Ухвала суду № 63013224, 22.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 р.Справа № 818/1179/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника відповідача Гришака О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 818/1179/16

за позовом ОСОБА_2

до Відділ інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

19.09.2016 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відділу інфраструктури Сумської ОДА - ненадання інформації на питання 1.1,2, 3.1 та на блок запитань № 5 заяви № 60 від 24.02.2016;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути невирішені питання заяви позивача та надати обґрунтовану відповідь згідно закону;

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що ненадаючи інформацію на питання 1.1,2, 3.1 та на блок запитань № 5 заяви № 60 від 24.02.2016 року, відповідач діяв необгрунтовано, незаконно порушуючи права та інтереси позивача.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації щодо ненадання ОСОБА_2 інформації на питання 2, 3.1, 5 заяви від 24.02.2016.

Зобов'язано Відділ інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 від 24.02.2016 та надати відповідь на питання 2, 3.1, 5.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач, надав до суду заперечення на апеляційну скаргу відповідача та просив розглянути справу без його участі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.02.2016 ОСОБА_2 звернувся до Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації із заявою (а.с. 5), у пункті 1 якої зазначив, що на його вимогу відділ інфраструктури надіслав йому копію договору на перевезення пасажирів № 43-12 укладеного Сумською ОДА з перевізником ПП ОСОБА_3, що виконує рейси по маршруту Суми - Степне, проте на останній сторінці договору відсутні реквізити цього підприємця - юридична адреса, телефон для зв'язку тощо.

У підпункті 1.1. заяви ОСОБА_2 просив надати йому копію третьої сторінки зазначеного договору з повною інформацією про цього перевізника, тобто в такому вигляді, в якому ця інформація була створена та зберігається у відділі інфраструктури.

У пункті 2 позивач просив надати йому інформацію стосовно того, чи перебуває (перебував) ОСОБА_3 у родинних стосунках з начальником Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_5, якщо так, то проінформувати про ступінь родинних зв'язків.

У підпункті 3.1. ОСОБА_2 просив проінформувати чому на маршрутах Суми-Кролевець ч/з Воргол 167 км, час відправлення 14:10, марка автобуса Газ 3274 (16ж), Суми-Дружба 207 км, час відправлення 14:30, марка автобуса СПВ 20 Рута(19ж) з дальністю поїздки більше 150 км використовуються некомфортні автобуси.

У пункті 5 позивач зазначив, що ТОВ "Сумиоблавтотранс" на планшетах з візуальною інформацією з жовтня 2015 року вивісило "Примітку" в якій зазначено А- клас автобуса 2,3 М - клас автобуса А, В".

У підпунктах 5.1, 5.2, 5.3 ОСОБА_2 просив:

- пояснити, чи ТОВ "Сумиоблавтотранс" використовує свої власні позначки чи це встановлена законом інформація;

- назвати статтю закон, в якому трактується про зазначену примітку, яку використовує ТОВ "Сумиоблавтотранс";

- проінформувати про причини появи зазначених приміток на планшетах автостанції саме з жовтня 2015 року, а не раніше і не пізніше, а в чисельній кількості з грудня 2015р.

На заяву ОСОБА_2 Відділ інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації надав відповідь від 14.03.2016 № 23-К/01-31 (а.с. 6-7), в якій зазначено, що стосовно пунктів 1, 1.1, 2 заяви позивача надання запитуваної інформації неможливе через законодавчу заборону втручання в особисте життя та розголошення персональних даних.

По пункту 3 відповідач повідомив, що за маршрутом "Кролевець - Суми ч/з Воргол" здійснює перевезення ФОП ОСОБА_6 (договір № 411-11 від 20.05.2011, строк дії договору - з 21.05.2011 до 20.05.2016), на маршруті "Дружба-Суми" здійснює перевезення ФОП ОСОБА_7 (договір № 006/15 від 03.04.2015, строк дії договору - з 14.04.2015 до 13.04.2020). За інформацією ТОВ "Сумиоблавтотранс", перевезення на маршруті "Суми-Дружба" здійснюються відповідно до умов договору, а саме автобус класу II, що відповідає умовам договору. Із ФОП ОСОБА_6 було укладено додаткову угоду від 19.02.2016 № 3/16 до договору № 41-11 від 20.05.2011, згідно з якою перевізник зобов'язаний використовувати на міжміському автобусному маршруті загального користування "Кролевець-Суми ч/з Воргол" (04:50) автобуси класу II, III. Також, при оголошенні конкурсу на визначення перевізника і вищезгаданому маршруту обов'язковою умовою конкурсу буде використання автобусів категорії М-3 класу В, II, III.

По пункту 5 заяви відповідач поінформував, що порядок розміщення візуальної інформації на автостанціях про клас комфортності транспортних врегульований діючим законодавством. Абзацом 1 частини 1 пункту 121 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184 визначено, що всередині будівлі автостанції має бути розміщена інформація про розклад руху автобусів із зазначенням найменування перевізника та відомостей про основні транспортні засоби, які використовуються під час здійснення міжобласних та міжнародних перевезень, номер платформи відправлення. Таким чином, позначки саме класу комфортності автобусу не є обов'язковими. Поява приміток на планшеті автостанції зумовлена лише більш точним та повним інформуванням пасажирів про надання послуг.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що на питання 2, 3.1, 5 заяви від 24.02.2016 року, відповідач не надав обґрунтованої відповіді, а тому, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Що стосується питання 1.1. заяви, в якому ОСОБА_2 просив надати йому копію третьої сторінки договору на перевезення пасажирів № 43-12, укладеного Сумською ОДА з перевізником ПП ОСОБА_3, що виконує рейси по маршруту Суми - Степне з повною інформацією про цього перевізника, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 (далі - Рішення КСУ) щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Отже, Конституційний Суд України дійшов висновку, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ч.2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» вносить уточнення стосовно поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних, а саме: поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) і інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно зі статтею 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Отже, аналізуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що зазначена інформація є конфіденційною тому, у відповідача були відсутні підстави щодо її надання позивачу.

Що стосується питання 2 заяви, в якому ОСОБА_2 просив поінформувати чи перебуває (перебував) ОСОБА_3 у родинних стосунках з начальником відділу інфраструктури Сумської ОДА ОСОБА_5 та поінформувати про ступінь цих родинних зв'язків, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є начальником відділу інфраструктури Сумської ОДА .

Отже, зазначена особа є публічною особою на яку не можуть розповсюджуватися передбачені заборони щодо втручання в особисте життя.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 (далі - Рішення КСУ) щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження. Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Проте, зазначене рішення жодним чином не встановлює конфіденційною інформацію відомості про перебування у родинних відносинах посадової особи .

Відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою рішень;

- вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;

- у разі визнання заяви необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно статей 5, 7 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

07 лютого 2012 року Європейський суд з прав людини оприлюднив рішення у справі «Видавничий дім «Аксель Шпрінгер» проти Німеччини щодо порушення статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (право на свободу вираження поглядів).

Зокрема, Європейський суд констатував у своєму рішенні, що свобода вираження думок є однією з головних основ демократичного суспільства й однією з основних умов його прогресу і окремої самореалізації для кожного.

Суд наголосив, що положення статті 10 Конвенції застосовуються не тільки до «інформації» або «ідей», які прихильно приймаються або розцінюються як необразливі чи нейтральні, але також і до «інформації» та «ідей», які ображають, шокують або вселяють занепокоєння.

Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства».

Водночас, ЄСПЛ зазначив, що у статті 10 Конвенції, свобода вираження думок може бути обмежена винятками, які, однак, повинні тлумачитися чітко, і необхідність будь-яких обмежень має бути переконливо доведена.

Європейський Суд, досліджуючи баланс прав, визначених ст.8 та ст.10. Конвенції, вказав, що в той час як приватна особа, невідома для громадськості, може вимагати особливого захисту свого права на приватне життя, то публічних осіб така норма не стосується.

Суд відзначив, що стаття 8 Конвенції (Право на повагу до приватного і сімейного життя) не може бути підставою для того, щоб скаржитися через оприлюднення інформації на втрату репутації, яка є передбачуваним наслідком власних дій, таких як, наприклад, у вчиненні кримінального злочину.

Суд констатував, що до обов'язків преси відноситься обов'язок доносити до суспільства інформацію та ідеї з усіх питань, що становлять суспільний інтерес. Водночас, не лише на пресу лежить завдання поширювати таку інформацію та ідеї, громадськість також має право отримувати відповідну інформацію. Рамки ж свободи вираження думок інтерпретуватимуться вужче у випадку, коли єдиною метою опублікування інформації є задоволення цікавості читачів.

В контексті реалізації статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, беручи до уваги практику ЄСПЛ як джерело права - інформація про публічних осіб та членів їх сімей з питань, що становлять суспільний інтерес може бути поширена, у випадках, визначених законом в інтересах прав людини, в т.ч. при реалізації положень статті 10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав і основоположних свобод здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Отже, аналізуючи наведені вище норми, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач не надав обґрунтованої відповіді щодо наявності родинних стосунків між начальником Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Що стосується питання 3.1 заяви, в якому ОСОБА_2 просив поінформувати чому на маршрутах Суми-Кролевець ч/з Воргол 167 км, час відправлення 14:10, марка автобуса Газ 3274 (16ж), Суми-Дружба 207 км, час відправлення 14:30, марка автобуса СПВ 20 Рута(19ж) з дальністю поїздки більше 150 км використовуються некомфортні автобуси, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано відповідь, що за маршрутом "Кролевець - Суми ч/з Воргол" здійснює перевезення ФОП ОСОБА_6 (договір № 411-11 від 20.05.2011, строк дії договору - з 21.05.2011 до 20.05.2016), на маршруті "Дружба-Суми" здійснює перевезення ФОП ОСОБА_7 (договір № 006/15 від 03.04.2015, строк дії договору - з 14.04.2015 до 13.04.2020). За інформацією ТОВ "Сумиоблавтотранс", перевезення на маршруті "Суми-Дружба" здійснюються відповідно до умов договору, а саме автобус класу II, що відповідає умовам договору. Із ФОП ОСОБА_6 було укладено додаткову угоду від 19.02.2016 № 3/16 до договору № 41-11 від 20.05.2011, згідно з якою перевізник зобов'язаний використовувати на міжміському автобусному маршруті загального користування "Кролевець-Суми ч/з Воргол" (04:50) автобуси класу II, III. Також, при оголошенні конкурсу на визначення перевізника і вищезгаданому маршруту обов'язковою умовою конкурсу буде використання автобусів категорії М-3 класу В, II, III.

Аналізуючи зміст наданої відповіді, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано обґрунтованої інформації чому саме на маршрутах Суми-Кролевець ч/з Воргол 167 км, час відправлення 14:10, марка автобуса Газ 3274 (16ж), Суми-Дружба 207 км, час відправлення 14:30, марка автобуса СПВ 20 Рута(19ж) з дальністю поїздки більше 150 км використовуються некомфортні автобуси, а зазначено, про те, що перевезення здійснюється відповідно до договору.

Тобто відповідачем, зокрема, не визначено законодавчі підстави щодо випуску на маршрут зазначеної категорії автобусу з дальністю поїздки більше 150 км. Також, не обґрунтовано, чи відносяться автобуси Газ 3274 (16ж), та автобус СПВ 20 Рута(19ж) до категорії автобусів, що можуть здійснювати перевезення з дальністю поїздки більше 150 км.

Отже, аналізуючи наведене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач не надав обґрунтованої відповіді, щодо поставленного питання.

Що стосується блоку питань 5 заяви, в якому ОСОБА_2 просив пояснити, чи ТОВ "Сумиоблавтотранс" використовує свої власні позначки чи це встановлена законом інформація; назвати статтю закон, в якому трактується про зазначену примітку, яку використовує ТОВ "Сумиоблавтотранс"; поінформувати про причини появи зазначених приміток на планшетах автостанції саме з жовтня 2015 року, а не раніше і не пізніше, а в чисельній кількості з грудня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано відповідь, що порядок розміщення візуальної інформації на автостанціях про клас комфортності транспортних врегульований діючим законодавством. Абзацом 1 частини 1 пункту 121 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184 визначено, що всередині будівлі автостанції має бути розміщена інформація про розклад руху автобусів із зазначенням найменування перевізника та відомостей про основні транспортні засоби, які використовуються під час здійснення міжобласних та міжнародних перевезень, номер платформи відправлення. Таким чином, позначки саме класу комфортності автобусу не є обов'язковими. Поява приміток на планшеті автостанції зумовлена лише більш точним та повним інформуванням пасажирів про надання послуг.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Проте, колегія суддів, вважає за необхідне наголосити, що у разі, якщо питання визначені блоком 5 заяви позивача не підлягали розгляду відділом інфраструктури Сумської ОДА, у нього виник обов'язок щодо передачі на розгляд питання до належного органу, чого відповідачем не було зроблено всупереч діючому законодавству України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на питання 2, 3.1, 5 заяви від 24.02.2016 року, відповідачем не надано обґрунтованої відповіді, всупереч встановленому законом порядку, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року по справі № 818/1179/16 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача та позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Відділу інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. по справі № 818/1179/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2016 р.