Рішення № 63011339, 23.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2016Справа №910/16635/16

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Головного територіального управління юстиції у місті Києві простягнення 123 795,59 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Денисенко О.В. - представник за довіреністю №155/1/03-62 від 06.01.16; від відповідача Колток О.М. - представник за довіреністю №2/13/19235 від 30.12.15;

У судовому засіданні 23.11.2016 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про стягнення 123 795,59 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору № 2018 від 01.10.2012 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії та вартості технічного обслуговування системи центрального опалення, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в період з жовтня 2014 по червень 2016 у розмірі 123 795,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2016 порушено провадження у справі № 910/16635/16 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 05.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2016 розгляд справи в порядку ст.. 77 ГПК України відкладено на 26.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2016 суд продовжив строк вирішення спору на 15 днів та відклав розгляд справи на 16.11.2016.

У судове засідання, призначене на 26.10.2016, з'явились представники сторін.

Представник позивача подав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначає, що у зв'язку із звільненням відповідачем приміщення загальною площею 591,20 кв.м. в будинку № 17 літ. А по вул. Героїв Космосу на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 26.02.2016, позивач здійснив перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію та технічне обслуговування системи центрального опалення в період з жовтня 2014 року по лютий 2016 року, внаслідок якого сума заборгованості відповідача по Договору № 2018 від 01.10.2012 зменшилась та наразі складає 97 853,36 грн.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про витребування у позивача додаткових доказів по справі, а саме докази отримання позивачем листа № 9/22/13815 від 22.09.2015, яким відповідач просив припинити дію договору № 2018 від 01.10.2012 та нарахування за теплову енергію.

Суд відмовив в задоволенні усного клопотання відповідача про витребування додаткових доказів, у зв'язку з його необґрунтованістю та недотриманням вимог передбачених ст. 38 ГПК України.

У судовому засіданні суд заслухав представника позивача, який позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення підтримав та надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, що був долучений до матеріалів справи 26.10.2016. За доводами відповідача, стягнення заборгованості за теплову енергію та технічне обслуговування системи центрального опалення у період з 22.10.2015 є необґрунтованим, з огляду на наступне.

22.09.2015 листом № 9/22/13815 Головне територіальне управління юстиції у місті Києві повідомило, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди та проведенням підготовчих робіт щодо передачі орендованого приміщення на баланс КП "Київжитлоспецексплуатація", керуючись ст. 651 Цивільного кодексу України, пунктом 6.4. Договору теплопостачання, просить припинити дію Договору та Додаткової угоди до нього, а також нарахування за теплову енергію.

На зазначений лист позивач не надав жодної відповіді та продовжував нараховувати заборгованість за договором, всупереч тому, що відповідач у зв'язку із закінченням строку договору оренди не потребував у надані послуг теплопостачання і повідомив про це позивача письмово, що є прямим порушенням умов договору.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що правові підстави для нарахування заборгованості з 22.10.2015 у позивача відсутні, оскільки Договір № 2018 від 01.10.2012 є розірваним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01.10.2012 між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - позивач) та Головним управлінням юстиції у місті Києві (надалі - відповідач) було укладено договір № 2018 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів (надалі-договір), предметом якого відповідно до п.1.1 є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої у гарячій воді та експлуатаційних витрат; обслуговування та утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул.. Героїв Космосу, 17 літ А.

За умовами п.2.2 договору підприємство зобов'язано, в тому числі, розподіляти, надану енергопостачальною організацією в цілому на будинок, теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення (під час опалювального сезону), в кількості та в обсягах, що відповідають технічній документації будинку та площі, займаній споживачем (звернення-доручення); надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню абонентів з енергопостачальною організацією за спожиту теплову енергію, проводити засобами дирекції, як структурного підрозділу підприємства, технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення, абонентських уводів згідно з наданою калькуляцією.

Споживач зобов'язаний забезпечувати належну експлуатацію теплосистем у займаних приміщеннях та своєчасне вжиття заходів з утеплення приміщень та місць загального користування. Своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозділу підприємства) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми (п.п.2.3.5, 2.3.6 договору).

Пунктом 2.3.10 договору встановлено, що при наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією сплачувати всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.

У додатку №1 до договору № 2018 від 01.10.2012 сторонами погоджено тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування тепломережі. При цьому, у п.5 вказаного додатку сторони погодились, що можлива зміна тарифів протягом строку дії правочину.

Порядок розрахунків за теплову енергію визначено у додатку №2 до договору № 2018 від 01.10.2012, зокрема, п.п. 2, 3 додатку визначено, що Споживач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у підприємства (за адресою: вул. Артема, 58/2-Д, договірно-розрахунковий відділ) акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає підприємству), розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт. Сплату за вказаними документами, споживач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця.

Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація", як балансоутримувачем будинку за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 17-А, укладено договір з ПАТ «Київенерго» на постачання теплової енергії у гарячій воді та договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень про надання послуг з теплопостачання та технічного обслуговування систем центрального опалення.

Додатковою угодою про внесення змін до договору № 2018 від 01.10.2012 сторонами досягнуто згоди щодо зміни назви споживача на Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.

Договір № 2018 від 01.10.2012 набуває чинності з 23.06.2012 та діє до 31.12.2012. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.п.6.1, 6.4 договору).

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати фактично спожитих послуг за отриману теплову енергію та технічне обслуговування системи ЦО до моменту звільнення приміщення та передачі його за актом іншому споживачу (орендарю, власнику, або балансоутримувачу приміщення) (п. 6.3. договору).

За твердженням позивача, відповідач в період з жовтня 2014 року по лютий 2016 року заборгував 97 853,36 грн. вартості теплової енергії, що підтверджується рахунками за спожиту теплову енергію, які розраховано на підставі облікових карток ПАТ «Київенерго» відповідно до Розпорядження КМДА про встановлення тарифів на теплову енергію, та технічного обслуговування ЦО, яке нараховано згідно із калькуляціями від 24.02.2011 та 04.11.2015, на підставі п. 2.3.6 договору та п. 3.5 додатку № 2 до договору.

12.02.2016 позивачем на адресу відповідача направлялась претензія, в якій Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" повідомило, що за відповідачем рахується заборгованість за спожиту теплову енергію та послуги по технічному обслуговуванню системи ЦО, запропонувало провести звірку розрахунків та здійснити погашення заборгованості.

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих комунальних послуг (теплова енергія, технічне обслуговування системи ЦО) за жовтень 2014 року - лютий 2016 року, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 97 853,36 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Укладений між сторонами договір № 2018 від 01.10.2012 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО та їх абонентських уводів за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Житлово-комунальними послугами, відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором комунальні послуги (теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньобудинкових інженерних систем ЦО), які прийняті відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками нарахувань за спожиту теплову енергію, актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем ЦО та ГВП нежилих приміщень за жовтень 2014 року - лютий 2016 року.

При цьому, відповідно до п. 2.3.6. договору, Споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати (сплачувати) на розрахунковий рахунок Дирекції по експлуатації нежилих будинків (структурного підрозділу підприємства) вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування теплосистеми.

Разом з тим, як вбачається з реєстру видачі платіжних документів за жовтень 2014 року - лютий 2016 року, відповідні платіжні вимоги-доручення за договором № 2018 від 01.10.2012 отримані представником Головного територіального управління юстиції у місті Києві, проте оплати наданих позивачем комунальних послуг відповідач не провів, доказів зворотного суду не надав.

Щодо заперечень відповідача, які полягають у відсутності в КП "Київжитлоспецексплуатація" правових підстав для нарахування з 22.10.2015 теплової енергії, з огляду на відправлений відповідачем лист № 9/22/13815 від 22.09.2015 про припинення дії договору № 2018 від 01.10.2012 та нарахування теплової енергії, суд відзначає наступне.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, у п. 6.3. договору сторони встановили, що припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати фактично спожитих послуг за отриману теплову енергію та технічне обслуговування системи ЦО до моменту звільнення приміщення та передачі його за актом іншому споживачу (орендарю, власнику, або балансоутримувачу приміщення).

Як вбачається з наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі нерухомого майна, що підписаний сторонами та скріплений відтисками печаток, 26 лютого 2016 року Головне територіальне управління юстиції у місті Києві передало, а Департамент комунальної власності міста Києва прийняв приміщення загальною площею 591,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Героїв Космосу, 17, літера А., яке було в орендному користуванні за Договором № 469 від 23.06.2016 та перебуває на балансі КП "Київжитлоспецексплуатація".

Таким чином, заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву жодним чином не спростовують наявність його зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг в період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів належного виконання своїх обов'язків за договором № 2018 від 01.10.2012 не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» та стягнення з Головного територіального управління юстиції у місті Києві заборгованості у розмірі 97 853,36 грн., що виникла в період з жовтня 2014 року по лютий 2016 року.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного територіального управління юстиції у місті Києві (01001, м. Київ, пров. Музейний, буд. 2-Д, ідентифікаційний код 34691374) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А, ідентифікаційний код 03366500) 97 853 (дев'яносто сім тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн. 36 коп. - заборгованості та 1 467 (одну тисячу чотириста шістдесят сім) грн. 80 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2016

Суддя Пукшин Л.Г.