національної поліції України, третя особа: Хмельницька обласна організація профспілки атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправним, скасування наказу та стягнення коштів за час вимушеного прогулу

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 адміністративний позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, оформлене протоколом ОП № 15.00002215.0015750 від 26.01.2016 року про невідповідність займаній посаді та переміщення на іншу посаду ОСОБА_2 у службі в поліції через службову невідповідність.

Визнано протиправним та скасовано рішення апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, оформлене протоколом № 4/06 від 06.02.2016 року про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2.

Визнано протиправним та скасовано наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 16.02.2016 року № 17 о/с "По особовому складу" в частині звільнення зі служби в поліції лейтенанта поліції ОСОБА_2 ( М-133482), слідчого Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді слідчого Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з 17 лютого 2016 року.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 лютого 2016 року по 07 вересня 2016 року.

Постанова в частині поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити .

Позивач та його представник проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, що позивач, ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ України з травня 2014 року він проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 4 о/с від 07.11.2015 року "По особовому складу" 07.11.2015 року позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України на посаду слідчого Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання лейтенант поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 9 від 12.01.2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, на підставі статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2015 року за №1445/27890, наказано починаючи з 12.01.2016 року провести атестування поліцейських Головного управлінні Національної поліції в Хмельницькій області, створити в Головному управлінні Національної поліції в Хмельницькій області атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6.

За змістом наявного у матеріалах справи атестаційного листа, складеного на лейтенанта поліції ОСОБА_2 (М-133482), слідчого Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, останній, за період проходження служби на займаній посаді зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований, старанний та відповідальний працівник, протягом служби не допустив порушень службової дисципліни та законності. Вільно орієнтується в екстремальних ситуаціях, своєчасно приймає необхідні рішення, відзначається готовністю працювати у складних умовах, поступаючись особистими інтересами. За характером енергійний, рішучий. В спілкуванні з громадянами ввічливий, уважний, толерантний. Поза службою поводиться гідно. Фізично підготовлений задовільно, табельною зброєю та спецзасобами захисту володіє впевнено. На службі та в побуті веде себе тактовно.

За результатами тестування на загальні навички отримав 48 балів із 60 можливих при мінімумі 25 балів, професійного тестування - 38 бали із 60 можливих при мінімумі 25 балів.

На підставі розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення присутні на засіданні члени атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (6 осіб) більшістю голосів (6 - "за") прийняли рішення, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність (протокол ОП № 15.00002215.0015750 від 26.01.2016 року).

Не погоджуючись з висновком зазначеної атестаційної комісії № 6, позивач оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону.

Рішенням апеляційної атестаційної комісії Західного регіону, оформленого протоколом № 4/06 від 06.02.2016 року, вирішено скасувати висновок атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та прийняти новий висновок, яким вирішено, що ОСОБА_2 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки під час співбесіди апелянт продемонстрував низький рівень володіння нормативною базою, яка регламентує діяльність поліції, зокрема норм КК України, Закону України "Про Національну поліцію", не володіє кваліфікацією складу злочину, безініціативний.

Відповідно до наказу т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 16.02.2016 року № 17 о/с "По особовому складу" лейтенанта поліції ОСОБА_2 ( М-133482), слідчого Хмельницького відділу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, з 16 лютого 2016 року звільнено зі служби в поліції на підставі підпункту 5 пункту 1 статті 77 закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність). Підстава: рішення атестаційної комісії від 26.01.2016 року.

Вважаючи зазначені дії відповідачів незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських була затвердженої 17 листопада 2015 року наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 , прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Судова колегія апеляційної інстанції частково погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційних скарг, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п. п. 9, 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Колегія суддів зазначає, що вказаним Законом передбачена альтернатива вибору для працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, а саме: прийняття на службу за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

Отже, п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, прийнятий на службу в поліцію в порядку переатестування, яке фактично не проводилось, що не спростовано представником відповідача під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

На підставі ч. 1 ст. 48 вказаного Закону, призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про Національну поліцію», призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.

У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.

Призначення на посади курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, здійснюють керівники таких закладів.

Статтею 57 вказаного Закону визначено порядок атестації поліцейського.

Зокрема, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

У спірних правовідносинах встановлено, що позивач прийнятий на роботу в поліцію як особа, яка виявила бажання проходити службу в поліції, шляхом видання наказу про призначення за його згодою на відповідну посаду (а не шляхом проходження конкурсу на посади), як визначено п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про Національну поліцію».

Отже, колегія суддів вважає, що підстав для атестування прийнятого на службу в поліцію позивача не було.

Згідно з п. 8 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1465 від 17 листопада 2015 року, в атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Колегія суддів звертає увагу, що атестаційний лист не містить негативної інформації стосовно позивача, оскільки безпосередній керівник позивача характеризує його виключно позитивно.

Зі змісту атестаційного листа позивача вбачається, що за період служби в органах внутрішніх справ та в займаній посаді він зарекомендував себе позитивно, до виконання службових обов'язків ставиться сумлінно, у роботі суворо дотримується законності, нормативні акти, накази і вказівки МВС України вивчає та уміло використовує у практичній повсякденній роботі.

Відповідно до п.п. 15, 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

З протоколу засідання атестаційної комісії вбачається, що під час атестації позивача члени атестаційної комісії досліджували стандартний пакет документів, перелічених у самій формі бланку, а саме: атестаційний лист, декларацію про доходи, послужний список, інформаційну довідку, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», та інформацію з відкритих джерел. Також, у протоколі атестаційної комісії зазначено, що позивачу були поставлені питання, які стосуються професійної діяльності поліцейського і мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

Колегія суддів зазначає, що протокол засідання атестаційної комісії та висновок не містять жодних мотивів чи обґрунтувань, які покладено в основу висновку комісії про службову невідповідність позивача.

Крім того, згідно з висновком начальника Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції Онісьєва В. А., (розділ II атестаційного листа) - ОСОБА_2 займаній посаді відповідає.

Як випливає з наведеного вище змісту атестаційного листа, позивач був охарактеризований позитивно, в тому числі в частині його ділових та особистих якостей, при цьому, атестаційною комісією характеристика, наведена в атестаційному листі, не була спростована належними та допустимими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок атестаційної комісії про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на матеріалах, передбачених Інструкцією про порядок проведення атестування поліцейських.

В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції №1465, у зазначених рішеннях атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційних комісій не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з наведених підстав висновок Атестаційної комісії №6 є необґрунтованими та не може бути покладений в основу прийняття відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача зі служби в поліції, що водночас було вірно встановлено судом першої інстанції.

Також, судом встановлено, що у оспорюваному наказі позивача про звільнення підставою для звільнення зазначено висновок апеляційної атестаційної комісії, однак такий висновок за обставин даної справи не може слугувати підставою для звільнення позивача.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

За таких обставин всі послідуючі дії щодо позивача - проведення атестації, звільнення його з поліції за наслідками атестації, є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог ст.57 Закону України №580-VІІІ.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Водночас, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, то судом безпідставно не враховано при розрахунку сум вимушеного прогулу здійснену відповідачем виплату вихідної допомоги позивачці, чим порушено вищенаведені рекомендації Верховного Суду України та інтереси відповідача щодо зайвих витрат коштів з фонду оплати праці.

Крім того, при визначенні суми вимушеного прогулу судом не зазначено, чи ця сума визначена без передбачених законодавством відповідних утримань з заробітної плати (податків та зборів), або з ними, що зумовлює складнощі при виконанні судового рішення.

Також, згідно абзацу 10 п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково та скасувати акт індивідуальної дії повністю або ту його частину, яка стосується позивача, з моменту прийняття акта та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.

Згідно із пунктом 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Отже, за приписами наведених норм, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13).

Зміст наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що у випадках стягнення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення постанови суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства.

В мотивувальній частині судового рішення повинні міститись встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридична оцінка, а також оцінка доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, однак в оскаржуваному рішення суду І інстанції такі обставини та їх оцінка відсутні.

Отже, при стягненні суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, необхідно вказати конкретну суму, що підлягає стягненню, а саме: 26254,80 грн. за період з 17.02.2016 р. по 07.09.2016 р., та середньомісячного заробітку за один місяць, яка підлягає негайному виконанню у сумі 3990 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну постанови суду І інстанції .

Згідно з п.2 ч.1 ст.198 та п.1 ч.1 ст.201 КАС України, суд апеляційної інстанції може змінити постанову суду, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргуГоловного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Національної поліції Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування наказу та стягнення коштів за час вимушеного прогулу змінити .

Абзац 5 резолютивної частини постанови викласти у наступній редакції:" Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.02.2016 року по 07.09.2016 року у в сумі 26254,80 грн."

Абзац 6 резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції :" Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць у сумі3990 грн. підлягає негайному виконанню".

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 вересня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі протягом п'яти днів.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.