Ухвала суду № 63013582, 23.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 р.Справа № 820/424/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 820/424/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд постановою, ухваленою на підставі ч.1 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність ", ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.10 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України та абз. 11 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку судового контролю за виконанням відповідачем Державною казначейською службою України (адреса 01014, м. Київ, вул. Бастінна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року в адміністративній справі №820/424/15, що набрала чинності, стягнути з єдиного казначейського рахунку, що відкритий Державній казначейській службі України (адреса 01014, м. Київ, вул. Бастінна 6, код ЄДРПОУ 37567646) у Національному банку України (адреса Національного банку України - вул. Інститутська,9, м. Київ, індекс 01601), на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 158665,15 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень п'ятнадцять копійок).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 820/424/15 заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення. (а.с.58-60 т.2)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 820/424/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким в порядку судового контролю за виконанням відповідачем Державною казначейською службою України постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року в адміністративній справі №820/424/15, що набрала чинності, стягнути з єдиного казначейського рахунку, що відкритий Державній казначейській службі України у Національному банку України (вул. Інститутська,9, м. Київ, індекс 01601), на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 158665,15 грн. (сто п'ятдесят вісім тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень п'ятнадцять копійок). (а.с. 79-96 т.2).

Позивач під час апеляційного розгляду підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі №820/424/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. (а.с.95-101, 125-131, 198-204 т.1): визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України (м. Київ, вул. Бастіонна 6, код ЄДРПОУ 37567646) щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року по справі № 2а-9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії; зобов'язано Державну казначейську службу України виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року по справі № 2а-9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії у строк визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2015 року по справі №820/424/15 апеляційну скаргу Державної казначейської служби України залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015р. по справі № 820/424/15 залишено без змін. (а.с.102-107, 132-137, 205-210 т.1)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 року по справі №К/800/23798/15 було відмовлено представнику Державної казначейської служби України у зупиненні виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року.

На виконання вимог чинного законодавства 30.03.2015 року Харківським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист про справі №820/424/15, в якому було зазначено, що судове рішення набрало законної сили 13.05.2015 року. Строк пред'явлення виконавчого документу до виконання до 14.05.2016 року. (а.с.70 т.1, а.с.26 т.2)

На підставі заяви про відкриття виконавчого провадження та виконавчого листа по справі №820/424/15 старшим державним виконавцем, відповідно до постанови від 14.07.2015 року було відкрито виконавче провадження ВП №48136092. (а.с.71-72, 76, 211 т.1)

В резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №48136092 зазначено: зобов'язати Державну казначейську службу України виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року по справі № 2а-9628/08/2070 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії у строк визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Постановою головного державного виконавця від 22.08.2016 року було закінчене виконавче провадження №48136092 на підставі п.11 ч.1 ст. 49 та ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». (а.с.24-25, 45-47 т.2)

Враховуючи зміст ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та обставини, викладені у заяві, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Стаття 267 КАС України встановлює повноваження адміністративного суду щодо здійснення контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з метою забезпечення їх повного, правильного і своєчасного виконання. Вказана стаття передбачає дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень в адміністративних справах, це судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне судове рішення та судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб. В силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Це може бути зроблено у тому ж самому судовому рішенні (у резолютивній частині) або в письмовій ухвалі.

За приписами ч. 9. ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду. У разі відповідності заяви вимогам, визначеним ст. 267 КАС України, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. При цьому у разі невідповідності заяви визначеним вимогам вона ухвалою суду, повертається заявнику.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, а саме частиною 3 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Як вбачається із матеріалів справи, листом Головного управління Національної поліції в м. Києві №15146/125/23/1-16 від 13.09.2016 року ОСОБА_1 було повідомлено про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей, що були викладені в поданні головного державного виконавця Сивокозова О.М. щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2013 року. (а.с.48-49 т.2)

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст. 5 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно з ч.2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною 17.07.1997 року (далі - Конвенція), є частиною національного законодавства. Пунктом 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Слід зазначити, що статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Складовою принципу верховенства права є вимога юридичної визначеності, відповідно до якої остаточне рішення суду не може піддаватись сумніву, а також належне виконання судових рішень проти органів державної влади: "Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід'ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)" (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: "Гасан і Чеус проти Болгарії" від 26.10.2000 року).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 жовтня 2009 року по справі "Комнацький проти України" зазначив, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 "Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод").

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зауважив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Колегія суддів зазначає, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року вже визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі № 820/424/15.

Колегія суддів також погоджується із доводами апелянта про те, що і на теперішній час постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі № 820/424/15 фактично не виконана, тобто судовий акт не виконано.

Як вбачається із матеріалів справи Державною казначейською службою в 2016 році направлялися листи до Прем»єр-Міністра України та Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону України про Державний бюджет у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040(а.с.66-67,68-70).

Крім того, за фактом невиконання судового рішення по справі за поданням головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України . (а.с.48-49 т.2)

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту в порядку судового контролю за виконанням постанови Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2015 року по справі № 820/424/15 КАС шляхом стягнення з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби на користь позивача 158665 грн.15 коп. не є спеціальним способом судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2016р. по справі № 820/424/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 листопада 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.