копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 жовтня 2016 р. Справа № 804/6356/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
05.03.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати противоправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 20.10.2014 року № НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при проведенні перевірки податковою інспекцією протиправно встановлено нереальність проведення господарських операцій з Фермерським господарством «Золоте руно 2013» у березні 2014 року, оскільки контролюючим органом в акті перевірки використано необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення.
Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити, підтримав позицію викладену у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу №858 від 01.10.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» з питань достовірності вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з Фермерським господарством «Золоте руно 2013» за березень 2014 року.
За результатами перевірки 06.10.2016 року складений акт №2698/04-66-15-00/35394737, у висновку якого зазначено, що встановлено порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2014 року у розмірі 781912,30 грн.
Такий висновок податковим органом здійснено, у звязку із тим, що при проведенні перевірки встановлено нереальність проведення господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь» з Фермерським господарством «Золоте руно 2013» у березні 2014 року.
В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій з Фермерським господарством «Золоте руно 2013» податковим органом зазначено наступне:
-згідно даних перевірки ФГ «Золоте руно 2013», проведеної Полтавською ОДПІ - ОСОБА_2 від 13.08.2014 № 268/22/35323624, в ході перевірки не надано документального підтвердження на запит податкового органу по взаєморозрахункам з ПП «Іванівське», ТОВ «Біолідер», ТОВ «Лідер-Снек» ТОВ «Катеринопільський елеватор», ТОВ «Сталь»;
-інформацію від Дерземагенства у Дніпропетровській та Полтавській областей про відсутність у ФГ «Золоте руно 2013» земельних ділянок (власних та орендованих) та відсутність у субєкта господарювання зерносховищ для зберігання врожаю;
-згідно наданих ТТН місце навантаження ФГ «Золоте руно 2013» Дніпропетровська область, Новомосковський район, без зазначення населеного пункту;
-не надавались договора на послуги по автоперевезенню з перевізниками, довіреності на отримання продукції, у звязку із чим неможливо підтвердити факт передачі матеріальних цінностей.
На підставі акту перевірки 20.10.2014 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Сталь» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1172868,00 грн., з яких: за основним платежем 781912,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 390956,00 грн.
Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звертався зі скаргами до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України однак скарги були залишені без задоволення.
Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).
Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.
Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.
Суд вважає, що висновки викладені в акті перевірки є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з Фермерським господарством «Золоте руно 2013» підтверджується з огляду на наступне.
17.03.2014 року між позивачем та Фермерським господарством «Золоте руно 2013» було укладено договір купівлі-продажу № 46469, згідно якого на умовах поставки франко-зерновий склад Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс» 51140, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, вул. Привокзальна, буд. 3 (згідно Інкотермс в редакції 2000 р.) Фермерське господарство «Золоте руно 2013» зобовязалось передати товар соняшник власного виробництва у кількості 2000 т.
На підтвердження реальності придбання товару за цим договором позивачем надано: податкові накладні від 18.03.2014 року № 161/2, від 19.03.2014 року № 173/2, від 24.03.2014 року № 181/2, видаткові накладні від 18.03.2014 року № 00000161, від 19.03.2014 року № 00000173, від 24.03.2014 року № 00000181, акт приймання-передавання продукції від 18.03.2014 року № 2770, від 19.03.2014 року № 2772, від 24.03.2014 року № 2801, складські квитанції від 18.03.2014 року № 2771, від 19.03.2014 року № 2779, від 24.03.2014 року № 2802, договір складського зберігання зернових, зернобобових, олійних культур та продуктів їх переробки від 03.09.2013 року, специфікацію № 1 до договору від 03.09.2013 року № 33, додаткову угоду від 03.09.2013 року до договору від 03.09.2013 року № 33, акти наданих послуг від 21.03.2014 року № 1132/13, від 31.03.2014 року № 1152/13 та № 1153/13.
На підтвердження оплати за товару за договором позивачем надано: рахунки від 18.03.2014 року № 0000161, від 19.03.2014 року № 0000173, від 24.03.2014 року № 0000181, платіжні доручення від 18.03.2014 року № 030414, від 19.03.2014 року № 030443, від 21.03.2014 року № 030494, від 24.03.2014 року № 030529, від 27.03.2014 року № 030592.
На підтвердження подальшого використання товару надано: договір на переробку сировини від 01.07.2012 року № С-355/590 з ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» та додаткові угоди до договору , витяг з журналу довіреностей за березень 2014 року.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій зазначених в акті перевірки, суд зазначає, що вони ґрунтуються на тому, що:
-згідно даних перевірки ФГ «Золоте руно 2013», проведеної Полтавською ОДПІ - ОСОБА_2 від 13.08.2014 № 268/22/35323624, в ході перевірки не надано документального підтвердження на запит податкового органу по взаєморозрахункам з ПП «Іванівське», ТОВ «Біолідер», ТОВ «Лідер-Снек», ТОВ «Катеринопільський елеватор», ТОВ «Сталь»;
-інформацію від Дерземагенства у Дніпропетровській та Полтавській областей про відсутність у ФГ «Золоте руно 2013» земельних ділянок (власних та орендованих) та відсутність у субєкта господарювання зерносховищ для зберігання врожаю;
-згідно наданих ТТН місце навантаження Фг «Золоте руно 2013» Дніпропетровська область, Новомосковський район, без зазначення населеного пункту;
-не надавались договора на послуги по автоперевезенню з перевізниками, довіреності на отримання продукції, у звязку із чим неможливо підтвердити факт передачі матеріальних цінностей.
Суд звертає увагу на те, що порушення контрагентом позивача законодавства тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього платника. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише відсутністю у контрагента платника податку основних засобів та нематеріальних активів, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.
Факт порушення контрагентами своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.
Щодо не надання договора на послуги по автоперевезенню з перевізниками, довіреності на отримання продукції та недоліків заповнення ТТН суд зазначає наступне.
Відносини щодо зберігання та передачі олійних культур врегульовані Інструкцією про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженою Наказом Міністерства Аграрної політики України від 13.10.2008 року №661, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18.11.2008 року за № 111/15802 (далі - Інструкція).
Згідно пункту 2.1 розділу V Інструкції переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового
власника.
У відповідності до пункту 2.4. розділу V Інструкції до заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма N 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником.
Положеннями пункту 2.5. розділу V Інструкції визначено, що обсяг переоформленого зерна визначається актом-розрахунком, який складається підприємством на момент переоформлення, після чого новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів.
На виконання зазначених норм позивачу після переоформлення зерна були видані складські квитанції від 18.03.2014 року № 2771, від 19.03.2014 року № 2779, від 24.03.2014 року № 2802.
Суд вважає безпідставними твердження про відсутність договора на послуги по автоперевезенню насіння, оскільки згідно у мов договору поставка здійснювалась на мовах франко-зерновий склад, тобто поставка відбувалась шляхом переоформлення зерна, що перебувало у зерносховищах Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс» 51140, Дніпропетровська область, Магдалинівський район, вул. Привокзальна, буд. 3, у відповідності до вимог пунктів 2.1. та 2.4 розділу V Інструкції.
Насіння соняшнику, придбане у Фермерського господарства «Золоте руно 2013», в подальшому було передано ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат» для переробки на олію соняшникову, що підтверджується наданими договором з ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат», додатковими угодами до договору та довідкою ПАТ «Запорізький оліяжиркомбінат».
Також суд зазначає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо непідтвердження спірних операцій, суд зазначає, що наданими позивачем документами підтверджено реальність господарських операцій між позивачем та Фермерським господарством «Золоте руно 2013» за договором від 17.03.2014 року № 46469.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № НОМЕР_1.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 20.10.2014 року № НОМЕР_1.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» судовий збір в сумі 487,20 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 25 жовтня 2016 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 25.10.2016 року. З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_3
Судове рішення № 63009874, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 20.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/6356/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: