Рішення № 63011241, 09.11.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016Справа №910/15459/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.» до Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес»простягнення 1340363,20 грнЗа зустрічним позовомПриватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.»простягнення 910821,50 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники (за первісним позовом):

від позивачаМироновська А.О. - представник від відповідачаЛебідь О.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Домініон.» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» 1064608,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №13-07-2015/1 від 13.07.2015 в частині здійснення розрахунків за надані охоронні послуги за період з липня 2015 року по вересень 2016 року. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення суму пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/15459/16 та призначено справу до розгляду.

15.09.2016 до суду надійшла зустрічна позовна заява Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.» про відшкодування завданих збитків в розмірі 910821,50 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами укладеного між сторонами договору охорона зобов'язана здійснювати контроль за роботою вентиляторів пташників та негайно повідомляти замовника у разі вимкнення вентиляторів. Однак, несвоєчасне повідомленням охороною про відключення вентиляторів призвело до загибелі значної кількості птиці у переданих під охорону пташниках, чим було завдано замовнику реальних збитків у розмірі 108946,45 грн (вартість загиблої птиці) та 801821,50 грн упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.» про стягнення збитків в розмірі 910821,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі №910/15459/16 на 15 днів.

В судовому засіданні 26.10.2016 оголошувалась перерва до 09.11.2016.

04.11.2016 через канцелярію суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 1029212,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 55446,44 грн, 3% річних у розмірі 19329,99 грн та пеню у розмірі 236374,77 грн.

У відповідності до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

В судове засідання, призначене на 09.11.2016, представник позивача за первісним позовом з'явився, позовні вимоги з урахуванням поданої 04.11.2016 заяви про збільшення позовних вимог підтримав, проти задоволення зустрічного позову відмовив.

Представник відповідача проти задоволення первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Разом із позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку відповідача в межах суми заявлених позовних вимог.

Як зазначено в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас позивачем не подано належних та допустимих доказів існування обставин, з якими положеннями ст. 66 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість вжиття заходів забезпечення позову, та не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, судом відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

13.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон.» (охоронне агентство) та Приватною науково-виробничою компанією «Інтербізнес» (замовник) було укладено договір №13-07-2015/1 про надання охоронних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п. 2.1 Договору охоронне агентство зобов'язується забезпечити недоторканність об'єкту охорони, що передається замовником під охорону згідно акту прийняття об'єкту під охорону, а замовник зобов'язується щомісячно сплачувати охоронному агентству встановлену цим договором плату.

За змістом п. 1.2 Договору, об'єкт охорони - це будинок, споруда, приміщення (сукупність приміщень) чи ділянка місцевості, та майно на цій території чи в приміщенні, що передане та перебуває під охороною, відповідно до додатків до даного договору.

Згідно з п. 2.2 Договору об'єкт, який передається під охорону визначається в дислокації, що є додатком до Договору та його невід'ємною частиною.

В додатку 1 до Договору сторони погодили перелік об'єктів, які передаються під охорону, ПНВК «Інтербізнес» (Філія «Лозуватська птахофабрика») 53020, Дніпропетровська область, Криворізький район, село Лозуватка, вул. Чкалова, 29. До вказаного переліку включено, зокрема, постове приміщення, пташники №№1,2,3,4,5,6,12 у нічний час патрулювання території; яйцесклад, контроль відвантаження яйця; КПП №2 (тільки ворота) контроль вивозу посліду, відходів з території пташників №8,9,22; пташники №№15,16, бойня, ввоз-вивоз ТМЦ, входу-виходу працівників, в'їзду-виїзду Т/З; автотранспортний цех, склад ГСМ, тарний склад, контроль в'їзду-виїзду Т/З; кормоцех, вагова, контроль ввозу-вивозу комбікормів; склад довгострокового зберігання яйця, патрулювання території; пташники №№26,27 контроль ввозу-вивозу ТМЦ, входу-виходу працівників та відвідувачів, в'їзду-виїзду Т/З; пташники №№23,25, контроль вносу-виносу та ввозу-вивозу ТМЦ, входу-виходу працівників та відвідувачів, в'їзду-виїзду Т/З; птахоферма молодого поголів'я, пташники №№17,18,19,20,21, патрулювання території; КПП, КТП птахоферми молодого поголів'я, контроль вносу-виносу та ввозу-вивозу ТМЦ, входу-виходу працівників та відвідувачів, в'їзду-виїзду Т/З; патрулювання периметрів території кормоцеху, вагової, автотранспортного цеху, складу ГСМ, взаємодія з постами №№6,7 та надання їм допомоги у разі проникнення на об'єкти або нападу на співробітників охорони; патрулювання периметрів території пташників №№15,16, бойні, пташників №№17,18,19,20,21; взаємодія з постами №№5,11,12 та надання їм допомоги у разі проникнення на об'єкти або нападу на співробітників охорони.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації (Додаток №1 до договору) та згідно інструкції по охороні об'єкта замовника (Додаток №2). Система охорони, регламент несення служби на постах об'єкту та дислокація постів спільно визначається охоронним агентством та замовником.

