Рішення № 63020117, 23.11.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Чупікової В. В.

суддів: Яремка В.В., Перепелюк І.Б.

за участю секретаря Окармус О.М.

за участю відповідача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2016 року,

встановила:

ПАТ ОСОБА_3 «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» звернулося до суду з вищезазначеним позовом . В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 26.09.2007 року між ВАТ ОСОБА_3 «ОСОБА_3 та кредит» укладено кредитний договір № 171/07-МК-11 на підставі якого ОСОБА_3 надав позичальнику кошти в сумі 60 000 дол. США строком до 25.09.2022 року.

В забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 26.09.2007 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким в іпотеку передано нерухоме майно, а саме квартира №5-а, по вул.29 Березня, 8 в м.Чернівці.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором станом на 10.07.2014 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість 3237 511,69 грн., яка складається з:

50811,31 дол. США (594273,84 грн.) - суми строкової заборгованості по основному боргу кредиту;

Справа №727/6868/14

Провадження №22ц-1255/2016 рік Головуючий у 1 інстанції Літвінова О.Г.

Категорія 19/27 Доповідач Чупікова В.В.

7761,04 дол. США (90770,80 грн.) - суми простроченої заборгованість по основному боргу кредиту;

976,21 дол. США(11 417,46 грн.) - суми строкової заборгованість по процентах;

53375,14 дол. США (624259,62 грн.) суми простроченої заборгованість по процентах;

1916 789, 97 грн. - пені за простроченими кредитним коштами за період з 10.07.2013 року по 10.07.2014 року. Гривневий еквівалент наведено по курсу НБУ 1169,57 грн. за 100 дол. США станом на 10.07.2014 року.

На підставі викладеного ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання права власності на квартиру №5-а, що складається з трьох кімнат загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м. та знаходиться за адресою м.Чернівці, вул.29 Березня, 8 за ПАТ «ОСОБА_3 та Кредит» та визнати право власності за ПАТ «ОСОБА_3 і кредит» на квартиру №5-а, що складається з трьох кімнат загальною площею 70,6 кв. м., житловою площею 47,3 кв. м. та знаходиться за адресою м.Чернівці, вул. 29 Березня, 8, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1, ОСОБА_6В.(а.с.150-151).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2016 року позов ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості в сумі 1621 825 грн. 47 коп. за кредитним договором № 171/07-МК-11 від 26.09.2007 року, укладеного між ВАТ «ОСОБА_3 та Кредит» та ОСОБА_1, звернуто стягнення на предмет іпотеки: на квартиру №5-А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв. м., житловою площею 47,3 кв. м., що знаходиться в будинку №8 по вул.29 Березня, м.Чернівці та належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 по ? частини шляхом визнання права власності за АТ «ОСОБА_3 та Кредит» на квартиру №5-А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., що знаходиться в будинку №8 по вул.29 Березня, м.Чернівці.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відстрочено виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному ст.217 ЦПК України, на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Вирішено питання відносно розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідача ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог банку з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Посилається на те, що позивач змінив строк виконання зобовязання по кредитному договору № 171/07-МК-11 від 26.09.2007 року і звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості, заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.04.2009 року була стягнута вся заборгованість.

Вважає, що позивач мав право на звернення стягнення на предмет іпотеки з листопада 2008 року після останнього погашення заборгованості за кредитом, звернувся з даним позовом - 13.08.2014 року тобто з пропущенням строку позовної давності. Тому суд першої інстанції повинен був відмовити у позові у зв'язку з пропущенням строку позовної давності.

Також зазначає, що позивач неодноразово змінював позовні вимоги, однак, так не надав ні суду ні відповідачу розрахунку заборгованості на суму 1 621 825,47 грн., від чого ОСОБА_1 не зрозуміло, яким чином розраховувалися відсотки, штрафні санкції, за який період стягнуто заборгованість.

