Постанова № 63015935, 23.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2934/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Чернецького А.В. та представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Одеської митниці ДФС та Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (треті особи - ОСОБА_5, Міністерство юстиції України) про визнання протиправними та скасування висновку та наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці ДФС та Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправними та скасування висновку Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 20 лютого 2015 року № 517/10/13-11-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», та наказу Одеської митниці ДФС від 30 квітня 2015 року № 467-о про звільнення позивача з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС. Позивач також просив поновити його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС та стягнути з відповідача на його користь суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позову зазначалось, що наказом Одеської митниці ДФС від 30 квітня 2015 року № 467-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України). Виданню зазначеного вище наказу передував висновок Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 20 лютого 2015 року № 517/10/13-11-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», зі змісту якого вбачалось, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні дані щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_4. На думку позивача, оскільки Закон України «Про очищення влади» набув чинності лише з 16 жовтня 2014 року, декларація позивача про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік підлягає перевірці згідно вимогам Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», а тому складений Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області висновок від 20 лютого 2015 року № 517/10/13-11-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», та виданий Одеською митницею ДФС наказ від 30 квітня 2015 року № 467-о про звільнення позивача з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці ДФС про звільнення позивача із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС від 30 квітня 2015 року № 467-о. Поновлено ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС. Стягнуто з Одеської митниці ДФС на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2015 року по 11 травня 2016 року у розмірі 33559 грн. 72 коп.. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС. Допущено негайне виконання постанови суду в частині стягнення з Одеської митниці ДФС на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 2774 грн. 59 коп.. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, представник Одеської митниці ДФС в апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом невірно застосовано норми матеріального права, зокрема ст. ст. 1, 3, та 5 Закону України «Про очищення влади», п. 37 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563, п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 67 Конституції України, пунктів 164.1, 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та пунктів 5 та 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. На думку апелянта, при виданні названого вище наказу щодо звільнення з посади ОСОБА_4 з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України), Одеська митниця ДФС діяла в межах наданих повноважень, на підставі норм законодавства та не порушувала права позивача. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.

Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог позивача в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, виступи представників відповідача (Одеської митниці ДФС) та третьої особи (Міністерства юстиції України) в підтримку апеляційної скарги, а також представника позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив державну службу в митних органах України.

У зв'язку із створенням Одеської митниці ДФС та реорганізацією Південної митниці Міндоходів шляхом приєднання до Одеської митниці ДФС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року № 311, наказом від 2 грудня 2014 року № 98-о головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Південної митниці Міндоходів ОСОБА_4 з 8 грудня 2014 року переведено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, з посадовим окладом згідно із штатним розписом митниці у розмірі 1253 грн. (т. 1 а. с. 47).

На виконання Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563, Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відносно позивача проведено названу перевірку.

За результатами перевірки Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області 20 лютого 2015 року стосовно ОСОБА_4 складено висновок за № 517/10/13-11-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», який надіслано на адресу Одеської митниці ДФС.

Зі змісту названого вище висновку вбачається, що головним державним інспектором відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 у декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_4, а саме в декларації не відображено відомості щодо права власності позивача на 1/6 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 та на гараж у комунальному будинку за адресою: АДРЕСА_2. При цьому за результатами проведеної перевірки також встановлено, що вартість майна (майнових прав) ОСОБА_4, вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого (набутих) останнім за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_4 із законних джерел (т. 1 а. с. 53-54).

На виконання п. 35 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами 3 та 4 статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563, Одеською митницею ДФС на адресу Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області направлено листа про уточнення наведеної у висновку інформації (т. 1 а. с. 55-56).

Листом від 10 квітня 2015 року за № 2378/10/13-11-17-04 Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомлено Одеську митницю ДФС про те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що позивачем в декларації вказано недостовірні відомості щодо наявності майна (1/6 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 1/1 частини гаражу у комунальному будинку за адресою: АДРЕСА_2), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_4. Одночасно при перевірці встановлено відповідність наявної податкової інформації про доходи, отримані із законних джерел, вартості набутого ОСОБА_4 майна (т. 1 а. с. 57-59).

29 квітня 2015 року відділом персоналу Одеської митниці ДФС на виконання п. 36 названого вище Порядку стосовно позивача складено довідку за № 22/15-70-04-л про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», за висновками якої до ОСОБА_4 застосовуються заборони, визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади», як до особи, яка вказала недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій ним за 2013 рік декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру, складеній за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону (п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону) (т. 1 а. с. 60-61).

Наказом Одеської митниці ДФС від 30 квітня 2015 року № 467-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України) (т. 1 а. с. 62-63).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковим органом був зроблений правомірний висновок про зазначення позивачем недостовірних відомостей щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_4. Проте, неповне декларування наявного майна у особи, відносно якої здійснюється перевірка, не є підставою для застосування положень Закону України «Про очищення влади» в частині звільнення особи з посади у разі, якщо таке майно набуте нею із законних джерел.

Так, правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України «Про очищення влади».

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 5 названого Закону перевірці підлягає достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно пунктам 19 та 20 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі Порядок № 563), в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка. ДФС проводить перевірку в порядку, визначеному Мінфіном.

Процедуру проведення органами ДФС України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», визначено Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 листопада 2014 року № 1100 (далі Порядок № 1100).

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що для перевірки використовуються дані, що зазначені у відповідних розділах декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, зокрема про: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; суму нарахованих та/або виплачених доходів.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

На підставі п. 8 названого Порядку у розділі ІІІ декларації перевірці підлягають:

достовірність відомостей щодо наявності нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про нерухоме майно такої особи;

відповідність вартості нерухомого майна, вказаного у декларації, набутого особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

При перевірці даних про нерухоме майно, вказаних особою, стосовно якої проводиться перевірка, у розділі ІІІ декларації, враховується зазначена такою особою в декларації інформація щодо перебування такого нерухомого майна або його частини у власності, в оренді чи на іншому праві користування (у разі зазначення такої інформації декларантом).

Для перевірки інформації про нерухоме майно використовуються дані, що надходять від суб'єктів інформаційних відносин: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отримані відповідно до законодавства, - про виникнення, перехід чи припинення речових прав на нерухоме майно; Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру - про набуті до 1 січня 2013 року речові права на земельні ділянки; платників податків - фізичних осіб - про об'єкти нерухомого майна, зазначені в податковій декларації про майновий стан і доходи, а також наявна податкова інформація про нерухоме майно, одержана з інших джерел.

Відповідно до п. 36 Порядку № 563 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, на підставі відповіді/висновку/копії судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, відповідальний структурний підрозділ в одноденний строк (з дня надходження останньої відповіді/висновку/копії судового рішення або з дня надходження відповіді/висновку/копії судового рішення, який є підставою для застосування заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону) готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу.

Згідно п. 37 названого Порядку керівник органу не пізніш як на третій робочий день з дня складення довідки про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 у разі встановлення недостовірності відомостей щодо особи, зазначених у пунктах 1 та/або 2 частини п'ятої статті 5 Закону, приймає рішення про звільнення такої особи та у той самий день надсилає в паперовій формі до Мін'юсту повідомлення про звільнення особи за формою згідно з додатком 6 разом із засвідченою копією рішення про звільнення особи, інформація з яких не пізніш як на третій день з дня надходження до Мін'юсту вноситься до Реєстру.

Як встановлено матеріалами справи, наказом Одеської митниці ДФС від 30 квітня 2015 року № 467-о позивача звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» (п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України).

Виданню зазначеного вище наказу передував висновок Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 20 лютого 2015 року за № 517/10/13-11-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», зі змісту якого вбачалось, що позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні дані щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_4.

Названа обставина, встановлена під час перевірки Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, не заперечується позивачем.

Так, у названій декларації позивач не вказав, що на праві приватної власності йому належать 1/6 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 та 1/1 частина гаражу у комунальному будинку за адресою: АДРЕСА_2. Право власності на вказану частину квартири позивачем набуто у спадщину від матері у 2005 році, а право власності на гараж - на підставі рішення виконкому Стрийської міської ради від 20 квітня 2004 року за № 132, що підтверджується правовстановлюючими документами на вказані вище об'єкти нерухомості, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 а. с. 14-17).

Оцінюючи оскаржений позивачем наказ Одеської митниці ДФС від 30 квітня 2015 року № 467-о, апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі висновку, що надійшов від Стрийської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області за результатами перевірки стосовно ОСОБА_4 достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», Одеською митницею ДФС 29 квітня 2015 року стосовно позивача складено довідку за № 22/15-70-04-л про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», за висновками якої до ОСОБА_4 застосовуються заборони, визначені ч. 3 ст. 1 Закону України «Про очищення влади», як до особи, яка вказала недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій ним за 2013 рік декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру, складеній за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону (п. 8 ч. 2 ст. 3 Закону).

Згідно ч. 8 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Аналізуючи наведені положення Закону, апеляційний суд виходить з того, що вживання у тексті ч. 8 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» єднального і розділового сполучників «та/або» дозволяє дійти висновку, що вказана заборона застосовується до осіб за наявності одного з двох критеріїв.

За першим критерієм необхідно враховувати, що підставами для звільнення є недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру та невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації, не є самостійним критерієм для заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 цього Закону. Ця обставина обов'язково повинна бути поєднана з висновком про невідповідність вартості майна (майнових прав) доходам, отриманим із законних джерел.

За другим критерієм достатньою підставою для звільнення є невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1- 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Таким чином, для вжиття заборони за першим критерієм необхідно встановити недостовірність відомостей та невідповідність вартості майна (майнових прав), зазначених у деклараціях, доходам, отриманим із законних джерел.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами проведеної стосовно позивача перевірки, Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області встановлено недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у декларації ОСОБА_4 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік. Проте, органом перевірки не встановлено невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначених у названій декларації, доходам, отриманим позивачем із законних джерел.

За таких обставин, із врахуванням наведених вище положень ч. 8 ст. 3 Закону України «Про очищення влади», висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача заборон, визначених ч. 3 ст. 1 названого Закону, а, отже, про визнання протиправним та скасування оскарженого наказу Одеської митниці ДФС про звільнення позивача із займаної посади та поновлення ОСОБА_4 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 5 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС, є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Згідно п. 5 названого Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку, зокрема, визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

На підставі п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення (п. 10 Порядку).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що середня заробітна плата ОСОБА_4 за час вимушеного прогулу має розраховуватися із розміру середньоденного заробітку в сумі 132 грн. 32 коп., який було визначено із коригуванням на коефіцієнт підвищення заробітної плати, помноженого на кількість робочих днів протягом усього часу затримки.

Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 суми середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2015 року по 11 травня 2016 року у розмірі 33559 грн. 72 коп., також є правильним.

Разом з цим, правильно по суті вирішивши справу, суд першої інстанції помилково застосував норми процесуального права.

Так, відповідно до абзацу п'ятого пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню на користь позивача, без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Виходячи з викладеного, апеляційний суд на підставі п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України приходить до висновку про зміну оскарженого судового рішення окружного адміністративного суду, виклавши абзац четвертий резолютивної частини цього рішення в наступній редакції: «Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2015 року по 11 травня 2016 року у розмірі 33559 грн. 72 коп.. (тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп., без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів».

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року змінити.

Викласти абзац четвертий резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року в наступній редакції:

«Стягнути з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 6 травня 2015 року по 11 травня 2016 року у розмірі 33559 грн. 72 коп. (тридцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 72 коп., без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів».

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2016 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко