Постанова № 63010083, 22.11.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р. Справа №805/3431/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 14год.03хв.

ухвалено у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Троянової О.В.

при секретарі Кудрі В.Г.,

за участю:

представника позивача Ярошевича І.С.,

представник відповідача не з'явився ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий комбінат"

до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2016 року №0001401501, №0001411501,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Красногорівський вогнетривкий комбінат" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2016 року №0001401501, №0001411501/а.с.4-10/.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважає прийняті Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області 30.03.2016 року податкові повідомлення-рішення №0001401501 та №0001411501 неправомірними та такими, що підлягає скасуванню оскільки Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України». Згідно з статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО» наявні підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань. Вказує на те, що, оскільки позивач знаходиться на території, де здійснюється антитерористична операція , фактично на лінії розмежування, то є звільненим від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкових зобов'язань на час проведення АТО в розумінні зазначеної норми Закону.

Просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.03.2016 року Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за №№0001401501, 0001411501 /а.с.10/.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що за наслідками камеральної перевірки позивача, встановлено порушення строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань із податку на додану вартість, у зв'язку із чим податковим органом прийнято відповідні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій. Вважає, що податковим органом правомірно застосовані норми Податкового кодексу України та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Просив суд відмовити у задоволенні позову/а.с.66-67/.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Красногорівський вогнетривкий комбінат" зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 00191744), місцезнаходження юридичної особи: 85630, Донецька область, м. Красногорівка , вул. Ахтирського, буд. 4, перебуває на обліку як платник податків у Мар'їнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідач - Мар'їнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Приписами п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

З огляду на вказані положення податкового законодавства, процедура проведення камеральної перевірки не вимагає рішення про проведення перевірки, направлення на її проведення, повідомлення платника податків та присутності його представника.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76, ст.86 Податкового кодексу України Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, січень, лютий, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, за наслідками якої складено акт від 30.03.2016 року №187/12-0/00191744 /а.с.11-13/.

Актом від 30.03.2016 року №187/12-0/00191744 встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість з червня 2014 року по листопад 2014 року та за січень, лютий, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року /а.с.13/.

З урахуванням висновків акту камеральної перевірки від 30.03.2016 року №187/12-0/00191744, Мар'їнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 30 березня 2016 року №0001401501 форми «Ш», яким Публічному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий комбінат" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1670,24грн. за порушення строків сплати грошового зобов'язання у сумі 16702,4грн.;

- від 30 березня 2016 року №0001411501 форми «Ш», яким Публічному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий комбінат" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 13324,32грн. за порушення строків сплати грошового зобов'язання у сумі 66 621,6грн./а.с.14,16/.

Податкові повідомлення-рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.03.2016 року були оскаржені в адміністративному порядку. Скарги ПАТ "Красногорівський вогнетривкий комбінат" до ГУ ДФС у Донецькій області та ДФС України залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін /а.с.27-31,33-35/.

Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.03.2016 до суду із даним позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд не погоджується із вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями податкового органу виходячи з наступного.

При розгляді даного спору не є спірним питання вчинення порушення строків сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2014 року, січень, лютий, травень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, за наслідками якої складено акт від 30.03.2016 року №187/12-0/00191744, спірним є питання саме прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовані штрафні санкції.

При вирішенні спору суд застосовує норми Податкового кодексу України та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», в редакції, що діяла на час виникнення зазначених правовідносин.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введене в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочате проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ.

Абзацом 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням від 02 грудня 2015 року № 1275-р Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Красногорівка Донецької області віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Крім того, станом на момент розгляду справи ситуація щодо неможливості підприємством здійснювати свою господарську діяльність залишається незмінною через розташування міста Краногорівки на лінії зіткнення та триваючі постійні обстріли його території, про що свідчить лист Військово-цивільної адміністрації міста Красногрівки Мар'їнського району від 09.09.2015 року №247 /а.с.43,45/.

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Станом на день розгляду справи антитерористична операція не закінчена.

Відповідно до частини 2-3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14-1 Закону України № 1669-VІІ Торгово-промисловій палаті України надано право засвідчувати форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видавати сертифікати про такі обставини.

Відповідно до ст. 11 Закону України № 1669-VІІ, внесені відповідні зміни до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», зокрема даний закон доповнено ст. 14-1, згідно якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідачем до матеріалів справи надано сертифікат Торгово-промислової палати України від 05.09.2014р. №/05-4 про настання обставин непереборної сили з 13 липня 2014 року /а.с.25-26/.

Крім того, в судовому засіданні представник позивача зазначав, що підприємство фактично не працює, оскільки не має сировини, без якої технологічні процеси неможливі. В матеріалах справи наявний Наказ керівника підприємства про тимчасове припинення діяльності підприємства від 12 липня 2014 року №173/а.с.21/

Таким чином, враховуючи всі обставини справи та докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.03.2016 року підлягають скасуванню, оскільки на час вирішення справи Кабінетом Міністрів України визначено перелік населених пунктів на території яких триває антитерористична операція і Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, проведення АТО триває.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувана вимога прийнята законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.94 КАС України суд присуджує Публічному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий комбінат" витрати зі сплати судового збору у сумі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий комбінат" до Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2016 року №0001401501, №0001411501- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30 березня 2016 року №0001401501 форми «Ш», яким Публічному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий комбінат" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 1670,24грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 30 березня 2016 року №0001411501 форми «Ш», яким Публічному акціонерному товариству "Красногорівський вогнетривкий комбінат" визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 13324,32грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий комбінат" витрати зі сплати судового збору у сумі 1378(одна тисяча триста сімдесят вісім гривень)грн. за рахунок бюджетних асигнувань Мар'їнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 22 листопада 2016 року.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 листопада 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.