За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором охорони.

Відповідно до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

У відповідності до п.п. 7.1 - 7.3 Договору вартість людино/години на об'єкті охорони складає 17 грн/год. Охоронне агентство забезпечує надання послуг одночасним перебуванням на об'єкті охорони 13 охоронців. Загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 161772,00 грн в т.ч. ПДВ.

Така ж вартість послуг погоджена сторонами у протоколі узгодження договірної ціни на надання послуг з охорони об'єкта (Додаток 3 до Договору).

Відповідно до п. 7.4 Договору оплату щомісячної суми Договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплату щомісячної суми Договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

За змістом п. 7.5 Договору охоронне агентство зобов'язано, за перший місяць надання послуг, надати замовникові Акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів розглянути поданий акт та

підписати його. У разі не підписання замовником Акту протягом встановленого строку,

такі послуги вважаються наданими належним чином.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору у період з липня 2015 року по вересень 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Домініон.» було надано Приватній науково-виробничій компанії «Інтербізнес» послуги з охорони на загальну суму 2275584,00 грн.

Відповідачем в рахунок оплати послуг, наданий у вказаний період, було сплачено 1246372,00 грн.

Оскільки решта вартості наданих послуг - у розмірі 1029212,00 грн - оплачена не була, позивач просить суд стягнути суму заборгованості в судовому порядку.

На підтвердження факту надання послуг позивачем надано до матеріалів справи наступні акти надання послуг: №176 від 31.07.2015 на суму 100776,00 грн, №200 від 31.08.2015 на суму 161772,00 грн, №238 від 30.09.2015 на суму 161772,00 грн, №271 від 31.10.2015 на суму 161772,00 грн, №305 від 30.11.2015 на суму 71772,00 грн, №317 від 31.12.2015 на суму 161772,00 грн, №7 від 31.01.2016 на суму 161772,00 грн, №49 від 29.02.2016 на суму 161772,00 грн, №105 від 31.03.2016 на суму 161772,00 грн, №145 від 30.04.2016 на суму 161772,00 грн, №163 від 31.05.2016 на суму 161772,00 грн, №195 від 30.06.2016 на суму 161772,00 грн, від 31.07.2016 на суму 161772,00 грн, №315 від 31.08.2016 на суму 161772,00 грн, №350 від 30.09.2016 на суму 161772,00 грн.

Вказані акти, окрім акта надання послуг №315 від 31.08.2016, підписані представниками обох сторін, скріплені печатками підприємств, а будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг за липень 2015 року - липень 2016 року та вересень 2016 року відповідачем надано не було.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач за первісним позовом зазначає, що у серпні 2016 року передбачені Договором послуги надані позивачем неналежним чином, з порушенням умов Договору, що призвело до завдання відповідачу збитків.

У зустрічній позовній заяві Приватна науково-виробнича компанія «Інтербізнес» просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.» збитки у загальному розмірі 910821,50 грн (108946,45 грн реальних збитків та 801821,50 грн упущеної вигоди), мотивуючи свої вимоги порушенням охороною зобов'язання щодо здійснення контроль за роботою вентиляторів пташників та негайного повідомлення замовника про вимкнення вентиляторів, що призвело до загибелі значної кількості птиці у переданих під охорону пташниках.

За змістом ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відповідно до п. 3.10 Договору до обов'язків охорони належить, зокрема, обов'язок здійснювати контроль за роботою вентиляторів пташників шляхом огляду за жетонною системою, не рідше 1 разу на годину, про що вести відповідний журнал.

Охорона зобов'язана у разі вимкнення вентиляторів пташників негайно повідомляти про це замовника за екстреним телефоном з фіксацією факта дзвінка у журналі чергувань. У разі несвоєчасного повідомлення, яке потягло за собою падіж птиці, охоронне агентство відшкодовує замовникові всі збитки, спричинені таким падежем, згідно п.5.1 Договору.

Відповідно до п.п. 5.1.4 п. 5.1 Договору охоронне агентство несе повну матеріальну відповідальність за збитки, спричинені внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов'язань щодо своєчасного повідомлення замовника про зупинку вентиляційної системи пташників, виникнення пожеж або інших обставин, про які охоронне агентство мало б повідомити замовника для уникнення спричинення шкоди ТМЦ замовника.

За приписами п.п. 5.3, 5.4 Договору відшкодування замовнику заподіяних з вини охоронного агентства збитків здійснюється за поданням замовника із зазначенням розміру збитків, або по постанові органу слідства або рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, знищення або пошкодження майна сторонніми особами, котрі проникли на об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі. Відшкодування замовнику заподіяних з вини охоронного агентства збитків здійснюється на підставі двостороннього акту, складеного уповноваженими представниками охоронного агентства та замовника. Розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними документами, передбаченими нормативними документами, що регулюють питання проведення інвентаризації, затвердженими Міністерством Фінансів України та іншими уповноваженими на це державними органами, і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей. У разі якщо охоронне агентство ухиляється від складання двостороннього акту з замовником, такий акт складається замовником в односторонньому порядку. Складений акт є підставою для оплати та/або стягнення збитків.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що 10.08.2016 у зв'язку з пошкодженням кабелю біля КТП №7 відбулося займання трави, про що охоронним агентством не було повідомлено представника замовника, чим порушено умови п. 3.6 Договору. У зв'язку з пошкодженням кабелю біля КТП №7 о 18:30 відбулося відключення вентиляторів пташників №26,27. Охоронне агентство повідомило замовника про відключення вентиляторів тільки о 22:50, чим порушило умови п. 3.11 Договору. Несвоєчасне повідомлення про відключення вентиляторів призвело до загибелі значної кількості птиці в пташниках №26,27.

Так, за твердженням позивача за зустрічним позовом, відповідно до акту №896 на вибуття птиці (падіж) від 11.08.2016, було виявлено кількість падежу птиці з пташників №26,27 у кількості 2990 гол.; вартість загиблої птиці становить 108946,45 грн. У зв'язку із загибеллю птиці замовник недоотримав 629415 шт. яйця, а тому, за твердженням позивача, вартість недоотриманої виручки (упущеної вигоди) від реалізації яйця становить 801875,05 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За умовами п. 3.10 Договору охорона зобов'язалася здійснювати контроль за роботою вентиляторів пташників шляхом огляду за жетонною системою, не рідше 1 разу на годину, про що вести відповідний журнал, та негайно повідомляти замовника про вимкнення вентиляторів.

За даними такого журналу (копію якого надано відповідачем за зустрічним позовом для долучення до матеріалів справи), зупинку вентиляторів у пташниках №26, 27 охороною було виявлено 10.08.2016 у проміжок часу з 22 год. 40 хв. до 22 год. 45 хв., про що одразу повідомлено замовника.

Стверджуючи, що роботу відповідних вентиляторів було зупинено о 18 год. 30 хв., і як наслідок - вказуючи на несвоєчасність повідомлення охороною про вимкнення вентиляторів та порушення умов Договору, позивач за зустрічним позовом посилається на Роздруківку навантажень електроенергії по підприємству, наданою Криворізьким РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго».

Однак, у вказаній роздруківці наведена інформація щодо навантаження електроенергії по всьому об'єкту «виробництво» філії «Лозуватська птахофабрика» ПНВК «Інтербізнес» в цілому, без деталізації даних по навантаженню щодо окремих приміщень (в тому числі і пташників №26, 27).

Відтак, наведені у роздруківці дані лише свідчать про зниження навантаження в інтервалі з 18 год. 00 хв. - 18 год. 30 хв. по всьому підприємству та не містять інформації, яка б підтверджувала, що зниження навантаження було зумовлене відключенням вентиляторів у пташниках №26, 27 (як стверджує замовник).

Належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту припинення роботи вентиляторів у вказаний замовником час та порушення охороною умов договору щодо своєчасного повідомлення про це замовника (тобто наявності з боку відповідача протиправної поведінки) позивачем за зустрічним позовом не надано.

