Ухвала суду № 63021307, 24.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 758/8345/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Богінкевич С. М. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського УПП ДНП м.Києва, 10 роти, 2 батальйону, капрала поліції Вергуненко Антона Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних недоліків.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року позов повернуто позивачу.

Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та ухвалити нову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На думку апелянта поданий позов відповідає вимогам ст. 106 КАС України і залишення його без руху та повернення є порушенням процесуального права на звернення до суду.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Колегія суддів не погоджується в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції вказано на недоліки позовної заяви, а саме: відсутній документ про сплату судового збору та пропуск десятиденного строку для звернення з даним позовом.

На виконання ухвали суду позивачем надіслано заяву, в якій просив застосувати загальний строк звернення до суду, чи визнати пропуск десятиденного строку звернення до суду - з поважних причин.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року позов повернуто позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується постанова про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення, прийнятою в порядку КУпАП.

До позовної заяви не додавався документ про сплату судового збору, оскільки позивач з посиланням на положення ст. 288 КУпАП вказував, що звільнений від сплати збору.

Статтею 87 КАС України визначено, що до судових витрат належать судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VІ.

Вказаним Законом, особи, які оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з тим, питання справляння судового збору, крім Закону про судовий збір, регулюється іншим законодавством.

Так, за змістом п. 3 ч. 1 та ч. 5 статті 288 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Виходячи з того, що норми ч. 5 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується.

Вказана позиція зазначена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 №2.

Отже, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується у порядку та розмірах, установлених Законом України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 08.06.2016 року у справі № К/800/9907/16, від 18.10.2016 № К/800/19493/16.

З огляду на зазначені норми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов з цих підстав, дійшов помилкового висновку щодо обов'язку позивача сплатити судовий збір.

Частиною 1 ст. 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Невиконання позивачем хоча б однієї вимоги, встановленої ухвалою про залишення позову без руху, є підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Слід зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала; позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 20.04.2016 року ПС2 №315241, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., була вручена останньому 20.04.2016 року.

З позовом про скасування даної постанови позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва, однак, ухвалою від 30.05.2016 позовна заява повернута позивачу так як територіально не підсудна цьому суду.

Після чого позивач звернувся до Подільського районного суду відповідно до правил територіальної підсудності, однак, поза межами встановленого законом строку.

При цьому, на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 11.07.2016 року про залишення позову без руху, подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовом. На думку позивача, помилкове звернення до неналежного суду є поважною причиною пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Поважними причинами пропуску строку звернення з адміністративним позовом визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій і підтверджені належними доказами.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву виходив із того, що порушення правил територіальної підсудності при оскарженні постанови не може бути підставою для поновлення пропущеного строку для пред'явлення позову до іншого суду.

Однак, наслідком пропущення строку звернення до суду, за приписами ст. 100 КАС України, є залишення позову без розгляду.

В той час, як судом першої інстанції повернуто позовну заяву на підставі ст. 108 КАС України, що є порушенням процесуального права.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції, прийнятого з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому справу необхідно направити до суду першої інстанції для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню до місцевого суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського УПП ДНП м.Києва, 10 роти, 2 батальйону, капрала поліції Вергуненко Антона Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21.10.2016 року - скасувати, а справу повернути для продовження розгляду справу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 29.11.2016 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.