Ухвала суду № 63012991, 21.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 р. Справа № 876/6575/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедової А.О.,

за участі представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2016р. по справі № 813/6602/15 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова, третя особа Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Назарій Богданович про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, третя особа Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Назарій Богданович про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0019131702 від 12.11.2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2016р. по справі № 813/6602/15 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Личаківському районі м.Львова оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Апелянт, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, згідно ч.4 статті 196 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 25.09.2015 року Державною податковою інспекцією в Личаківському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.

За наслідками перевірки податковим органом встановлено порушення ОСОБА_2 п.167.2 ст.167, пунктів 172.1, 172.4, 172.8 ст.172 Податкового кодексу України та підп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України щодо неподання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік, про що складено акт за №30917-02/НОМЕР_2.

На підставі акту №30917-02/НОМЕР_2 від 25.09.2015 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення за №0019131702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 41896 грн. 35 коп., в тому числі 33381 грн. 35 коп. - основний платіж та 8515 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Як вірно досліджено судом першої інстанції, в акті перевірки зазначено, що при розірванні фізичними особами - резидентами договору дарування нерухомого майна, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у тієї фізичної особи, яка за таким договором виступає продавцем, та оподатковується з урахуванням вимог ст.172 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.05.2013 року між ОСОБА_4 (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдаровуваний) укладено нотаріально посвідчений договір дарування нежитлової будівлі.

В подальшому, 26.12.2013 року, такий договір було розірвано у такій самій формі.

Згідно положень абз. 1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду, що встановлено абз. 2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України.

З наведеного вбачається, що оподатковується дохід, який є нарахований, виплачений або наданий на користь платника.

Разом з тим, при розірванні договору дарування обдаровуваний не отримує жодного доходу.

Положення п.172.8 ст.172 Податкового кодексу України передбачають, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Відповідно до абз.1 п.172.1 ст.172 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Оскільки, договір дарування між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (обдаровуваний) було розірвано, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що, в даному випадку, відбулось повернення нерухомого майна, а не його перехід, як вважає контролюючий орган.

Колегія суддів зазначає, що перехід права власності в розумінні положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за своїм змістом є відмінним від переходу права власності в розумінні Податкового кодексу України, оскільки в першому випадку такий перехід пов'язується з реєстраційною дією, яка не відображає підстав переходу, а у другому - з правовідносинами з приводу оподаткування, які пов'язуються, в тому числі і з підставами такого переходу.

Крім цього, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними посилання контролюючого органу на те, що ОСОБА_2 мав би сплатити дохід отриманий в результаті укладеного договору дарування, оскільки такий було розірвано, а майно повернуто дарувальнику.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновокм суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відбулося повернення нерухомого майна у зв'язку з розірванням договору дарування (реституція) без отримання оподатковуваного доходу, у зв'язку з чим відсутня база оподаткування податком з доходу фізичних осіб, а відтак не можуть вважатись правомірно визначеними суми основного платежу та фінансових санкцій.

Згідно із підп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Оскільки позивачем, як зазначалось вище, не отримувались доходи у зв'язку з укладенням та в подальшому розірванням договору дарування, він не може вважатись платником податку з доходів фізичних осіб та як наслідок не має обов'язку щодо подання податкової декларації, а тому фінансові санкції за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи застосовані контролюючим органом без достатніх на те правових підстав.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає підставними до задоволення позовні вимоги ОСОБА_2

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160 ч.3, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У ХВ А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2016р. по справі № 813/6602/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2016 року.