Ухвала суду № 63010315, 23.11.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

23 листопада 2016 року справа № 823/1477/16

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 - особисто, представника відповідача Коваленко А.П. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2016 до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі-відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції України;

- стягнути з відповідача на користь позивача одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожні 18 календарних років служби;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати при звільненні по день фактичного розрахунку в розмірі 44 002 грн. 86 коп.

23.11.2016 від представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви позивача, у зв'язку з тим, що позовна заява подана з порушенням строків ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. В обгрунтування вказаного клопотання представник відповідача вказує, що в травні 2016 року позивач звернувся з листом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з приводу нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за кожний повний рік служби. Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 17.05.2016 № 29/Б-56 позивачу надана відповідь про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Проте, з відповідним адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 11.10.2016, тобто поза межами місячного строку на звернення до суду визначеного ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача та зазначив, що ним не пропущено строк звернення до суду.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази на підтвердження причин пропущеного строку звернення до суду поважними, суд встановив, наступне.

12.02.2016 наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 22 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції в запас Збройних Сил України.

У травні 2016 року позивач звернувся з листом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з приводу нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні за кожний повний рік служби.

Листом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 17.05.2016 № 29/Б-56 позивачу надана відповідь про відсутність підстав для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Вказаний лист позивачем отримано 17.05.2016, що підтверджується особистим підписом позивача на примірнику вказаного листа.

Вирішуючи клопотання про залишення без розгляду позовної заяви позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 1,2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2265-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України, визначено, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Зокрема ст. 233 Кодексу законів про працю України, зазначено що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 15.10.2013 №8-рп/2013, зазначено, що положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР зі змінами необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Також, слід зазначити, що стягнення з відповідача одноразової допомоги у разі звільнення, за змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» є компенсаційними витратами, та охоплюються поняттям «заробітна плата».

Крім того, суд зазначає, що оскільки нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, то до правовідносин, що виникли між позивачем та Головним управлінням Національної поліції у Черкаській області з приводу нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні слід застосовувати Кодекс законів про працю України та Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що оскільки на дані правовідносини розповсюджується ст. 233 Кодексу законів про працю України, якою не обмежено строк звернення до суду за стягненням належної заробітної плати, то позивач не пропустив строк звернення до суду із відповідним позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні та стягнення одноразової грошової допомоги при звільненні з Національної поліції.

Вказана позиція також підтверджується постановою Верховного Суду України від 26.10.2016 № 6-1395цс16.

Таким чином, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необгрунтованим та не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 99-100, 155, 160, 165, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління Національної поліції в Черкаській області про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - відмовити повністю.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Рідзель

Ухвалу складено у повному обсязі 28.11.2016.