Постанова № 63009838, 01.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 804/5496/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОлійника В. М. при секретаріЛісна А. М. за участю: представника позивача представника позивача Алістратової О.І. Комарової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницька фірма «Еско» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницька фірма «Еско» (далі - ТОВ ВТПФ «Еско») з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.06.2016 року за №0000061403 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницької фірми «Еско» (код ЄДРПОУ - 13451553) штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на загальну суму 402363,29грн.

В обґрунтування свого адміністративного позову ТОВ ВТПФ «Еско» зазначило, що не погоджується із висновками, зробленими податковим органом після проведення фактичної перевірки, бо по-перше, вважає, що оприбуткування готівкових грошових коштів у розмірі - 8083,21грн. в касовій книзі не в день їх фактичного надходження, а на наступний день, з урахуванням встановлених фактів та приписів законодавства, не суперечить закону, а по-друге, встановлені перевіркою факти перевищення лімітів залишку готівки в касі підрозділу ТОВ ВТПФ «Еско» на загальну суму - 180973,62грн. в період з 04.05.2016 року по дату перевірки є необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України. Крім того, позивач додатково пояснив, що об'єктивною стороною такого правопорушення як не оприбуткування готівки, є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через реєстратор розрахункових операцій (РРО) із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним чином заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки. Також, враховуючи те, що грошові кошти були видані з каси для здавання готівки до банку працівником товариства, тому реквізит «Одержав» у видаткових касових ордерах не підлягає заповненню, а відтак відповідачем необґрунтовано зазначено про перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі ТОВ ВТПФ «Еско», з огляду і на цю обставину.

У судове засідання з'явились представники позивача та пояснили обставини справи таким чином, як про це зазначено вище, просили суд задовольнити цей адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, письмових заперечень чи будь-яких пояснень проти заявленого адміністративного позову не надавав.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення цього адміністративного позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19.05.2016 року на підставі наказу від 16.05.2016 року за №433 відповідачем була проведена фактична перевірка господарської діяльності ТОВ ВТПФ «Еско», за результатами якої був складений акт фактичної перевірки від 19.05.2016 року.

Відтак, в матеріалах справи містяться два примірника актів фактичної перевірки: акт перевірки господарської одиниці - бару суб'єкта господарської діяльності ТОВ ВТПФ «Еско» від 19.05.2016 року без номера, яким зафіксовані порушення п.2 розділу 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року №417 «Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», тобто суб'єкт господарювання повинен був забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги ОРО, та акт перевірки господарської одиниці - магазина, каси суб'єкта господарської діяльності від 19.05.2016 року за реєстраційним номером 10/22-07-03/13451553 від 20.05.2016 року, яким зафіксовані порушення п.2.6 та п.2.8 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що призвело до не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства та до перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства.

За відомостями з актів перевірки, її було проведено на підставі ст.80 Податкового кодексу України, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України.

Так, відповідно до пп.8.2.2, пп.8.2.7 п.8.2 ст.80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки, яка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно п.80.7, п.80.10 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

За п.86.5, п.86.6 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Вищевказані акти було підписано на дату їх складання - 19.05.2016 року перевіряючими та посадовими особами суб'єкта господарювання, про що свідчать відповідні відмітки із датою та підписами осіб на копіях актів, що містяться в матеріалах справи.

Втім, певні непорозуміння стались з приводу дати та номера актів, складених за результатами проведення фактичної перевірки бару та магазину, каси суб'єкта господарювання - ТОВ ВТПФ «Еско». Позивач акцентував увагу суду на невідповідності номеру акта перевірки, що зазначений на самому акті та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, на підставі якого воно було прийнято, тому стало не зрозуміло на підставі якого акта перевірки було винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

З цього приводу слід роз'яснити, що згідно з відомостями з копій актів фактичної перевірки від 19.05.2016 року на одному з примірників взагалі відсутній номер, а на іншому - міститься відмітка про дату його реєстрації в органі ДФС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання, а саме 20.05.2016 року, реєстраційний №10/22-07-03/13451553. У той час як у податковому повідомленні-рішенні від 08.06.2016 року №0000061403 значиться як підстава його прийняття - акт перевірки №9/22-07-03/13451553 від 20.05.2016 року.

Відтак, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податковий орган зазначив про встановлене за актом перевірки №9/22-07-03/13451553 від 20.05.2016 року порушення п.2 розділу 4 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року №417 «Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», тобто суб'єкт господарювання повинен був забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги обліку розрахункових операцій (КОРО). Згідно з цим, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, ст.80 Податкового кодексу України відповідач нарахував товариству штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі - 402363,29грн.

Однак, про це порушення зазначено в акті перевірки від 19.05.2016 року без номера, а в акті перевірки від 20.05.2016 року за № 10/22-07-03/13451553 перевіряючі вказали про інші встановлені порушення, а саме порушення п.2.6 та п.2.8 постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», що призвело до не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства та до перевищення ліміту залишку готівкових коштів у касі підприємства.

Також згідно з розрахунком фінансових санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання, обігу готівки та застосування реєстраторів по ТОВ ВТПФ «Еско», що додається до податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 року №0000061403, відповідач посилається на п.2.6 та п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті як такі, відповідно до яких до товариства застосовані штрафні санкції у п'ятикратному та двократному розмірах, а саме 40416,05грн. та 361947,24грн. відповідно, на загальну суму - 402363,29грн.

Так, пунктами 58.2 та 58.3 ст.58 Податкового кодексу України визначено, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року за №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» також передбачено, що податкове повідомлення-рішення складається за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) та пенею за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у тому числі за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 08.06.2016 року №0000061403 відповідач нараховує штрафні санкції за порушення товариством п.2 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій на підставі акта від 20.05.2016 року №9/22-07-03/13451553, а в акті від 19.05.2016 року за реєстраційним номером 10/22-07-03/13451553 від 20.05.2016 року зазначає про порушення ним п.2.6 та п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, та здійснює з цього приводу розрахунок штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 08.06.2016 року №0000061403 у загальному розмірі - 402363,29грн.

При цьому, відповідно до п.2 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій суб'єкт господарювання повинен забезпечити зберігання в господарській одиниці останньої належним чином закінченої книги ОРО (це положення не поширюється на транспортні засоби, об'єкти виїзної торгівлі та пересувної торговельної мережі).

А згідно з п.2.6 та п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО (реєстратора розрахункових операцій) або використанням РК (розрахункових книг) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Тобто, аналіз вищевказаних положень показує, що вони за своєю сутністю різняться, не є тотожними та відображають різні обов'язки, яких має дотримуватись суб'єкт господарювання. А, як вбачається з актів перевірки, ці порушення було встановлено відносно таких господарських одиниць як бар та магазин, каса відповідно.

З приводу таких істотних розбіжностей у встановлених порушеннях вимог чинного законодавства України, номерах актів, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, створюють відповідні правові наслідки для суб'єкта господарювання, відповідач не надав суду жодних пояснень, та не вказав на можливі технічні помилки в оформленні документів перевірки або інше, не виконав свого обов'язку доказування за ст.71 КАС України, хоча ухвалою суду від 27.09.2016 року йому надавався необхідний строк для подання додаткових доказів. Тому, суд приймає до уваги встановлені та зазначені позивачем обставини справи, та не надання відповідачем пояснень, доказів з цього приводу.

Водночас спірні правовідносини між сторонами виникли і з приводу суті встановлених в ході фактичної перевірки порушень вимог чинного законодавства України, в тому числі з приводу правомірності/протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 року №0000061403, яким були нараховані штрафні санкції в сумі - 402363,29грн. за порушення п.2 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій. А їх розрахунок був здійснений з урахуванням п. 2.6 та п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті.

Відтак, щодо встановленого в акті від 20.05.2016 року за №10/22-07-03/13451553 порушення ТОВ ВТПФ «Еско» п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме не оприбуткування готівки, та, з урахуванням чого відповідачем було проведено розрахунок штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, суд зазначає наступне.

Порядок оприбуткування готівки врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Згідно з п.1.2 цього Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до абз.2 п.2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення №637).

Підприємствам, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги (РК) оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

У випадку невикористання суб'єктом господарювання РРО при здійсненні розрахункових операцій оприбуткування здійснюється шляхом оформлення прибуткового касового ордеру на загальну суму одержаних коштів з подальшим відображенням відповідних сум у касовій книзі.

Таким чином, наведеною нормою передбачено різний порядок оприбуткування готівкових коштів для підприємств, що використовують РРО при здійсненні готівкових розрахунків, та для підприємств, що не використовують відповідні касові апарати.

Як зазначив позивач та це підтверджується матеріалами справи, у своїй господарській діяльності у магазині, касі та у барі він застосовує реєстратор розрахункових операцій (РРО) - це пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) та Книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідач посилається на порушення з боку позивача оприбуткування готівки, при цьому п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні містить різні порядки оприбуткування, для тих хто використовує РРО та для тих, хто його не використовує.

Так, згідно з абз.2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з абз.3 п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як було встановлено вище, позивач у своїй господарській діяльності використовує РРО та РК. Тому, оприбутковує готівку в касах у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Це підтверджується і матеріалами справи, зокрема копіями розділів 1, 2 книги обліку розрахункових операцій, підклеєними копіями фіскальних чеків Z-звітів.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) визначено, що використання книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає: її наявність на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Тобто, наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО.

За поясненнями позивача, господарська одиниця «Магазин» ТОВ ВТПФ «Еско» проводить готівкові розрахунки з використанням реєстратора розрахункових операцій та не веде касової книги.

Відповідно до абз. 4 п. 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці, касової книги не ведуть.

Відповідно до висновків акту від 20.05.2016 року за №10/22-07-03/13451553, в ході перевірки податковим органом було встановлено, що готівка, отримана відокремленим підрозділом «Магазин» 18 травня 2016 року, не була оприбуткована з огляду на те, що відсутній запис у касовій книзі.

Проте, абз. 2 п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Працівником магазину в кінці робочого дня, відповідно до вимог законодавства України, було оприбутковано виручку, яка отримана 18 травня 2016 року, шляхом роздрукування Z-звіту та здійснення відповідних записів у книзі ОРО. Як зазначив позивач та це встановлено в ході судового засідання, Z-звіт за 18.05.2016 року №1146 був роздрукований в 21.31 (магазин «Duty free») та Z-звіт за 18.05.2016 року №1082 в 21.34 (бар «Duty free») після закінчення міжнародного рейсу.

Щодо оприбуткування готівки в касі підприємства, то за поясненнями позивача, в акті міститься інформація, яка не відповідає дійсним обставинам, що склались. Адже каса підприємства фактично знаходиться на території магазину, але вона є окремим структурним підрозділом та відповідальною особою, яка здійснює оприбуткування готівки в касі з подальшим здаванням її в банк для її переказу та зарахування на банківські рахунки юридичної особи, є не продавці магазину, а окрема відповідальна особа - працівник, який призначений наказом ТОВ ВТПФ «Еско» від 05.01.2012 року №4-ф «Про призначення відповідального за ведення каси в магазині безмитної торгівлі».

Так, відповідно до цього наказу, копія якого міститься в матеріалах справи, програміст ОСОБА_5 був призначений відповідальною особою за роботу з РРО, ведення касових операцій та роботу з готівковими грошовими коштами в барі та магазині безмитної торгівлі. Також цим наказом він був уповноважений вести касову книгу, складати касові звіти, підписувати касові документи від особи касира, а також здавати готівкову виручку у відділення КБ «ПриватБанк».

Як вказав позивач, за погодженням з керівником митного посту «Аеропорт» Дніпропетровської митниці ДФС, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт на посадковій смузі Дніпропетровського аеропорту, товариством було прийняте рішення змінити робочий графік працівників підприємства з 16.05.2016 р. по 26.05.2016 р. наступним чином: для програміста, відповідального за інкасацію виручки на підприємстві - щоденно з 15:00 до 18:00; продавцям магазину безмитної торгівлі «Duty free» - щоденно з 15:00 до 24:00; барменам магазину безмитної торгівлі «Duty free» - щоденно з 15:00 до 24:00; прибиральникам магазину безмитної торгівлі «Duty free» - щоденно з 15:00 до 24:00, що підтверджується Листом ТОВ ВТПФ «Еско» від 13.05.2016 року за №46.

Відповідно до п.4.2 Положення, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті.

Як було встановлено, на ТОВ ВТПФ «Еско» ведеться одна касова книга, в якій відображаються надходження готівки з господарської одиниці «Бар» та господарської одиниці «Магазин», в яких розрахункові операції та оприбуткування готівки здійснюються відповідно до Закону України «Про застосування РРО» та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Пунктом 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Згідно листа Національного банку України №11-110/4073-13707 від 09.08.2010 року, що є роз'ясненням листа Національного банку України №11-110/2010-6116 від 16.04.2010 року з питань оприбуткування готівки, на який посилається відповідач, у випадках коли підприємство - юридична особа має відокремлені структурні підрозділи, які застосовують РРО та час роботи яких не співпадає з часом роботи підприємства - юридичної особи, здавання готівкової виручки до каси підприємства наступного дня за днем її надходження до каси відокремленого підрозділу не є порушенням порядку оприбуткування, визначеного вимогами Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637.

Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначені поняття підприємство та відокремлений підрозділ при застосуванні вказаного нормативного акта: підприємства - юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування; відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.

Тож за поясненнями позивача, графік роботи відокремленого підрозділу «Магазин» та відокремленого підрозділу «Бар» не співпадає з графіком роботи робочого дня каси ТОВ ВТПФ «Еско», в якій ведеться касова книга підприємства. А тому відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), але не веде касової книги, записи в касовій книзі юридичної особи може здійснювати наступного робочого дня підприємства та, як було зазначено вище, щодо таких структурних підрозділів здавання готівкової виручки до каси підприємства наступного дня за днем її надходження до каси відокремленого підрозділу не є порушенням порядку оприбуткування.

Відокремлений підрозділ «Магазин» працює як магазин безмитної торгівлі, який відповідно до ст. 420 Митного кодексу України є спеціалізованим торгівельним закладом, розташованим у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.

Пунктом 17 та пунктом 18 Правил продажу товарів магазинами безмитної торгівлі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1089, визначено, що у неробочий час магазину безмитної торгівлі товари зберігаються в приміщеннях магазину з обов'язковим накладенням на зовнішні місця доступу до магазину митного забезпечення та пломб, печаток чи інших видів забезпечення утримувача магазину безмитної торгівлі з нанесеними на них реквізитами утримувача. Магазин безмитної торгівлі відчиняється та зачиняється у присутності посадової особи митного органу.

Фактична перевірка посадовими особами ДФС була проведена 19 травня 2016 року з 10 год. 15 хв. до 14 год. 00 хв., що підтверджується актом, тобто ще до початку робочого дня каси підприємства, коли доступ до каси є обмеженим, згідно вимог митного законодавства України. Тому, висновки акту щодо не оприбуткування готівки за 18 травня 2016 року є необґрунтованими, оскільки відповідно до вимог законодавства продавці «Магазину» оприбуткували готівку, а її здавання в касу з оформленням прибуткових ордерів та здійсненням записів в касовій книзі здійснюється касиром у межах свого робочого часу, а саме 19 травня 2016 року з 15:00 до 18:00, оскільки здавання виручки після закриття магазину безмитної торгівлі є неможливим в силу закінчення робочого дня банківської установи.

Враховуючи, що згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій, то не оприбуткування готівки свідчить про приховування виручки. Втім, як було встановлено вище, позивач використовує у своїй діяльності РРО, а проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням фіскальних чеків сум розрахунків та належним заповненням у КОРО сум розрахунків є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті, що виключає приховування відповідної суми виручки, що свідчить про відсутність у податкового органу підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому не відображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.

Як вже зазначалось, в матеріалах справи містяться копії відповідних фіскальних звітних чеків РРО, які були підклеєні у КОРО, що підтверджує належне оприбуткування готівки.

Порядок ведення Книг ОРО визначений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614 «Про порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок», згідно п. 7.5 якого використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, зокрема передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при ньому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Як було встановлено судом, позивач мав на місці проведення розрахунків Книгу ОРО, всі Z-звіти, підклеєні на відповідних сторінках книги ОРО, а також здійснено щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків. Тим більше, що відповідач жодним чином не обґрунтував встановлену ним суму порушень у розмірі - 8083,21грн., яка також зазначена ним у розрахунку до спірного податкового повідомлення-рішення.

Така правова позиція узгоджується і з судовою практикою Верховного Суду України з цих питань, зокрема в постановах від 02.04.2013 року у справі № 21-76а13 за позовом ДП «Клінічний санаторій «Місхор» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» до ДПІ у м. Ялті Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, від 02.04.2013 року у справі № 21-439а13 за позовом ПП «Регіон-Юг» до ДПІ у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування рішення, від 12.11.2013 року у справі № 21-370а13 за позовом ТОВ «Ресурс-Сервіс» до ДПА в Київській області, Васильківської ОДПІ Київської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення.

Тому, оприбуткування готівкових грошових коштів у розмірі 8083,21 грн. в касовій книзі не в день їх фактичного надходження, а на наступний день, з урахуванням встановлених фактів та приписів законодавства, не суперечить закону.

Щодо виявленого порушення ТОВ ВТПФ «Еско» п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме перевищення ліміту залишку готівки в касі, судом було встановлено наступне.

Пунктом 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що встановлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

За поясненнями позивача, товариство не має домовленостей з банком на інкасацію готівкової виручки, тому готівкова виручка здається відповідним працівником підприємства самостійно до банку. Відповідно до наказу ТОВ ВТПФ «Еско» № 4-ф від 04.01.2013 року таким працівником є програміст ОСОБА_6, який відповідальний за ведення касових операцій, ведення касової книги, складання касових звітів та підписання документів від імені касира, а також здавання виручки в банк, про що суд вже зазначав вище.

Відповідно до абз. 3 п. 5.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, якщо підприємства працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги, через відсутність відповідної домовленості з банком на інкасацію, здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку), то вона має здаватися підприємством до банку протягом операційного часу наступного робочого дня до банку та підприємства, оскільки магазин безмитної торгівлі та бар працюють до 24:00 год., тому вся готівкова виручка здається до банку наступного робочого дня, що підтверджується квитанціями банківських установ.

Згідно з абз. 1 п. 5.9. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

За поясненнями позивача, ліміт каси у національній валюті взагалі не був встановлений, тому він дорівнює нулю. Проте, каса не є і понадлімітною, оскільки відповідно до п.5.9 Положення, не вважаються понадлімітними в день їх надходження ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку.

Відповідно до графіку роботи магазину та бару, кінець робочого дня припадає на час, коли вже всі банківські установи не працюють, тому вся готівка оприбутковується та залишається в касі до наступного дня, коли відповідальна особа, за дозволом та під контролем митних органів, здає їх до банку, що розташований безпосередньо в аеропорту «Дніпропетровськ».

Згідно п.3.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку. Документом, що свідчить про здавання виручки до банку через інкасаторів, є копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача.

У відповідності до п.3.10 вказаного вище Положення у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється.

Аналіз наведеної вище норми права дає підстави вважати, що не заповнюється реквізит касового ордеру «Одержав» або «Прийнято від» у випадку, якщо він оформлюється на загальну суму проведених підприємством касових операцій (здавання готівки до банку). Як видно з копій видаткових касових ордерів та квитанцій банку, які містяться в матеріалах справи, позивачем здавались до банку касові ордери на загальну суму проведених товариством касових операцій за день. Аналогічна позиція узгоджується і з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 05 серпня 2014 року у справі № К/800/58403/13.

З огляду на вищезазначені норми та враховуючи, що позивач за видатковим касовими ордерами, здавав готівку до банку, і факт отримання грошових коштів банківською установою підтверджується квитанціями, які є наявними в матеріалах справи, суд вважає, що не є порушенням факт відсутності підпису відповідальної особи на видаткових касових ордерах біля позначки «Одержав», хоча біля позначки «Видав касир» у даному випадку це ОСОБА_5, - є. Тим більше, що позивач надав суду довідку, яка була складена на підставі даних, внесених до КОРО, згідно з якою весь обсяг готівки, який надходив до каси бара та магазину, був зданий до банку згідно квитанцій про прийняття готівки.

Також суд приймає до уваги Лист НБУ від 22.04.2013 року № 11-117/1363/4874 «Щодо оформлення видаткового касового ордера підприємством», яким зазначено, що згідно з вимогами останнього абзацу пункту 3.10 глави 3 Положення у касових ордерах, що оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (у тому числі видача готівки за видатковими відомостями), реквізит «Одержав» (у видатковому касовому ордері), в якому зазначається сума готівки, не заповнюється. В цьому випадку може не заповнюватися і реквізит «Підпис одержувача», оскільки одержувачі готівки проставляють свої підписи про отримання у видатковій відомості. Інші реквізити видаткового касового ордера, а саме: дата, найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача, мають заповнюватися відповідно до вимог Положення.

Враховуючи, що грошові кошти були видані з каси для здавання готівки до банку працівником ТОВ ВТПФ «Еско», тому реквізит «Одержав» у видаткових касових ордерах на підставі положень абз. 5 п. 3.10 Положення №637 не підлягав заповненню, а, відтак відповідач необґрунтовано зазначив про перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі підприємства ТОВ ВТПФ «Еско» за період з 04.05.2016 року по 19.05.2016 року.

З огляду на вищезазначене, встановлені перевіркою факти перевищення лімітів залишку готівки в касі підрозділу ТОВ ВТПФ «Еско» за адресою: Дніпропетровська обл., с. Старі Кодаки, вул. Аеродром, 30, на загальну суму 180973,63 грн. в період з 04.05.2016 року по дату перевірки є необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Втім, як було зазначено вище, відповідач не навів суду жодних обґрунтувань, не надав належних доказів на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в актах перевірки та винесеному податковому повідомленні-рішенні форми «С» від 08.06.2016 року №0000061403.

Суд згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що цей адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Що стосується вирішення питання про судовий збір, то суд зазначає, що на підставі ст.ст.87, 94 КАС України, положень Закону України «Про судовий збір», сплачений судовий збір у розмірі - 6035,45грн. (платіжне доручення №504 від 23.08.2016 року) підлягає поверненню позивачу у повному обсязі з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.06.2016 року №0000061403 Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельно-посередницька фірма «Еско» з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 6035,45грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2016 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 07 листопада 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник