Рішення № 63011450, 16.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016Справа №910/17221/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ"

до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"

про стягнення суми.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва надійшли позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - відповідач) про стягнення суми.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2016 було порушено провадження у справі № 910/17221/16, розгляд справи призначено на 12.10.2016.

30.09.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 21.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17221/16 та клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

12.10.2016 представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 21.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17221/16 позивач виконав.

12.10.2016 представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 21.09.2016 про порушення провадження у справі № 910/17221/16 відповідач не виконав.

Враховуючи не з'явлення в судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 16.11.2016.

У судове засідання 16.11.2016 представники сторін не з'явились.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2015 між ПАТ «Акцент-Банк» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (далі - позивач) було укладено Договір страхування наземного транспорту № АВН0CPS-151967M (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1.

ОСОБА_1, 01.09.2015 о 10 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить їй на праві власності, на АДРЕСА_1, під час руху заднім ходом, не забезпечила безпеки маневру, не звернулась за допомогою до інших осіб, в результаті чого допустила зіткнення з автомобілем марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, що призвело до пошкоджень транспортних засобів, чим порушила п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 07.10.2015 ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку колісного транспортного засобу (КТЗ) № 1495/09/15 від 04.09.2015 (оцінка проведена 01.09.2015), вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, склала 4 098,92 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № И-985 від 14.09.2015, згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 098,92 грн.

На підставі сформованого страхового акту № И-985 від 14.09.2015, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 098,92 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3056 від 15.09.2015 та платіжним дорученням № 1 від 15.09.2015.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська транспортна страхова компанія» (далі - відповідач), згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3667583.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АІ/3667583 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АІ/3667583, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АІ/3667583 встановлено франшизу в розмірі 500,00 грн.

Позивачем враховано франшизу, встановлену Полісом № АІ/3667583, при визначенні розміру позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з тим суд зазначає, що позивач отримав право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не був зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування, та може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.11.2014 у справі № 3-165гс14.

Відповідно до частини першої статті 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, право особи є порушеним з моменту завдання їй шкоди внаслідок ДТП та відповідно з цього моменту у особи виникає право на судовий захист порушеного права. Так само, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування майна, переходить право вимоги матеріального відшкодування до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, тобто на момент переходу прав уже наявне порушене право, яке дозволяє особі звертатись безпосередньо до суду за його захистом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 3 598,92 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 77; ідентифікаційний код: 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ" (49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, будинок 32; ідентифікаційний код: 33248430) страхове відшкодування в розмірі 3 598 (три тисячі п'ятсот дев'яносто вісім) грн 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 25.11.2016.

Суддя О.В. Нечай