Постанова № 63019104, 29.11.2016, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 414/1845/16-п

Провадження № 33/782/115/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 листопада 2016 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1, за участю правопорушника ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП,

В с т а н о в и в:

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року ОСОБА_2 притягнений до відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадан, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік за те, що 25 вересня 2016 року, о 1 годині 45 хвилин, керував транспортним засобом автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, по вул.Тітова м.Кремінна Луганської області з явними ознаками алкогольного спяніння, запах алкоголю с порожнини рота, тремтіння пальців, хитка хода.

Стягнено з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 275 гривень 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду від 26.10.2016 року та закрити справу.

Вважає, що постанова є незаконною, не обґрунтованою, не відповідає фактичним обставинам справи, винесена з порушенням матеріального та процесуального права.

Як слідує із постанови, він керував транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, але обґрунтування його винуватості проводиться судом за іншою підставою відмова від проходження медичного огляду.

Він дійсно вказував, що відмовляється від проходження медичного «освідоцтва», та мав на увазі проходження медичного огляду за допомогою приладу «Драгер». Так йому пояснили працівники поліції та під їх диктовку він написав особисті пояснення в протоколі. Працівники поліції дійсно запропонували пройти медичний огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», але на його вимогу не показали ніяких документів на прилад. Він зазначив, що такий прилад може купити в мережі інтернет та відмовився від його застосування. Крім того вважав, що працівники поліції запропонують проїхати до лікарні для медичного огляду, але вони відразу зупинили свідків, в присутності яких він взагалі нічого не говорив і не відмовлявся від будь-яких дій, так як перебував у шоковому стані, дивлячись на протизаконні дії працівників поліції. Свідкам пояснювали працівники поліції, які весь час вказували на те, що він відмовляється від огляду. Свідки надали свої дані, розписалися в протоколі та поїхали. Ніяких письмових пояснень вони не давали, крім протоколу ніде не розписувались.

При розгляді справи зясувалося, що є письмові пояснення свідків, на які послався суд, обґрунтовуючи постанову, згідно яких він відмовився від проходження медичного огляду за допомогою приладу «Драгер» та відмовився проїхати для медичного огляду в лікарню. Крім того, свідки нібито вказували, що чули від нього запах алкоголю.

Вважає, що суд не повинен був брати до уваги вищевказані пояснення свідків в якості доказів, а повинен був визвати та допитати свідків у судовому засіданні, так як вказані письмові пояснення не могли були надані безпосередньо на місці складання протоколу. Вони виконані працівником поліції на печатному бланку, в який вписані тільки його анкетні дані та свідків. Обставини нібито події правопорушення надруковані. В кінці пояснень відсутні підписи свідків. Інспектор поліції ОСОБА_5 заповнив бланк нібито пояснень та сам же його і підписав, про що свідчить підпис.

При розгляді справи, у клопотанні було вказано, що форма протоколу про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам п.1 ч.2 Наказу МВС України від 07.11.2015 року №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яким затверджено форму протоколу про адміністративне правопорушення (додаток № 1).

Разом з тим, суддя у постанові вказав, що «посилання захисника ОСОБА_6 на невідповідність протоколу вимогам чинного законодавства не заслуговують на увагу, оскільки до кінця 2016 року працівники поліції можуть використовувати в своїй роботі старі зразки», при цьому не послався на норму Закону, яка б це дозволяла. Вважає, що це особиста думка судді, яка суперечить вимогам вищезазначеного наказу МВС.

Також суддя проігнорував, ніяким чином не зазначив та не відобразив його та захисника посилання на порушення, які здійснили працівники поліції.

Так, йому не вручили копію протоколу про адміністративне правопорушення. На його пояснення щодо цього факту суддя вказав, що в нього не має доказів того, що протокол не вручали. Вважає, що працівники поліції повинні були вручити протокол під розписку, яку долучити до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст.ст.266, 265-2 КУпАП, після виявлення ознак спяніння, інспектор поліції був зобовязаний відсторонити його від керування транспортним засобом, провести огляд на стан спяніння на місці зупинки з використанням технічного засобу, а з разі незгоди доставити до лікарні. Цього зроблено не було, що підтверджує його покази в частині того, що він не перебував у стані алкогольного спяніння.

Згідно п.7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року, поліцейські повинні були запропонувати йому пройти огляд та заповнити відповідний акт огляду. Таким чином, поліцейскими не виконано п.10 розділу 2, оскільки не заповнено форму додаток №2 Інструкції, в якому в разі його відмови вказати, що від огляду відмовився в присутності двох свідків. Такий акт поліцейськими складений не був.

Поліцейськими порушено п.8 розділу 2 вищевказаної Інструкції, відповідно до якої, поліцейські зобовязані виписати йому направлення на огляд до медичної установи (форма додаток №2), що зроблено не було, до лікарні він не направлявся.

Також порушено п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ України №1103 від 17.12.2008 року, відповідно до якого поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоровя не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Поліцейський, всупереч інструкції, його до лікарні не доставив та навіть не запропонував цього зробити.

В п.3 Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого Наказом МВС України від 01.03.2010 року №33, вказано вичерпний перелік спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння: газоаналізатор «AlcoQuant 6020»; газоаналізатор «Alcotest 6510»; газоаналізатор «Alcotest 6810»; газоаналізатор «Alcotest 7410 Plus corn»; прилад спеціалізований визначення концентрації парів етанолу в повітрі, що видихається, «Алконт 01». Працівники поліції пропонували йому пройти освідотство за допомогою приладу «Драгер», який в зазначеному Переліку технічних засобів не значиться, а відповідно вимоги працівників поліції пройти на ньому освідотство були протизаконні.

Незважаючи на численні порушення працівниками поліції вищезазначених норм законодавства України, суддя проігнорував їх та ніяким чином не обґрунтував в постанові свою позицію по порушенням законодавства працівниками поліції, чим порушив вимоги п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року.

В протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції вказано, що він відмовився від проходження «медичного освідотства».

Обґрунтовуючи постанову, суддя вказав, що його провина повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення, відповідно до якого він відмовився від медичного огляду, міститься його підпис під цим. Тобто, суддя фактично припустив, що освідотство та огляд є тотожними поняттями, але ні в ч.1 ст.130 КУпАП, ні в інших нормативних актах, винесених на виконання КУпАП, термін «медичне освідотство» не існує. Таким чином, обґрунтування постанови в цій частині здійснено з припущенням.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3, які просили задовольнити апеляційну скаргу, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2016 року серія АП1 №904885, 25 вересня 2016 року, о 1 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_2 по вул.Тітова м.Кремінна Луганської області з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: запах з порожнини рота, тремтіння пальців та хитка хода, у присутності двох свідків на вимогу працівника поліції відмовився пройти в установленому законом порядку медичне освідотство на стан спяніння, а також продути на місці алкотестер «DRAGER».

Суд в мотивувальній частині постанови зазначив, що у вказаний час ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ 21103 з явними ознаками алкогольного спяніння, запах алкоголю с порожнини рота, тремтіння пальців та хитка хода.

Таким чином, в постанові суд не зазначив в повному обсязі фактичні обставини вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, але при цьому вказав, що винуватість ОСОБА_2 повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення, згідно якого останній відмовився від медичного огляду, чим допустив невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам адміністративної справи.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню на підставі ч.7 ст.294 КУпАП.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25.09.2016 року серія АП1 №904885, з якого слідує, що в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підписали протокол, ОСОБА_2 було розяснено права та обовязки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП та в якому він зазначив, що відмовляється від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння (а.с. 2).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не заперечував, що свідки підписували протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно пояснень свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 25.09.2016 року, які долучені до матеріалів справи, 25.09.2016 року, приблизно о 02 годині 05 хвилин, водій ОСОБА_2, в їх присутності, відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на предмет вживання алкогольних напоїв з використанням алкотестеру «DRAGER 6810» та медичний огляд у медичній установі для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Від ОСОБА_2 вони чули запах алкоголю на відстані (а.с. 3-4).

В наведених поясненнях є підписи свідків про ознайомлення з вимогами ст.63 Конституції України та про згоду на обробку та використання персональних даних у порядку, передбаченому Законом України «Про захист персональних даних», але самі пояснення не підписані.

Вказані пояснення свідків не протирічать змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2016 року, який свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підписаний.

Крім того, в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 визнав, що в присутності свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на предмет вживання алкогольних напоїв з використанням алкотестеру «DRAGER 6810» та не заперечував, що в письмових поясненнях вказаних свідків вірно зазначено вказані обставини.

Таким чином, виходячи із сукупності доказів, апеляційний суд вважає встановленим, що 25.09.2016 року, о 1 годині 45 хвилин, ОСОБА_2 керував транспортним засобом автомобілем НОМЕР_2 по вул.Тітова м.Кремінна Луганської області з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме запах з порожнини рота, на вимогу працівника поліції, у присутності двох свідків, відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч.2 ст.254 КУпАП один екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 №904885 від 25.09.2016 року правопорушник ОСОБА_2 отримав копію вищезазначеного протоколу, що підтверджується його підписом.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/1486 від 05.04.2016 року, яке чинне до 05.04.2017 року, газоаналізатор Alcotest 6810 № ARBH-0638, виробник Drager Safety AG & Co. KGaA Німеччина, за результатами повірки відповідає вимогам ОСОБА_3 повірки МПУ 066/05-2013 та визнаний придатним до застосування.

Відповідно до п.3 Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, затвердженого Наказом МВС України від 01.03.2010 року №33, «Alcotest 6810» зазначений у якості спеціального технічного засобу для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на вимогах законодавства України.

Розділ 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року, регулює проведення огляду на стан алкогольного спяніння поліцейськими і оформлення його результатів.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, що в порушення вимог ст.ст.266, 265-2 КУпАП, п.п.7, 8, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року та п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ України від 17.12.2008 року №1103 з наступними змінами, поліцейські не запропонувати йому пройти огляд, не заповнили форму додаток №2, не виписали направлення на огляд до медичної установи (форма додаток №2), не направили до лікарні та не забезпечили проведення його огляду в закладі охорони здоровя не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, є необгрунтованими, оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння, як на місці зупинки так і у закладі охорони здоровя.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 року, до 31 грудня 2016 року поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства внутрішніх справ України.

Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення від 25.09.2016 року зазначено усі необхідні реквізити та обставини, передбачені ст.256 КУпАП, які необхідні при фіксуванні правопорушення.

Таким чином, є безпідставними твердження в апеляційній скарзі, що працівниками поліції було використано не встановлену законодавством форму протоколу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо невизнання винуватості у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, апеляційний суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення апеляційний суд, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, не працює, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, та вважає необхідним накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 26 жовтня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

Притягнути ОСОБА_2 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадан, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 275 гривень 60 коп. на рахунок № 31211206780080, код за ЄДРПОУ 37944909, МФО 804013, банк отримувача ГУДКСУ у Луганській області, УК у м.Сєвєродонецьку Апеляційний суд Луганської області 22030101.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду

Луганської області ОСОБА_1