Ухвала суду № 63012153, 22.11.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 листопада 2016 рокусправа № 804/4570/16 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційні скарги Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної фіскальної служби України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 804/4570/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металопромресурс» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа: Державної фіскальної служби України, про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року ТОВ «Торговий дім «Металопромресурс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (далі по тексту - відповідач), третя особа: ДФС України, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ № 986 від 16.06.2016 року в частині застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Міністерство економічного розвитку та торгівлі України, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що Міністерство має право виносити накази про застосування спеціальних санкцій - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності відповідно до ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», така санкція застосовується за поданням органів податкової служби, що і було здійснено у випадку з ТОВ «Торговий дім «Металопромресурс», санкція була накладена за поданням ДФС України. Апелянт вказував, що подання ДФС України відповідало вимогам Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації з питань застосування спеціальних санкцій, подання містило обов'язкові данні. Апелянт вказував, що судом першої інстанції не було враховано, що у Міністерства була підстава для застосування до позивача спеціальної санкції, не має повноважень перевіряти у поданні порушення, для винесення наказу про застосування спеціальної санкції достатньо подання від органу податкової служби. Апелянт вказував, що помилковим є твердження, що наказ про застосування спеціальної санкції є протиправним з огляду на оскарження у суді податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було нараховано суму грошового зобов'язання як пеню за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД. Апелянт вказував, що ст. 239 ГК України передбачене право органів державної влади, відповідно до своїх повноважень застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції у вигляді застосування індивідуального режиму ліцензування.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подала ДФС України, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування було застосовано у зв'язку з виявленими під час документальної перевірки порушеннями, позитивна курсова різниця виникла при поверненні передплати в іноземній валюті за імпортними контрактами, сума позитивної курсової різниці виникла як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманої від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення попередньої оплати за контрактами. Суб'єкти ринку, яким є позивач, зобов'язаний продати без доручення не пізніше наступного робочого дня після зарахування невикористаних коштів на розподільчий рахунок, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на корить нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за операцією, щокварталу перераховується до бюджету, негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента. При виявлені порушення, та на підставі пропозиції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України було направлене відповідне подання щодо застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги в межах їх доводів не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДФС України було направлено до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання від 18.05.2016 року № 8371/5/99-99-14-06-16, яке містило данні передбачені частиною 3 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», однак при складанні подання було порушено процедуру його підготовки. Підставою для звернення з поданням стало встановлення при проведенні перевірки позитивної курсової різниці, що виникла при поверненні передплати в іноземній валюті за імпортними контрактами. Суд першої інстанції врахував постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року, яка набрала законної сили 10.11.2015 року, та згідно якої визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 07.05.2015 року № 0002122205, яким позивачу було нараховано грошове зобов'язання: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД на суму 356027,85 грн. Суд першої інстанції вказував, що підстави, які були причиною складання та надіслання ДФС України подання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України визнані судом протиправними, тому відсутні підстави для складання та направлення подання, та відповідно видання Міністерством оскаржуваного наказу.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання валютного законодавства ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів за період з 28.07.2014 року по 22.01.2015 року. За результатами перевірки складено акт від 27.04.2015 року № 831/04-61-22-5/36496501. Згідно висновків перевірки викладених у акті, ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» порушено ст. 1, ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» та п.3 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.05.2013 року № 163 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.11.2013 року № 453 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обовязкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 12.05.2014 року № 270 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.08.2014 №515, п. 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України» від 20.11. 2014 року № 734 (із змінами та доповненнями), п.1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринку України» від 01.12. 2014 року № 758 (із змінами та доповненнями); допущено порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) та п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281, до державного бюджету не сплачено позитивну курсову різницю, що виникла внаслідок здійснення операцій з повернення передплачених коштів у сумі 330085,75 грн.

На підставі акта перевірки від 27.04.2015 року № 831/04-61-22-5/36496501 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області 07.05.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002122205, згідно якого за встановлені порушення законодавства на підприємство ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» нараховано грошове зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, у сумі 391092,14 грн. Податковим повідомленням-рішенням до суми пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності включено суму позитивної курсової різниці у розмірі 330085,75 грн., яка виникла внаслідок продажу іноземної валюти і яка була повернута підприємству контрагентами-нерезидентами у зв'язку з невиконанням останніми договірних зобов'язань.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року по справі № 804/7145/15 визнано противоправним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області форми «У» № 0002122205 від 07.05.2015 року, яким ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» було нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в частині на суму 356 027,85 грн. Відповідно до відмітки на копії постанови, постанова набрала законної сили 10.11.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року по справі № 804/7145/15, встановлено, що ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області безпідставно визначена сума позитивної курсової різниці як різниця між гривневим еквівалентом валюти, отриманим від її продажу після повернення та гривневим еквівалентом валюти, попередньо витраченим для її купівлі на міжбанківському валютному ринку України для здійснення попередньої оплати за контрактами. Вимоги податкового органу щодо перерахування ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці в сумі 330085,75 гри. внаслідок порушення підприємством ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановлено, що ДФС України направлено Міністерства економічного розвитку і торгівлі України подання (лист) від 18.05.2016 року № 8371/5/99-99-14-06-16, в якому ДФС України просило, за результатами проведення перевірки, оформленої актом від 27.04.2015 року № 831/04-61-22-5/36496501, застосувати до ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» спеціальну санкцію.

На підставі подання ДФС України від 18.05.2016 року № 8371/5/99-99-14-06-16 Міністерством економічного розвитку і торгівлі України прийнято наказ № 986 від 16.06.2016 року, яким застосовано до позивача спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Не погоджуючись з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 986 від 16.06.2016 року, ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» звернулось до міністерства з клопотанням про скасування дії спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності. Листом від 14.07.2016 року № 4102-13/21621-07 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повідомило про необхідність подати додаткові довідки з усіх обслуговуючих банків про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків, додаткові докази необхідні для розгляду питання про скасування або зупинення спеціальної санкцій.

Згідно ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема, застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій. Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням, зокрема, органів доходів і зборів. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства. Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію. Застосуванню спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарювання може передувати офіційне попередження центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення). У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій. Клопотання повинно містити такі документи: лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України; оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України. З метою уточнення інформації центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики може звертатися до державних органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності, валютний контроль, та агентів валютного контролю із запитами про одержання додаткових матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які звернулися до нього з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції. Застосування санкцій, зазначених у цій статті, може бути оскаржено в суді. Представництво інтересів держави при розгляді таких судових спорів забезпечується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та державними органами, які внесли подання про застосування санкцій. Оскарження застосування санкцій у судовому порядку до винесення судом відповідного рішення не зупиняє їх дію.

Накладення санкцій передбачене за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України, однак постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року по справі № 804/7145/15, встановлено, що вимоги податкового органу щодо перерахування ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» до державного бюджету грошових коштів у розмірі позитивної курсової різниці в сумі 330085,75 гри. внаслідок порушення підприємством ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті», є необґрунтованим, тобто судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено відсутність порушення ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Судовим рішенням визнано незаконними висновки акту податкової перевірки від 27.04.2015 року № 831/04-61-22-5/36496501, які стали підставою для направлення ДФС України подання про застосування до позивача спеціальної санкцій. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України при розгляді подання ДФС України у відношенні ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» повинне було врахувати вищевикладені обставини.

Обставини, встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2015 року по справі № 804/7145/15 відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України не потребують дослідження.

Колегія суддів вказує, що нормами ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено вимоги до подання контролюючого органу. Подання ДФС України від 18.05.2016 року № 8371/5/99-99-14-06-16 не відповідає обов'язковим вимогам, не містить відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, іншу доцільну інформацію. При прийнятті такого подання, відповідачу слід було звернути увагу на невідповідність його вимогам ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2, п. 3.2 Порядку взаємодії Міністерства економіки та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій, затвердженого наказом Міністерства економіки України та ДПА України № 340/672 від 09.11.2006 року, Державною податковою адміністрацією на підставі відповідних матеріалів, які свідчать про порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземним суб'єктами господарської діяльності Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язаних із ним законів України, готуються подання до Мінекономіки про застосування спеціальних санкцій. Подання про застосування спеціальних санкцій мають містити: найменування (прізвище, ім'я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (ідентифікаційний номер згідно з ДРФО) та банківські реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та повні реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; прізвище, ім'я та по батькові керівника або іншої уповноваженої особи (якщо це передбачено внутрішніми документами підприємства), які підписали договір (контракт), при виконанні якого було здійснене порушення; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України та дати виявлення порушення, реквізитів контракту, при виконанні якого було здійснене порушення, або інших обставин здійснення порушення; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати; іншу доцільну інформацію. Мінекономіки з метою уточнення інформації щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, стосовно яких отримано подання про застосування спеціальних санкцій, може робити відповідні запити до Державної податкової адміністрації або до інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю, агентів валютного контролю про одержання додаткових матеріалів (інформації).

Згідно п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України № 52 від 17.04.2000 року, спеціальні санкції - індивідуальний режим ліцензування застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за поданням, зокрема, органів державної податкової служби. Санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, що порушили Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пов'язані з ним закони України, зокрема в разі порушення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та в разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. Індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економічного розвитку і торгівлі України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду зовнішньоекономічної діяльності, що зазначена в статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Відповідно до п. 4.1 - п. 4.6, п. 4.8 вищевказаного Положення, опрацювання подань щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від органів державної податкової служб, покладено на відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності департаменту регулювання зовнішньоекономічної діяльності та відділ правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Подання щодо застосування спеціальних санкцій до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності повинні містити інформацію: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання мовою країни їхнього місцезнаходження), найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, іншу доцільну інформацію. У поданні повинна міститись пропозиція щодо виду санкції, яку пропонується застосувати. Якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. Відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом. У разі наявності в Міністерстві інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасового зупинення дії) санкції, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Відділом контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності для додаткового вивчення діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть залучатися фахівці та використовуватися матеріали інших структурних підрозділів Міністерства, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (за згодою). Після опрацювання всіх документів (інформації) відділом контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності готується проект наказу, який вноситься на розгляд Міністру чи іншій уповноваженій ним посадовій особі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у встановленому порядку. Про застосування санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», видається наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у якому вказуються норми чинного законодавства, які було порушено, матеріали, на підставі яких видано наказ, реквізити суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані санкції, та вид санкції, дата, з якої санкція починає діяти.

Міністерством економічного розвитку і торгівлі України при розгляді подання ДФС України щодо застосування спеціальних санкцій, не було дотримано Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», при опрацюванні подання не було встановлено його не відповідність законодавчим нормам, не було витребувано додаткову інформацію щодо порушень суб'єктами господарювання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». У поданні не було достатньої інформації щодо порушення ТОВ «Торговий дім «Металпромресурс» норм Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Колегія суддів вказує, що у наказі № 986 від 16.06.2016 року всупереч Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» не вказано дату з якої санкція починає діяти.

Колегія суддів вказує, що наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 986 від 16.06.2016 року не відповідає принципу правомірності, оскільки санкції накладаються на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за певні порушення у цій сфері, наявність яких відповідачем не доведено та не перевірено.

Згідно ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів зазначає, що доведення правомірності своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві покладається на суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесеного наказу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2016 року у справі № 804/4570/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 211 - 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий