Постанова № 63009131, 23.11.2016, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1326/16-п

3/588/260/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.11.2016 року м. Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Охтирської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Прима», який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який раніше до адміністративно відповідальності не притягався, який обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

частиною 1статті 163-1 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Прима» вчинив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, яке полягає у заниженні податку на додану вартість у загальній декларації за жовтень 2013 року у сумі 43831 грн., за жовтень 2014 року у сумі 27763 грн., за жовтень 2015 року у сумі 1074 грн., а всього на суму 72668 грн., чим порушив пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, і таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у заниженні податку на додану вартість визнав, вказав, що дійсно не був нарахований у відповідні період указаний податок, який після перевірки був сплачений одразу у повному обсязі.Поряд з цим, ОСОБА_1 вказав, що в цілому результати акти документальної перевірки не оскаржувались, оскільки суми донарахувань та інших недоліків для підприємства не були значними, хоча під час перевірки перевіряючим висловлювались заперечення проти вказаних у висновках акту перевірки порушень.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі необхідно закрити, виходячи з таких мотивів.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, яке полягає у заниженні податку на додану вартість у загальній декларації за жовтень 2013 року у сумі 43831 грн., за жовтень 2014 року у сумі 27763 грн., за жовтень 2015 року у сумі 1074 грн.,підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19.10.2016 № 165 серія АА № 143209, витягом з акту документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз-Прима» від 19.10.2016 № 184/14-01/35539842 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2013 по 31.08.2016 року, відповідно до якого ТОВ «Нафтогаз-Прима» занизило податкове зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2013 року у сумі 43831 грн. на суму списаного соняшника, по якому суми ПДВ при вирощуванні були включені до складу податкового кредиту; ТОВ «Нафтогаз-Прима»не нарахувалоподаткове зобовязання з податку на додану вартістьза жовтень 2014 року у сумі 27763 грн., за жовтень 2015 року у сумі 1074 грн. по операціям списання кукурудзи та сої, по яким суми податку на додану вартість були нараховані на товарно-матеріальні цінності використані для вирощування даних сільгоспкультур при їх придбанні були включені до податкового кредиту.

Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за правопорушення, підвідомче суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Пунктом 7 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Вчинене ОСОБА_1 діяння не є триваючим, має разовий характер, оскільки нарахування зобовязання із податку на додану мало бути здійснено у конкретний термін і вважалось закінченим після настання відповідного строку подання податкової декларації з податку на додану вартість та додатків до неї. Таким чином порушення ОСОБА_1 було вчинене у жовтні 2013 року, жовтні 2014 року тажовтні 2015 року, а тому на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2016 № 165 серія АА № 143209 та розгляду справи строк, визначений статтею 38 КУпАП закінчився, а тому провадження у справі в частині порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, яке полягає у заниженні податку на додану вартість у загальній декларації підлягає закриттю на підставі пункту 7 статті 247 КУпАП.

Поряд з цим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.10.2016 № 165 серія АА № 143209 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинив порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку,яке полягає у:

-поданні підприємством не у повному обсязі податкового розрахунку за формою 1-ДФ за 3 кв. 2015 року, що є порушенням підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, п.3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства (фінансів України 13.01.2015 року № 44;

-не перерахуванні підприємством до бюджету на граничний строк сплати податку на доходи фізичних осіб всього в сумі 609,68 грн. під час виплати доходу па користь найманих працівників у вигляді заробітної плати, внаслідок чого перевіркою нарахована пеня в сумі 1,82 грн, що є порушенням підпункту 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України;

-неправильному обчисленні підприємством податкової соціальної пільги під час виплати доходу на користь найманих працівників у вигляді заробітної плати, внаслідок чого не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в загальній сумі 868,77 грн., що є порушенням підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України;

-не перерахуванні до бюджету на граничний строк сплати, встановлений підпунктом 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, військовий збір у сумі 1818,41 гри., внаслідок чого перевіркою нарахована пеня в сумі 134,64 грн., що є порушенням підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України;

-заниженні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 246,64 грн., що є порушенням підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України;

-не включенні до загального оподаткованого доходу платників податків суми підзвітних коштів, які не підтверджені первинними документами, в результаті чого занижено податок па доходи фізичних осіб у загальній сумі 393,76 грн., що є порушенням підпункту 170.9.1 ,,а пункту 170.9 статті 170, підпункту 164.2.11 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України;

-пунктів 2.11 та 3.1 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (із змінами та доповненнями), в результаті чого загальна сума сплачених готівкових коштів без подання платіжних документів встановленої форми склала 2625,07 грн.

Головним державним ревізором- інспектором відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Головного управління ДФС у Сумській області ОСОБА_2 указані вище діяння кваліфіковано за частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі в частині діянь, перелічених у пунктах 2-8 додатку до протоколупро адміністративне правопорушення від 19.10.2016 № 165 серія АА № 143209 підлягає закриттю у звязку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, виходячи з таких мотивів.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, яким фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження в справі. До складання протоколу та його змісту предявляють спеціальні вимоги. Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити в собі, зокрема, дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Елементами складу адміністративного проступку є: а) об'єкт; б) об'єктивна сторона; в) суб'єкт; г) суб'єктивна сторона.

Об'єктивна сторона знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності ізалежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння.

З обєктивної сторони адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП полягає у відсутності податкового обліку, порушенні керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Проте всупереч вимогам статті 254, 256 КУпАП посадовою особою, якою складено протокол відносно ОСОБА_1 не вказані обставини правопорушень, викладених у пунктах 2-8 Додатку до протоколу, не розкрито обєктивну сторону ч.1 ст. 163-1 КУпАП, а саме: місце, час, суть та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 податковим органом.

Зокрема, ОСОБА_1 інкримінується, що «підприємством подано не у повному обсязі податковий розрахунок за формою 1-ДФ за 3 кв. 2015 року», при цьому у протоколі взагалі не розкрито суть указаного проступку, не вказано коли подано таких податковий розрахунок, що означає «не в повному обсязі» тощо. Викладене подібним чином формулювання діяння, як і діяння викладені у пунктах 3-7 Додатку до протоколу, не містять всіх ознак складу адміністративного проступку, а тому не дають суду можливості зясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у тому числі чи не закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП. Зокрема, незрозуміло ОСОБА_1 коли здійснювалась виплата найманим працівника заробітна плата, в який саме граничний строк не було сплачено податок на доходи фізичних осіб, в чому полягає неправильне обчислення податкової соціальної пільги, щодо доходу за який період, у чому полягає заниження податку на нерухоме майно, в якому податковому періоді в якій спосіб, з доходу за який період і в який саме граничний строк не було сплачено військовий збір тощо.

Вимога КУпАП про те, що протокол про адміністративне правопорушення повинен містити в собі, зокрема, дані про час, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, має важливе значення, оскільки формулювання правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, має бути сформульоване таким чином, щоб бути зрозумілим особі, яка притягається до відповідальності, що є важливою гарантією права на захист такої особи.

Виходячи із змісту диспозиції, частини 1 статті 163-1 КУпАП обєктивна сторона такого адміністративного проступку є бланкетною.

Податковий облік - це система групування інформації для визначення податкової бази за податками на підставі первинних документів, згрупованих у відповідності з порядком, передбаченим діючим податковим законодавством.Податковий облік ведеться з метою формування повної та достовірної інформації про порядок обліку господарських операцій, що були проведені платником протягом звітного періоду з метою оподаткування, а також забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів для контролю за вірністю нарахування, повнотою та своєчасністю перерахування податків до відповідних бюджетів.

Викладене у пункті 8 Додатку до протоколу діяння за своїм характером є порушення порядку ведення касових операції, відповідальність за вчинення яких не передбачена статтею 163-1 КУпАП.

У матеріалах справи також відсутній документ або засвідчена належним чином копія, яким визначено посадові права та обовязки ОСОБА_1, а також відсутні документи, що засвідчують факт обіймання останнім на момент викладених у протоколі діянь посади керівника вказаного підприємства (не перебування у відпустці, на лікарняному тощо).

Відповідно до пункту 1статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки відповідно до частини 3статті 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому справа про адміністративне правопорушення в частині діянь, викладених у пунктах 2-8 додатку до протоколу підлягає закриттю на підставі п. 1ст. 247 КУпАПза відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 251, 266, 284 КУпАП України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, яке полягає у заниженні податку на додану вартість у загальній декларації закрити у зв'язку з закінченням строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення, в іншій частині провадження закрити - у звязку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М.В.Щербаченко