Ухвала суду № 63013990, 23.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 року № 876/6342/16 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Крим-Ліспромбуд» до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, третя особа Миколаївська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У квітні 2015 року позивач ПП «Крим-Ліспромбуд» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області (на даний час ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019002201 від 15.10.2014 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем плата за землю (орендна плата за земельні ділянки) з юридичних осіб на суму 506639,32 грн., в тому числі 405311, 32 грн. за основним платежем та 101328 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного Управління Міндоходів у Миколаївській області № 0019002201 від 15.10.2014 року.

З цією постановою суду першої інстанції від 12.07.2016 року не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду винесена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що згідно договору оренди землі № 7050 від 29.10.2009 р., укладеному між позивачем ПП «Крим-Ліспромбуд» та третьою особою Миколаївською міською радою, позивач приймає в оренду від третьої особи земельну ділянку для обслуговування стадіону «Колос» по вул. Світанковій, 1-В. За оренду земельної ділянки позивач сплачує орендну плату у розмірі 3% від її грошової оцінки. Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється. Згідно рішень Миколаївської міської ради від 27.01.2011 р. № 3/40 та № 6/39 від 09.06.2011 р., з 01.01.2012 р. затверджена та введена в дію нова грошова оцінка земель міста Миколаєва. Позивач листами був повідомлений про затвердження нової нормативної оцінки земель м. Миколаєва та про необхідність перерахунку розміру плати за землю. Згідно поданих ПП «Крим-Ліспромбуд» податкових декларацій, податкові зобов'язання по орендній платі за землю за 2012 та 2013 р.р. визначені позивачем по грошовій оцінці на рівні 2009 р.. Таким чином, апелянтом занижено орендну плату за землю на загальну суму 405311,32 грн.. Тому, на думку апелянта, позовні вимоги є безпідставними.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену постанову суду від 12.07.2016 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Позивач у суді апеляційної інстанції подав заперечення на апеляційну скаргу, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржену постанову суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в період із 11.09.2014 року по 17.09.2014 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача ПП «Крим-Ліспромбуд» з питання правильності і повноти нарахування плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за період 2012 рік, 2013 рік. За результатами перевірки складено Акт № 731/14-03-22-01/32581341 від 24.09.2014 року (а.с. 13-20).

Вказаним актом зафіксовано порушення позивачем пп. 271.1.1 ст. 271, п. 286.2 ст. 286, ст. 288, п. 289.1 ст. 289 Розділу XIII Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) на загальну суму 405311,32 грн., в тому числі за періоди: 2012 рік на суму 202655,66 грн.; 2013 рік - на суму 202655,66 грн..

На підставі висновків вказаного акту перевірки від 24.09.2014 року відповідачем прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0019002201 від 15.10.2014 року форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем плата за землю (орендна плата за земельні ділянки) з юридичних осіб на суму 506639,32 грн., в тому числі 405311, 32 грн. за основним платежем та 101328 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 11, 12).

За результатами адміністративного оскарження вказане вище ППР від 15.10.2016 року залишене без змін (а.с. 45-68).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», користування землею в Україні є платним.

Так, відповідно до п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України, плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 цього ж Кодексу, є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 269.1 ст. 269 ПК України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Подібне визначення міститься і у ст. 21 Закону України «Про оренду землі».

Пунктами 288.1, 288.4 ст. 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Приписами п. 288.7 ст. 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 285.1 статті 285 цього Кодексу встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2, п. 286.3 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 23 цього Закону, технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Згідно п. 271.2 ст. 271 ПК України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Частиною 12 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Суд апеляційної інстанції зазначає про вірне встановлення судом першої інстанції наступних обставин.

Між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП «Крим-Ліспромбуд» (орендар) укладено договір оренди землі № 7050 від 29.10.2009 року, відповідно до якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 01.10.09 за № 38/31 передає, а ПП «Крим-ліспромбуд» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування стадіону «Колос» по вул. Світанковій, 1-в (п.1.1. договору) (а.с. 21-24).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 13053 кв.м. у тому числі 215 кв.м. під капітальною забудовою, 364 кв.м. під спорудами, 5861 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 6613 кв.м. під зеленими насадженнями, без права передачі її в суборенду (п. 2.1 договору). Об'єктом оренди є тільки земельна ділянка (п. 2.3 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.10.2009 р. за № 2209 (з урахуванням коефіцієнту щорічної індексації 1,152), на час укладання цього договору, становить 5028015,60 грн..

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки де: нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становить 5028015,60 грн.. Виходячи з цього, розмір орендної плати за рік за цим договором на момент його укладення складає 150840,48 грн. (п.п. 4.1, 4.2 договору).

Розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства і інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору (п. 4.3 договору).

Орендна плата вноситься орендарем з 01.10.09р. до 01 числа місяця наступного за тим, у якому відбулася реєстрація договору одноразовим внеском, а далі з розрахунку щомісяця 1/12 від розміру річної орендної плати протягом 30 днів місяців наступного за звітним (п. 4.4. договору).

30.10.2009 року між сторонами вказаного договору підписано акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 28).

В матеріалах справи наявні копії декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, відповідно до яких визначено річну суму до оплати 159741,31 грн., тобто 13311,78 грн. щомісячно, з відомостями про земельні ділянки (а.с. 31-34). Щодо декларації за 2013 рік, то річна сума орендної плати за такий складає 159741,31 грн., щомісячна 13311,78 грн., з відомостями про земельні ділянки (а.с. 37-40).

З акту перевірки від 24.09.2014 року видно, що згідно з рішенням Миколаївської міської ради від 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» у м. Миколаєві грошова оцінка землі проведена та затверджена.

Відповідно до рішень Миколаївської міської ради № 3/40 від 27.01.2011 року та від 09.06.2011 року № 6/39 з 01.01.2012 року затверджено та введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель м. Миколаєва. Крім того, визнано таким, що втратило чинність з 01.01.2012 року рішення Миколаївської міської ради від 03.03.2000 року № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» (а.с. 70-71, 72-73).

Згідно з п. 5 рішення від 09.06.2011 року № 6/39 «землекористувачам, власникам та орендарям землі необхідно провести нормативну грошову оцінку земельних ділянок для перерахування розміру плати за землю з 01.01.2012 року.

Однак, 10.05.2011 року прокуратурою м. Миколаєва внесено протест на п. 3, 5 рішення № 3/40, яким зупинено дію вказаного рішення у зв`язку порушенням третьою особою по справі вимог податкового законодавства, а саме: ст. 4 ПК України (а.с. 69).

Пунктом 2 рішення Миколаївської міської ради № 15/24 від 01.03.2012 року Миколаївська міська рада вирішила визнати такими, що втратили чинність рішення Миколаївської міської ради від 26.01.2012 року № 14/48 «Про розгляд протесту прокуратури м. Миколаєва від 05.01.2012 року № (15-01) 52 вих.-12 на п. 4, 6 рішення міської ради від 23.12.2011 року № 12/58 та від 23.12.2011 року № 12/58 «Про внесення змін до рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Миколаєва» (а.с. 76).

Таким чином, лише з 01.03.2012 року Миколаївською міською радою було остаточно затверджено нормативну грошову оцінку і за умови дотримання міською радою вимог щодо належного оприлюднення така могла б застосовуватись з 01.01.2013 року.

Матеріалами справи також підтверджується, що рішення Миколаївської міської ради від 27.01.2011 року № 3/40, від 23.12.2011 року № 12/58 оприлюднені на офіційному сайті Миколаївської міської ради www.gorsovet.mk.ua протягом місяця після його прийняття на підставі рішення міської ради від 09.12.2010 року № 1/8 (а.с. 132, 133).

В матеріалах справи відсутні докази опублікування вказаних рішень в будь-який інший спосіб, зокрема у друкованих засобах масової інформації.

Відповідно до статті 2 Регламенту Миколаївської міської ради, рішення міської ради та розпорядження міського голови оприлюднюються у засобах масової інформації, заснованих міської радою, на офіційному сайті міської ради та на офіційному сайті ІАЦ «ЛІГА» протягом не більше 30 днів з моменту їх прийняття.

Судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ч.12 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч.5 ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», єдиним способом офіційного оприлюднення розглядуваних рішень Миколаївської міської ради щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель є публікація в друкованих засобах масової інформації відповідної ради, а у разі їх відсутності у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання. Оприлюднення актів через електронні інформаційно-правові системи, в тому числі на офіційних веб-сайтах органів, що їх видали, має лише інформаційний характер.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження відповідача про необхідність застосування позивачем при розрахунку орендної плати за землю на 2012, 2013 рік нормативної грошової оцінки, затвердженої вказаними рішеннями Миколаївської міської ради за відсутності належних доказів їх оприлюднення, є помилковими, а донарахування, здійсненні на підставі такого висновку, - безпідставними та протиправними.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності належних доказів оприлюднення рішень Миколаївської міської ради у позивача не виникло обов'язку надання уточнюючої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податкові періоди 2012, 2013, 2014 роки на підставі направлених йому контролюючим органом листів від 12.04.2012 року № 1281/10/15-342, від 10.01.2013 року № 141/10/15-359 та від 17.03.2014 року за № 1173/10/14-03-15-02.

Отже, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог повністю підтверджено матеріалами справи.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена відповідачем постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «Крим-Ліспромбуд» до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено 28.11.2016 року.