Судом враховуються посилання позивача за зустрічним позовом на акт патологоанатомічного розтину по пташникам №26, 27 від 11.08.2016, в якому зазначено, що причиною загибелі птиці є тепловий стрес та недостатність кисню на верхніх ярусах, що могло бути зумовлено відсутністю вентиляції пташника протягом більш ніж 3 години.

Проте, вказаний акт не доводить, що загибель птиці була наслідком саме бездіяльності охоронного агентства.

Та обставина, що позивачем не доведено (та судом не встановлено) порушення з боку відповідача взятих на себе за Договором зобов'язань, спростовує доводи позивача про наявність причинного-наслідкового зв'язку між поведінкою відповідача та збитками, завданими позивачу внаслідок падежу птиці.

Таким чином, оскільки, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявності в діях відповідача за зустрічним позовом елементів складу цивільного правопорушення (як підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків), в тому числі не надано доказів порушення охороною умов Договору та несвоєчасність повідомлення про відключення вентиляторів у пташниках №26,27, зустрічні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.» збитків у розмірі 910821,50 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідачем за первісним позовом не доведено факту неналежного виконання позивачем охоронних послуг, наданих в період з липня 2015 року по вересень 2016 року на підставі Договору №13-07-2015/1 від 13.07.2015, не спростовано існування заявленої до стягнення суми заборгованості та її розміру, а також не надано доказів погашення заборгованості у добровільному порядку, вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» основної заборгованості у розмірі 1029212,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 55446,44 грн, 3% річних у розмірі 19329,99 грн та пеню у розмірі 236374,77 грн.

Судом встановлено, що вартість наданих послуг згідно актів за липень 2015 року - лютий 2016 року була сплачена відповідачем в повному обсязі, однак, розрахунки за надані послуги здійснювалися відповідачем з порушенням встановленого п. 7.4 Договору. Оплата послуг, наданих в березні 2016 року здійснена відповідачем частково - на суму 103192,00 грн. Послуги охорони, надані позивачем за період з квітня по вересень 2016 року, відповідачем не оплачені взагалі.

Отже, відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 5.9 Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати замовником вартості послуг охоронного агентства згідно договору, замовник зобов'язаний сплатити охоронному агентству пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих на підставі Договору послуг охорони, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Однак суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені та інфляційних втрат з огляду на таке.

При здійсненні розрахунку суми пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати послуг, наданих у лютому та березні 2016 року, позивачем не враховано положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно того, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано, що в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За здійсненим судом перерахунком, в межах визначеного позивачем періоду нарахування з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 236190,19 грн та сума інфляційних втрат у розмірі 41040,16 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 19329,99 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, первісний позов підлягає частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основної заборгованості у розмірі 1029212,00 грн, пеня у розмірі 236190,19 грн, інфляційні втрати у розмірі 41040,16 грн та 3% річних у розмірі 19329,99 грн.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладають на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

У зв'язку з відмовою у задоволенні заяви про забезпечення позову, судовий збір за подання даної заяви покладається на позивача.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 80000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як зазначено в п. 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013

Позивачем було надано суду на підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката: договір про надання правової допомоги №01-07/1 від 01.07.2016 та додаткову угоду до нього, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5316 від 28.09.2012, ордер серії АА №022845 від 08.08.2016, платіжне доручення №602 від 03.11.2016 на суму 80000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл сум судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, надані позивачем на підтвердження витрат на послуги адвоката, суд вважає за необхідне обмежити заявлену до стягнення суму витрат на послуги адвоката та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 45000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії «Інтербізнес» (03115, м.Київ, проспект Перемоги, будинок 121 В, ідентифікаційний код 01200244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Домініон.» (03151, м.Київ, вулиця Молодогвардійська, будинок 22, ідентифікаційний код 38241817) заборгованість у розмірі 1029212 (один мільйон двадцять дев'ять тисяч двісті дванадцять) грн 00 коп., пеню у розмірі 236190 (двісті тридцять шість тисяч сто дев'яносто) грн 19 коп., інфляційні втрати у розмірі 41040 (сорок одна тисяча сорок) грн 16 коп., 3% річних у розмірі 19329 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять дев'ять) грн 99 коп., судовий збір у розмірі 19886 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн 59 коп. та витрати на послуги адвоката у розмірі 45000 (сорок п'ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.11.2016

Суддя Ю.М. Смирнова