Постанова № 63020728, 04.10.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року о/об 11 год. 10 хв. Справа № 808/1437/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

29 квітня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов адміністративний позов від Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - заявник) до Публічного акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» (далі - боржник), в якому позивач просить суд стягнути кошти у сумі податкового боргу в розмірі 9 425 028,91 грн. орендної плати з юридичних осіб, 256 845,01 грн. податку на нерухоме майно, з рахунків платника податків ПАТ «ЗАЛК» (код ЄДРПОУ 00194122) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі ПК України) та зазначено, що за підприємством обліковується податковий борг в розмірі 9 425 028,91 грн. з орендної плати з юридичних осіб та 256 845,01 грн. з податку на нерухоме майно, який виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгоджених сум податкового зобовязання, визначених у податковій декларації, та суми пені, нарахованої позивачем за несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобов'язань.

Представник позивача у судове засідання не зявився, 04 жовтня 2016 року від нього до суду надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника податкового органу. На позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, 04 жовтня 2016 року від нього до суду надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути адміністративну справу за відсутності представника відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» (код ЄДРПОУ 00194122) зареєстроване, як юридична особа 30 вересня 1994 року, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1000872772 від 25 квітня 2016 року.

Станом на час розгляду адміністративної справи у суді за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 9 425 028,91 грн. та з податку на нерухоме майно у розмірі 256 845,01 грн.

Судом встановлено, що податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник за наступних обставин.

Станом на 28 квітня 2016 року в інтегрованій картці платника податків з орендної плати з юридичних осіб обліковується податковий борг у розмірі 13 019 133,41 грн.

Так судом встановлено, що відповідачем подано річну декларацію за 2015 рік № НОМЕР_1 від 17 лютого 2015 року за січень - грудень 2015 року у сумі 1 198 191,1 грн. за кожний з зазначених місяців. За січень-квітень 2015 року відповідачем здійснено сплату грошових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб в повному обсязі. Відповідачем не сплачені грошові зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за періоди: травень 2015 - листопад 2015 року у розмірі 1 198 191,10 грн., грудень 2015 у розмірі 1 198 191,05 грн. разом 9 585 060,02 грн.,

ДПІ заявляла суми до стягнення боргу, які були визнані до стягнення, а саме травень-липень 2015 року. Отже за декларацією 2015 року борг залишився не визнаний у сумі 5 990 955,45 грн.

Відповідачем подано річну декларацію за 2016 рік № НОМЕР_2 від 22 лютого 2016 року за січень - грудень 2016 року у сумі 1 717 007,84 грн. за кожний з зазначених місяців, але відповідачем не сплачені суми за січень-лютий 2016 року.

Відповідачем сплачено лише 468,64 грн., та 03 листопада 2015 року, що були зараховані в рахунок погашення боргу, та відповідно до статті 129 ПК України була зарахована пеня на суму погашення боргу у розмірі 57,78 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача з орендної плати з юридичних осіб складає 9 425 028,91 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виник за наступних обставин.

Згідно з законодавством відповідачем подано декларацію на 2015 рік №9018811075 від 19 лютого 2015 року згідно якої нарахуванню та сплаті підлягає 128 417,84 грн. за 2,3 квартал 2015 року та 4 квартал 2015 року у сумі 128 417,82 грн.

Відповідачем не сплачене грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2,3,4 квартал 2015 року в строк до 30 липня 2015 року, 30 жовтня 2015 року, 30 січня 2016 року.

Відповідачем сплачено до бюджету лише 99,76 грн. 03 листопада 2015 року що увійшли в рахунок погашення боргу заявленої раніше суми, саме тому відповідно до статті 129 ПК України була нарахована пеня у розмірі 9,35 грн.

Таким чином, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, складає 256 845,01 грн.

Отже, загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 9 425 028,91 грн. та з податку на нерухоме майно у розмірі 256 845,01 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 ПК України Запорізькою ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області 01 липня 2015 року була сформована податкова вимога №610-23 на суму 1 198 190,94 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового звязку.

Отже, з огляду на вищевикладене, відповідно до матеріалів адміністративної справи, зокрема довідки про заборгованість та інтегрованої картки платника Публічного акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» загальна сума податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 9425028,91 грн. та з податку на нерухоме майно у розмірі 256845,01 грн., який до теперішнього часу не погашений.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.4 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у підпункті 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога це письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Вищенаведеним нормативним актом не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Запорізька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області на підтвердження податкового боргу відповідача з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 9 425 028,91 грн. та з податку на нерухоме майно у розмірі 256 845,01 грн. надано податкові декларації, податкову вимогу, інтегровану картку Публічного акціонерного товариства «Запорізькій виробничий алюмінієвий комбінат» із зазначених податків, довідки про заборгованість, які підтверджують суму податкового боргу.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкових зобовязань відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем узгодженої податкової заборгованості Запорізька ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Запорізька обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11,71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Запорізької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - задовольнити.

Стягнути кошти у сумі податкового боргу в розмірі:

-9425028,91 грн. орендної плати з юридичних осіб на р/р 33215812700007, отримувач УК у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район 18010600), код отримувача 38025409, банк-ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

-256845,01 грн. податку на нерухоме майно на р/р 33215812700007, отримувач УК у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район 18010600), код отримувача 38025409, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, з рахунків платника податків ПАТ «ЗАЛК» (код ЄДРПОУ 00194122) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Д.В. Татаринов