Постанова № 63010774, 25.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2016 року місто Київ №826/7312/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" додержавної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними дійОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними дії державної податкової інспекції в Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору №1 про визнання електронних документів, укладеного 12.09.2015 між державною податковою інспекцією в Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві та товариством з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія".

Позивач мотивує свої вимоги тим, що у відповідача були відсутні підстави для розірвання Договору№1 про визнання електронних документів від 12.09.2015 в односторонньому порядку, відтак вбачає такі дії відповідача такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши про правомірність оскаржуваних дій, вчинених у межах наданих останньому повноважень.

Розгляд справи №826/7312/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" перебуває на обліку в державній податковій інспекції в Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби України з 12.06.2015.

12 вересня 2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" та державною податковою інспекцією в Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві укладено Договір №1 про визнання електронних документів (надалі-Договір), предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів Державної фіскальної служби засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Як вбачається зі змісту Договору, в якості місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" у розділі 7 зазначено: 01042, м. Київ, Печерський район, вул. Академіка Філатова, 10-а, оф. 3/35.

Проте, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві листом від 10.03.2016 №9227/10 повідомлено позивача, що внаслідок здійснених заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи, місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" за податковою адресою не встановлено. Внаслідок чого, у зв'язку з порушення істотних умов Договору №1 від 12.09.2015, зобов'язання сторін визначених цим договором припиняються.

Позивач зазначає, що внаслідок розірвання Договору №1 про визнання електронних документів, податкова звітність позивача не приймалася засобами електронного зв'язку державною податковою інспекцією, про що свідчить наявна в матеріалах справи Квитанція №1, в якій вказано, що податкова декларація з ПДВ не прийнята.

Вважаючи розірвання вказаного договору протиправним, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пунктів 16.1.3 та 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України передбачено право платника податків подавати за його вибором податкову декларацію засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (підпункт "в").

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №0320/15011) затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (надалі - Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (пункт 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно пункту 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів податковим органом в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Як вбачається з листа державної податкової інспекції в Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві від 10.03.2016 №9227/10 та з письмових заперечень податкового органу, в якості підстави для розірвання Договору №1 про визнання електронних документів від 12.09.2015 вказано не встановлення місцезнаходження позивача за податковою адресою, що свідчить про порушення істотних умов даного договору.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності до частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (надалі - Закон України №755), з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців створений Єдиний державний реєстр.

В пункті 10 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" вказано, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Разом з тим, згідно частини четвертої статті 10 Закону України №755, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Частина перша статті 10 Закону України №755 наголошує, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З наявної у матеріалах справи копії спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.03.2016, тобто станом на момент розірвання відповідачем Договору, вбачається, що місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" є м. Київ, вулиця академіка Філатова, будинок 10-а, офіс 3/35.

З матеріалів справи вбачається, що в Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, зокрема, у період формування довідки про відсутність за місцезнаходженням та на дату формування повідомлення про розірвання договору, щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу або про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Більше того, на підтвердження свого місцезнаходження позивачем надано копію договору оренди від 09.05.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, предметом якого є користування нерухомим майном, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, та надана копія акта приймання-передачі цього майна.

З огляду на вищевикладене, доводи відповідача про відсутність платника податків за адресою місцезнаходженням спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем необґрунтовано розірвано Договір №1 про визнання електронних документів від 12.09.2015, оскільки станом на дату його розірвання (10.03.2016) місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" визначено м. Київ, вул. Академіка Філатова, 10-а, офіс 3/35, а відповідний запис міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку Договору № 1 про визнання електронних документів від 12.09.2015, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Укравто Конверсія" та державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова