Рішення № 63018441, 24.11.2016, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11966/16-ц

Провадження № 2/344/4687/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

24 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої судді: Польської М.В.

при секретарі c/з: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3 про виселення з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

В позові зазначено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, де також зареєстрована дочка ОСОБА_3, відповідач у справі. Через порушення правил співжиття відповідачем, її поведінка робить неможливим спільне проживання позивача, його дружини та онука ОСОБА_4, у даній квартирі. Рішенням суду ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав щодо сина ОСОБА_5, зловживає спиртним, притягалась неодноразово до адміністративної відповідальності за насильство в сімї, розпивання спиртних напоїв (ст..173-2, 173, 178 КУпАП). Позивач просив позов задовольнити, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибула, належним чином повідомлена про розгляд справи, і про причину своєї неявки суд не повідомила. За письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, де також зареєстрована його дочка ОСОБА_3 (відповідач у справі), його дружина та онук ОСОБА_4, 1999р.н. (а.с.16).

Так, згідност.116 ЖК якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Також, п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985р.«Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вказує на те, що при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження, що застосовуються судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, адміністративними комісіями виконкомів, а також заходи громадського впливу, вжиті на зборах жильців будинку чи членів ЖБК, трудових колективів, товариськими судами й іншими громадськими організаціями за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Як слідує з матеріалів справи, заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.04.2010р., яке набрало законної сили 05.05.2010р., було розглянуто позов ООП до ОСОБА_3, соколова ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав на вирішено позбавити їх батьківських прав відносно дитини ОСОБА_4 (а.с.5-6). Підставою позбавлення матері батьківських прав було зокрема те, що вона пиячить, залишає дитину з дідусем та бабусею на тривалий час, не піклується сином.

Як слідує з матеріалів справи відповідач неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності за насильство в сімї, розпивання спиртних напоїв (ст..173-2, 173, 178 КУпАП) (а.с.7-8, 13-14), всього 28 адміністративних справ.

Отже, при такій триваючій антигромадській поведінці особи, виселення може статися, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. На спростування такого висновку, жодних інших доказів суду не надано.

Суд зазначає, що такий спосіб захисту як виселення без надання іншого житла може застосовуватися згідно за ст. 116 Житлового кодексу України, як захід запобігання подібних правопорушень у правовідносинах між власниками (наймачами) житлових приміщень, членами їх сім'ї та іншими особами, які з ним проживають.

Ч.3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.16 ЦК України, ст. 116 ЖК, керуючись ст.. 10,60, 61, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 551 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Польська М.В.