В свою чергу ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» на зазначене рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати частково та викласти абзац другий постановлюючої частини рішення в наступній редакції, а саме:

в рахунок погашення заборгованості у сумі 3 237 511,69 гривень за кредитним договором №171/07-МК-11 від 26.09.2007 року, укладеним між АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» та ОСОБА_1, звернути стягнення на предмет іпотеки: на квартиру №5А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., що знаходиться в будинку під номером 8 по вул.29 Березня в м.Чернівці та належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (по ? частини) шляхом визнання права власності за АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» на квартиру №5А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., що знаходиться в будинку під номером 8 по вул.29 Березня в м.Чернівці.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» слід відхилити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції керувався норми ЦК України, ст.ст.23,33, 38 ЗУ «Про іпотеку» та виходив з того, що відповідач не виконав рішення суду від 14.09.2009 року про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, квартира, яка є предметом іпотеки, належить на праві спільної часткової власності обом відповідачам по ? частині, використовується ними як постійне місце проживання, у них відсутнє інше нерухоме майно, площа вказаної квартири не перевищує 250 кв.м.

Однак, з таким висновком суду, колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України. При цьому колегія суддів не обмежена доводами апеляційної скарги ОСОБА_7

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.09.2007 року між ВАТ «ОСОБА_3 та кредит» укладено кредитний договір № 171/07-МК-11, на підставі якого ОСОБА_3 надав позичальнику кошти в сумі 60 000 дол. США строком до 25.09.2022 року(а.с.7-12).

В забезпечення виконання зобов'язань між банком та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, посвідчений 26.09.2007 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, яким в іпотеку передано нерухоме майно, а саме квартира №5-а, по вул.29 Березня, 8 в м.Чернівці(а.с.13-14).

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2015 року, яке набрало законної сили 09 квітня 2015 року, за відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_6 визнано право власності по ? за кожним на квартиру №5А, що знаходиться в будинку під номером 8 по вул.29 Березня в м.Чернівці(а.с.139-141).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14.04.2009 року стягнуто з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 171/07-МК-11 у розмірі 379 281 грн.(а.с.100-101).

Вказане рішення суду першої інстанції не виконане, заборгованість по кредитному договору № 171/07-МК-11 за період з 26.09.2007 року по 10.07.2014 року складає 3237 511,69 грн., з яких:

50811,31 дол. США (594273,84 грн.) - суми строкової заборгованості по основному боргу кредиту;

7761,04 дол. США (90770,80 грн.) суми простроченої заборгованість по основному боргу кредиту;

976,21 дол. США(11 417,46 грн.) суми строкової заборгованість по процентах;

53375,14 дол. США (624259,62 грн.) суми простроченої заборгованість по процентах;

1916 789, 97 грн. пені за простроченими кредитним коштами за період з 10.07.2013 року по 10.07.2014 року.

Наведена обставина щодо заборгованості за кредитним договром підтверджується розрахунками на а.с.19 - 26. Відповідач ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості.

Правовою позицією, яка була висловлена Верховним Судом України у постанові від 26.10. 2016 року у справі №6-1625 цс.16 встановлено, що аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, можна зробити висновок, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора на виконання забезпечених іпотекою зобовязань шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно(ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку»).

Пунктом 39 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судоми законодавства при вирішенні спорів, що витікають із кредитних правовідносин» визначено, що з урахуванням положень ч.3 ст.33, ст.36, ч.1 ст.37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобовязання. З урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором.

Відповідно до п.4.2 договору іпотеки від 26.09.2007 року у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобовязань, забезпечених іпотекою, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель залишає за собою право вибору порядку та способу звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, у договорі іпотеки відсутнє застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» права власності на квартиру №5А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., що знаходиться в будинку під номером 8 по вул.29 Березня в м.Чернівці.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» права власності на квартиру №5А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., що знаходиться в будинку під номером 8 по вул.29 Березня в м.Чернівці не укладався, про що свідчить заява представника позивача, яка надіслана до апеляційного суду 08.11.2016 року (а.с.207).

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності за ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» на квартиру №5А, що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 70,6 кв.м., житловою площею 47,3 кв.м., що знаходиться в будинку під номером 8 по вул.29 Березня в м.Чернівці.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргу ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» підлягає відхиленню.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, вийшовши за межі доводів апеляційної скарги через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2016 року підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права (п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України) з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит».

Керуючись ст.ст.209,218,309 ЦПК України колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 08 серпня 2016 року скасувати.

у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий Чупікова В.В.

Судді Яремко В.В.

ОСОБА_8