Постанова № 63010463, 11.11.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2011 року 10:00 № 2а-9497/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Савченко А.І., при секретарі Литовці Ю.Є., розглянувши у письмову провадженні адміністративну справу

за позовом

Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області

до

Дочірнього підприємства «Українська промислова компанія»в особі Мукачівської філії ДП «Українська промислова компанія»

про

стягнення заборгованості у розмірі 2 550,00 грн.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Мукачівська об’єднана державна податкова інспекція в Закарпатській області (далі по тексту –позивач, Мукачівська ОДПІ в Закарпатській області) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства «Українська промислова компанія»в особі Мукачівської філії ДП «Українська промислова компанія»(далі по тексті –відповідач, Мукачівська філія ДП «Українська промислова компанія») про стягнення заборгованості у розмірі 2550,00 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 грудня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4486/10/10.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року справу № 2а-4486/10/1070 на підставі частини 2 статті 19 та пункту 3 частини 1 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 5 липня 2011 року на підставі «Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах»справі присвоєно № 2а-9497/11/2670 та передано на розгляд судді Савченко А.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 липня 2011 року справу № 2а-9497/11/2670 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 25 липня 2011 року.

У судове засідання, призначене на 25 липня 2011 року, уповноважені представники сторін не з’явились, в зв’язку чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд даної справи на 7 вересня 2011 року.

В судовому засіданні 7 вересня 2011 року, враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта та клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Мукачівська філія ДП «Українська промислова компанія»є відокремленим структурним підрозділом дочірнього підприємства «Українська промислова компанія»без права юридичної особи, перебуває на обліку в Мукачівській ОДПІ як платник податків та зобов’язане сплачувати податки і збори відповідно до Закону України «Про систему оподаткування».

Відповідно до довідки Мукачівської ОДПІ від 23.03.2011р. на час вирішення даного спору в суді Мукачівська філія ДП «Українська промислова компанія» має податковий борг у розмірі 2 250,00 грн., який виник на підставі наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Мукачівською ОДПІ проведено низку невиїзних документальних перевірок Мукачівської філії ДП «Українська промислова компанія».

Так, 21 серпня 2008 року Мукачівською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності №357/15-40 від 21.08.2008р.(далі по тексту –акт перевірки №357/15-40).

Відповідно до висновків акту перевірки №357/15-40 позивачем встановлено порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, несвоєчасно подано податкову звітність з податку на прибуток за 2007р. –2008р.

На підставі зазначеного акту перевірки №357/15-40 податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 22.09.2008р. №0005911540/0 на суму 1190, 00 грн., яке отримано відповідачем 26.09.2008р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

9 квітня 2009 року Мукачівською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 09.04.2009р. №723/1549/25444689 (далі по тексту –акт перевірки №723/1549/25444689).

Відповідно до висновків акту перевірки №723/1549/25444689 позивачем встановлено порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, несвоєчасно подано податкову звітність з податку на прибуток за 9 місяців 2008р., 11 місяців 2008р., за 2008 рік.

На підставі зазначеного акту перевірки №723/1549/25444689 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.04.2009р. № 002651540/0 на суму 540 грн.

Вказаний акт перевірки та повідомлення –рішення відповідачем отримані не були, конверти з поштовим повідомленням про неможливість вручення адресату повернулись з відміткою «адресат невідомий за зазначеною адресою не проживає».

У зв’язку з зазначеним податковим органом складено акт №23/15-40 від 22.04.2009р. про неможливість вручення акта невиїзної документальної перевірки та акт №47/15-40/254 від 06.05.2009р. про неможливість вручення податкового повідомлення –рішення, а тому зазначене повідомлення –рішення було виставлене на дошку податкових оголошень.

12 листопада 2009 року Мукачівською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 12.11.2009р. №2172/15-40/25444689 (далі по тексту –акт перевірки №2172/15-40/25444689).

Відповідно до висновків акту перевірки №2172/15-40/25444689 позивачем встановлено порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, несвоєчасно подано податкову звітність з податку на прибуток за І квартал 2009р., І півріччя 2009р., 9 місяців 2009р.

На підставі зазначеного акту перевірки №2172/15-40/25444689 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2009р. №00008251540/0 на суму 510, 00 грн.

Вказаний акт перевірки та повідомлення –рішення відповідачем отримані не були, конверти з поштовим повідомленням про неможливість вручення адресату повернулись з відміткою «адресат невідомий за зазначеною адресою не проживає».

У зв’язку з чим податковим органом складено акт №144/15-40 від 19.11.2009р. про неможливість вручення акта невиїзної документальної перевірки та акт №190/15-40/2544689 від 03.12.2008р. про неможливість вручення податкового повідомлення –рішення, а тому зазначене повідомлення –рішення було виставлене на дошку податкових оголошень.

30 червня 2010 року Мукачівською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку відповідача, за результатами якої складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 30.06.2010р.. №1075/15-40/25444689(далі по тексту –акт перевірки №1075/15-40/25444689).

Відповідно до висновків акту перевірки №1075/15-40/25444689 позивачем встановлено порушення пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, а саме, несвоєчасно подано податкову звітність з податку на прибуток за 2009р., І квартал 2010р.

На підставі зазначеного акту перевірки №1075/15-40/25444689 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 08.07.2010р. №06202221540/0 на суму 340, 00 грн., яке отримано відповідачем 09.07.2010р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.)передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, податкові повідомлення -рішення від 22.09.2008р. №0005911540/0, від 17.04.2009р. №0002651540/0, від 23.11.2009р. №0008251540/0 від 08.07.2010р. №6202221540/0 надсилалися відповідачу листами з повідомленнями про вручення, однак деякі з них не були вручені через незнаходження відповідача за вказаною адресою.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом на підставі наявних в матеріалах справи копій повідомлень про вручення поштових відправлень, направлених на адресу відповідача, встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 17.04.2009р. №0002651540/0, від 23.11.2009р. №0008251540/0 розміщено на дошці податкових оголошень у зв’язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою, що підтверджується актами від 03.12.2009р. №190/15-40/25444689. про невручення Мукачівській філії ДП «Українська промислова компанія»податкового повідомлення рішення від 23.11.2009р. №0008251540/0 та актом від 06.05.2009р. №47/15-40/25444689 про невручення Мукачівській філії ДП «Українська промислова компанія»податкового повідомлення –рішення від 17.04.2009р. №0002651540/0.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»– «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

В матеріалах справи відсутні докази сплати податкового зобов’язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 22.09.2008р. №0005911540/0, від 17.04.2009р. №0002651540/0, від 23.11.2009р. №0008251540/0 від 08.07.2010р. №6202221540/0, як і відсутні докази того, що платником розпочато процедуру апеляційного узгодження.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом на підставі наявних в матеріалах доказів встановлено, що у відповідача на момент вирішення судом даного спору існує сума податкового зобов’язання у розмірі 2550, 00 грн., яка визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.,

податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленням про вручення першу податкову вимогу від 03.11.2008р. №1/820 на суму у розмірі 1190, 00 грн. та другу податкову вимогу від 15.12.2008р. №2/957 на суму у розмірі 1190,00 грн., які вручені відповідачу про що свідчать наявні в матеріалах справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення та податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., (чинного на момент виникнення боргу), активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (який застосовується до даних правовідносин на момент вирішення спору в суді), органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів погашення податкового боргу відповідачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Мукачевської філії ДП «Українська промислова компанія»податкового боргу у розмірі 2250,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача щодо наявного податкового боргу, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Українська промислова компанія» (03065, м. Київ, вул. Освіти, 16) на користь державного бюджету суму податкової заборгованості у розмірі 2250 (дві тисячі двісті п’ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко