Постанова № 63021326, 22.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1023/16 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні 13 календарних років служби; стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 по день фактичного розрахунку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо не виплати ОСОБА_2 одноразової грошової вихідної допомоги при звільнені. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового зобов'язання за кожні повні 13 календарних років служби. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову - про задоволення позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року відповідачем в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у період з 23.10.2003 по 05.02016 позивач працював в органах внутрішніх справ та Національної поліції на різних посадах, в тому числі з 07.11.2015 на посаді командира роти батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області; календарна вислуга років на день звільнення складає: 13 років 08 місяців 03 дні.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 05 лютого 2016 року №16 о/с ОСОБА_2, командир роти батальйону патрульної поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, був звільнений зі служби в поліції в запас Збройних Сил України за п. 2 ст. 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію».

Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 13.06.2016 №29/Г-63 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні з посиланням на статтю 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги при звільненні особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 по день фактичного розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не врегульовано виплату середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги.

Проте, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В силу вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

У разі не проведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 листопада 2011 року у справі № 6-60цс11, встановивши, що працівникові в день звільнення не були сплачені всі належні від підприємства суми, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо роботодавець не доведе відсутність у цьому своєї вини.

Якщо розмір сум належних працівнику при звільненні був визначений лише за результатами судового розгляду справи, відповідно до положень статті 117 КЗпП України розмір відшкодування за час звільнення необхідно визначити з урахуванням істотності суми заборгованості у порівнянні з середнім заробітком та тієї обставини, що позивач тривалий час не звертався до суду за вирішенням спору про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що виплата компенсації за затримку виплати при звільненні осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ, не передбачена спеціальним законодавством, а дія норм КЗпП України на них не поширюється.

Так, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нерозповсюдження на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ/поліції норм Кодексу законів про працю України стосується тільки норм, якими врегульована оплата праці (виплата грошового забезпечення) вказаних осіб та спорів щодо цього забезпечення, таких як: спорів щодо розміру посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, порядку їх нарахування та виплати.

Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку - які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, а тому щодо них мають застосуватися положення КЗпП.

Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин, або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.11.2016 по справі № К/800/9432/16.

Враховуючи, що спір про стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні вирішено на користь позивача, то він має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку.

З огляду на відсутність спеціального нормативно-правового акта, який би регулював питання розрахунку середньої заробітної плати поліцейських, апеляційний суд вважає за доцільне застосувати до спірних правовідносин загальні положення, які регламентують порядок розрахунку середньої заробітної плати працівників.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100)

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Враховуючи, що звільнення ОСОБА_2 відбулося 05 лютого 2016 року, середній розмір грошового забезпечення позивача повинен обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме: за грудень 2015 року та січень 2016 року.

Відповідно до довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за період 01.12.2015 по 31.01.2016 від 14.11.2016 № 916, наданої відповідачем до суду апеляційної інстанції, розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 за грудень 2015 року та січень 2016 року визначено по 5785,00 грн. за кожен місяць.

В зв'язку з цим, середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_2 становить 186,60 грн. (11570,00 грн. (грошове забезпечення за грудень 2015 - січень 2016) поділити на 62 дні (кількість фактично відпрацьованого часу за грудень 2015 - січень 2016).

Відповідно до вказаної вище довідки Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 14.11.2016 № 916 одноразова грошова допомога при звільненні позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, з огляду на що колегія суддів розраховує суму середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги за період з 05.02.2016 (день звільнення позивача зі служби в поліції) по 22.11.2016 (день набрання рішенням суду законної сили).

Отже, середній заробіток у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні становить: 54 487,20 грн. (186,60 грн. (середньоденний заробіток) помножити на 292 дні (час затримки розрахунку з 05.02.2016 по 22.11.2016).

Таким чином, з огляду на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що стосуються розміру та періоду за який має бути виплачена одноразова грошова допомога позивачу, оскаржуване рішення у цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з 05.02.2016 по 22.11.2016 включно у розмірі 54 487,20 грн.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 по день фактичного розрахунку та прийняття нової постанови - про часткове задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 по день фактичного розрахунку та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 05.02.2016 по 22.11.2016 включно в розмірі 54 487 (п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.