Ухвала суду № 63013440, 23.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 р.Справа № 820/3812/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Лях О.П.

Суддів: Старосуда М.І. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача Срібного Є.І.

представника відповідача Машкіної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 по справі № 820/3812/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції державного виконавця Машкіної І.О. про визнання незаконною постанови та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати незаконною постанову Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 49353667 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19830,1 0 грн. від 20.11.2015 року; зобов'язати відповідача повернути ТОВ «Харківська енерго-сервісна компанія» на розрахунковий рахунок № 26004355373 у АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805, надмірно стягнуті платежі у вигляді виконавчого збору в сумі 19830,10 грн.; судові витрати покласти на відповідача. (а.с.4-5)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем прийнято постанову від 13.11.2015 про відкриття виконавчого провадження № 49353667. Однак, всупереч вимогам ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копія вказаної постанови на адресу ТОВ "ХАЕСК" не надсилалась. В подальшому, 20.11.2015 року державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ Машкіною І.О. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19 830,10 грн., а 25.11.2015 - постанову про арешт коштів боржника. Представник позивача стверджує, що про існування всіх вищезазначених постанов ТОВ "ХАЕСК" дізналось 26.04.2016, коли їх копії отримано під розпис представником ТОВ "ХАЕСК" Срібним Є.І. Таким чином, представник позивача вважає, що порушення відповідачем вимог ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: не надіслання засобами поштового зв'язку постанови про відкриття провадження від 13.11.2015 призвело до того, що ТОВ "ХАЕСК" було незаконно позбавлено можливості добровільно виконати постанову держвиконавця, що призвело до стягнення з поточного рахунку позивача надмірних коштів, а саме: виконавчого збору у розмірі 19830,10 грн. За таких підстав, позивач вважає постанову державного виконавця Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції у ВП № 49353667 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19830,10 грн. від 20.11.2015 незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Вказане слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції державного виконавця Машкіної І.О. про визнання незаконною постанови та зобов'язання вчинити певні дії . (а.с.71-75)

Не погодившись із судовим рішенням, ТОВ "ХАЕСК" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016р. по справі № 820/3812/16, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та судові витрати стягнути на користь ТОВ «ХАЕСК» за рахунок Державного бюджету України. (а.с.81-82)

Представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому слід враховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні (п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, з матеріалів виконавчого провадження № 49353667 вбачається, що з 13.11.2015 року на виконанні в відділі Московського ДВС Харківського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 49353667, відкрите державним виконавцем Машкіною І.О. на підставі наказу №922/2930/15 Господарського суду Харківської області від 06.07.2015 року про стягнення з ТОВ "ХАЕСК" на користь ПАТ "ДТЕК Західенерго" суми боргу у розмірі 198301,09 грн. (а.с.33-66)

Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження».

Положеннями ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.25 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Положеннями ч.5 ст.25 даного Закону встановлено, що копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця від 13.11.2015 року відкрито виконавче провадження та державним виконавцем встановлено боржнику для добровільного виконання строк до 20.11.2015 року. (а.с.7, 37)

Дану постанову державним виконавцем направлено на адресу ТОВ "ХАЕСК", а саме: м. Харків, проспект П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 149, офіс 212, засобами поштового зв'язку супровідним листом від 13.11.2015 року № 10-30/1418/ДВ-7 (зворотній бік а.с.37).

Також, 13.11.2015 року державним виконавцем прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с. 38).

Державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Машкіною І.О. 16.11.2015 року прийнято постанову про внесення змін, а саме: внесено зміни у пункт "адреса боржника" з м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя ВЛКСМ, 149, офіс 212 на м. Харків, пр. П'ятидесятиріччя СРСР, 149, офіс 212 (а.с. 39).

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Крім того, згідно з ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

Згідно з ч.ч.1, 3, 4 та 8 ст.28 даного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Із матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, та керуючись ст.ст. 11, 89 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем відділу прийнято постанову від 20.11.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19830,10 грн. (а.с.40).

Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення даної постанова від 20.11.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору в межах строків, передбачених положеннями ч.8 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься надана позивачем копія супровідного листа від 08.02.2016 року №10-30/461/ДВ-7, надісланого Московським ВДВС Харківського міського управління юстиції. Даним супровідним листом на адресу ТОВ «ХАЕСК» була направлена постанова від 20.11.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19830,10 грн.

Крім того, 26.04.2016 року представник ТОВ "ХАЕСК" Срібний Є.І. на особистому прийомі у державного виконавця в відділі Московської ДВС Харківського міського управління юстиції, особисто ознайомився із матеріалами виконавчого провадження та отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження та копію постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, про що є відмітка у матеріалах виконавчого провадження (зворотній бік а.с. 33).

При цьому, із позовом до суду ТОВ «ХАЕСК» звернулося лише 15.07.2015 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.05.2016 року позивач звертався зі скаргою на дії державного виконавця до Господарського суду Харківської області і Ухвалою цього суду від 10 травня 2016 року скарга була повернена.

Колегія суддів зазначає, що за приписами статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Судом розглядом встановлено , що копія постанови про стягнення з боржника виконавчого збору була вручена представнику позивача 26.04.2016 року, проти чого представники сторін не заперечували, з клопотанням про поновлення пропущеного строку з поважних причин позивач не звертався.

За приписами частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим та іншими законами.

Оскільки спеціальним законом - Законом України «Про виконавче провадження» встановлено 10 денний термін оскарження постанови державного виконався з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, адміністративний позов позивача належить залишити без розгляду.

За змістом частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду,якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалі не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, проте не звернув увагу на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, що відповідно до вимог статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 199, 203, 205, 206, 209, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2016 по справі № 820/3812/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції державного виконавця Машкіної І.О. про визнання незаконною постанови та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська енерго-сервісна компанія" до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції державного виконавця Машкіної І.О. про визнання незаконною постанови та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 28 листопада 2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Лях О.П.Судді(підпис) (підпис) Старосуд М.І. Яковенко М.М.