Ухвала суду № 63021932, 17.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2016 року м. Київ К/800/39645/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Голяшкіна О.В.,

Донця О.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Чернігівської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Альватрейдінг» до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Альватрейдінг» звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, у якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10 квітня 2015 року № 102000010/2015/000079/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00091.

Позовні вимоги мотивовано тим, що митним органом протиправно, на підставі хибного висновку щодо заниження позивачем митної вартості товарів (запасні частини для велосипедів), що ввозилися на територію України, прийнято необґрунтоване рішення щодо її коригування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року, позов задоволено: оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови скасовано.

У поданій касаційній скарзі Чернігівська митниця ДФС, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що

29 серпня 2014 року між ПП «Альватрейдінг» та ZHEJLANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO, LTD (постачальник) укладено контракт № AL-YBL29/08/14, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари в асортименті, а покупець зобов'язався оплатити товар згідно з умовами даного контракту.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 зазначеного контракт загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару. Поставка товару здійснюється у повній відповідності з «Інкотермс 2010». Умови поставки для кожної окремої партії товару визначаються і узгоджуються Сторонами в рахунку-фактурі. Ціна за одиницю товару узгоджується та установлюється в рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару. Валютою контракту є долар США.

На виконання умов контракту позивачем на митну територію України відповідно до Інвойсу від 12 лютого 2015 року № YBL2015041 ввезено товар «запасні частини для велосипедів» за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) згідно з «Інкотермс 2010».

З метою митного оформлення вказаного товару 10 квітня 2015 року декларантом

ПП «Альватрейдінг» подано до митного органу митну декларацію за формою МД-2

від 10 квітня 2015 року № 102110000/2015/021760, якою задекларовано імпорт запасних частин для велосипедів на загальну митну вартість 29594,76 доларів США. Митна вартість товару визначена позивачем виходячи з ціни контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу надані: контракт від 29 серпня 2014 року № AL-YBL29/08/14; доповнення до контракту; додаткова угода до контракту від 29 серпня 2014 року № AL-YBL29/08/14 від 11 лютого 2015 року № 7; міжнародні товарно-транспортні накладні від 08 квітня 2015 року № 3282 та № 3282/1; коносамент від 12 лютого 2015 року № BSG15020106A; калькуляція від 18 лютого 2015 року № YBL18/004/4; інвойс від 12 лютого 2015 року № YBL2015041; пакувальний лист до інвойсу від 12 лютого 2015 року № YBL2015041; видаткова накладна від 10 лютого 2015 року № YBL10/004/4; відвантажувальна специфікація від 12 лютого 2015 року

№ YBL12/004/4; звіт про оцінку майна від 09 квітня 2015 року № 04-04/04/45; листи від 04 лютого 2015 року № 4.02/03, від 26 лютого 2015 року №№ 26.02/14, 26.02/15, YBL041/7 та YBL041/4, від 27 лютого 2015 року № 27.02/9, від 10 квітня 2015 року № 1107; прайс-лист від 05 лютого 2015 року № YBL5/004/7.

Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 29594,76 доларів США (693564,13 грн.) за 18841 кг (нетто) товару.

Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв рішення про коригування вартості товарів від 10 квітня 2015 року № 102000010/2015/000079/2, яким збільшив митну вартість товару до 29594,76 доларів США, що збільшило вартість за одиницю митного оформлення та загальну митну вартість товару.

У графі 33 оскаржуваного рішення митний орган у якості обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, зазначив, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Так, за твердженням митного органу, звіт про оцінку від 09 квітня 2015 року № 04-04/04/45 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються митну територію України; прайс-лист від 02 лютого 2015 року № CB12FEB15 не містить інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюються дана цінова пропозиція; калькуляція на товар від 18 лютого 2015 року

№ YBL18/004/7 надана не виробником товару CHAMPION BICYCLE INDASTRIAL CO. LIMITED, а постачальником ZHEJLANG YABOLAN ELECTRIC APPLIANCE CO, LTD. Наявна у митниці цінова інформація на ідентичні, подібні (аналогічні) товари призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим митний орган і зробив коригування митної вартості за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України.

Також митницею на підставі викладених обставин сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00091.

Не погодившись із зазначеним рішенням митниці та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із протиправності оскаржуваної картки відмови та рішення митного органу про коригування митної вартості товару як таких, що прийняті за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Втім, названим правом митний орган не скористався, тоді як судами попередніх інстанцій, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, якими підтверджено вартість імпортованого товару, а митний орган не навів жодного обґрунтованого пояснення та не надав жодного доказу, які би свідчили про наявність розбіжностей, які не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості товару, заявленої позивачем під час митного оформлення, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо зауважень митниці про те, що звіт про оцінку майна від 09 квітня 2015 року не містить інформації про ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, суди вірно зазначили, що з огляду на положення статей 3 та 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, тому такий висновок не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності такого фахівця.

Суди правильно не взяли до уваги зауваження митного органу стосовно наданих позивачем до митного оформлення прайс-листів з огляду на те, що чинні законодавчі або підзаконні акти не встановлюють будь-яких вимог чи обмежень до таких документів, зокрема стосовно кола осіб, на які вони поширені, та асортименту товару (робіт, послуг).

Зауваження митниці до калькуляції на товар також не заслуховують на увагу.

За змістом частини другої статті 55 Митного Кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Між тим, в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, та не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.

Крім того, як вірно встановлено судами, спірне рішення не містить обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митним органом у рішенні, що доводило б обґрунтованість рівня скоригованої ним митної вартості товару, та не розкриває конкретних фактів, які вплинули на таке коригування, що вказує на невідповідність такого рішення вимогам частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Колегія суддів також не бере до уваги викладені в касаційній скарзі зауваження відповідача щодо не підтвердження складових митної вартості в частині страхування товару за умовами поставки CFR, адже такі не відображені у Графі 33 спірного рішення та не можуть бути належним доказом у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Згідно з частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, у тому числі щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною договору, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавались обчисленню, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо протиправності оскаржуваного рішення митного органу і картки відмови та наявності підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: