Ухвала суду № 63007758, 10.11.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/14755/16-ц

Провадження 4с/521/88/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси, у складі :

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря Бурдейного В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку на пред»явлення скарги ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси знаходиться скарга ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4, в якій заявник зазначала, що згідно виконавчого листа 2-3460/11, виданого 14.04.2011р. Малиновським районним судом м.Одеси з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (згідно зі свідоцтвом про шлюб ОСОБА_1) О.С. стягнуто в солідарному порядку 8220 847грн.84коп.

29.06.2016р. Головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого листа 2-3460/11, виданого 14.04.2011р. Малиновським районним судом м.Одеси про стягнення грошової суми в розмірі 2999875грн. з боржника ОСОБА_6 Стягувачем зазначено ОСОБА_4

Заявник вважає, що прийняттям до виконання виконавчого листа 2-3460/11, виданого 14.04.2011р. Малиновським районним судом м.Одеси на суму 8220 847грн.84коп. Київським ВДВС була порушена підвідомчість виконання рішень та Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 вийшла за межі своїх повноважень та змінила порядок виконання рішення з повного на часткове (з 8220847,84грн. на 2999875грн.)

16.08.2016р. на адресу Київського ВДВС було направлено клопотання про направлення виконавчого листа 2-3460/11 на суму 8220 847,84грн. на належністю до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області; закінчення виконавчого провадження на підставі ч.10 п.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»; зняття арешту на майно, накладеного постановою Київського ВДВС від 29.06.2016р. ВП №51517938 згідно ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, 17.08.2016р. головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі заяви стягувача від 10.08.2016р. а постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій виділена в окреме провадження.

Ці постанови, як зазначає заявник, порушують її права і просить зобов»язати головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50грн. від 16.08.2016р., скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2016р., винесену на підставі заяви стягувача від 10.08.2016р., направити виконавчий лист 2-3460/11, виданий Малиновським районним судом м.Одеси на суму 8220 847,84грн. на належністю до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області; закінчити виконавче провадження на підставі ч.10 п.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та зняти арешт на майно, накладений постановою від 29.06.2016р. ВП №51517938 згідно ч.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

В подальшому представник скаржника уточнив свої вимоги та просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016р. ВП 51517938; скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.06.2016р. ВП 51517938; скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.07.2016р. ВП 51517938; скасувати постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50грн. від 16.08.2016р. ВП 51517938; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2016р. на підставі заяви стягувача від 10.08.2016р. ВП 51517938.

В процесі розгляду справи представником скаржника було подано клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016р., в якому він вказував на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 29.06.2016р. і строк її оскарження закінчився 10.07.2016р. Однак на підставі цієї постанови були винесені: постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.07.2016р. ВП 51517938; постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50грн. від 16.08.2016р. ВП 51517938; постанова про закінчення виконавчого провадження від 17.08.2016р. про існування яких скаржник дізналася через мережу інтернет 23.08.2016р., тобто через неділю після того як звернулася до ДВС із клопотанням про направлення виконавчого листа №2-3460/11, виданого 14.04.2011р. Малиновським районним судом м.Одеси за належністю та закінчення виконавчого провадження, тобто було відкрито виконавче провадження з порушенням підвідомчості і коли строк оскарження цієї постанови закінчився почали з»являтися інші постанови, таким чином постанова про відкриття виконавчого провадження почала породжувати порушення її прав вже після закінчення строку на її оскарження. Посилаючись на те, що вона не могла оскаржити у встановлений законом строк ті порушення її інтересів, які ще не виникли та про які вона не могла знати просила поновити їй строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016р. ВП 51517938.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав своє клопотання та зазначив, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016р. йому було відомо 02.07.2016р., однак оскільки велися перемовини з ОСОБА_4 з приводу мирного врегулювання спору, він не оскаржив її в 10-ти денний строк, як того вимагає ст.385 ЦПК України.

Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 та представник зацікавленої особи ОСОБА_4 заперечували проти задоволення скарги посилаючись на те, що всі дії Київського ВДВС відповідали діючому законодавству, виконавче провадження було відкрито на підставі заяви стягувача, в якій зазначена сума, яку він просив стягнути з ОСОБА_6

Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, суд прийшов до висновку про відмову в поновленні строку на звернення до суду зі скаргою на постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016р. ВП 51517938 та залишення скарги ОСОБА_1 без розгляду з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 22.02.2011р. було стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» 1 035671,27дол.США, що еквівалентно 8220 847,84грн. 14.04.2011р. на виконання вказаного рішення Малиновським районним судом м.Одеси було виконано виконавчий лист №2-3460/11 про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на користь на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» 1 035671,27дол.США, що еквівалентно 8220 847,84грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 10.11.2015р. замінено стягувача ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-3460/11, виданого Малиновським районним судом м.Одеси 14.04.2011р. про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на користь на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» 1 035671,27дол.США, що еквівалентно 8220 847,84грн. а також судових витрат.

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Рішення суду це нормативно-правовий акт індивідуальної дії. Він має силу закону і може змінюватися, тлумачитися тільки судовою владою. Згідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» државний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно п.2 ч.2 ст.21, п.4 ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. . Державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

22.06.2016р. до Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції звернувся ОСОБА_4А із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_6 на його користь 2999 875грн. та просив накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить боржнику. До заяви про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 додав виконавчий лист листа №2-3460/11, виданий Малиновським районним судом м.Одеси 14.04.2011р. про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на користь на користь ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» 1 035671,27дол.США, що еквівалентно 8220 847,84грн. а також судових витрат, ухвалу суду від 10.11.2015р.

29.06.2016р. Головний державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 постановила постанову ВП №51517938 про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-3460/11, виданого 14.04.2011р. про стягнення з ОСОБА_6 грошової суми у розмірі 2999 875грн. (стягувач ОСОБА_4А.) та надала боржнику строк до 7 днів для добровільного виконання рішення суду.

Суд зауважує, що виконавчий лист, виданий Малиновським районним судом м.Одеси, про стягнення з ОСОБА_6 грошової суми у розмірі 2999875грн. в матеріалах виконавчого провадження відсутній, як і відсутні будь-які звернення Київського ВДВС м.Одеси до суду з приводу роз»яснення рішення суду, встановлення способу і порядку його виконання.

Згідно ст..31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Копію вказаної постанови скаржник отримала 02.07.2016р., про що свідчить повідомлення про вручення, яке знаходиться в матеріалах справи та неодноразово підтверджувалося представником скаржника.

Також 29.06.2016р. постановою Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 ВП №51517938 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_9 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_9

В матеріалах виконавчого провадження є заява представника ОСОБА_6 ОСОБА_2 від 08.07.2016р., в якій він повідомляє Київський ВДВС про те, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси знаходиться справа про визнання договору поруки недійсним, в якій є примітка про те, що з матеріалами провадження він ознайомлений, його копію отримав 08.07.2016р.

У відповідності до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки у встановлений головним держвиконавцем Київського ВДВС строк боржник добровільно не виконав рішення суду, постановою Київського ВДВС ВП №51517938 від 11.07.2016р. з боржника стягнуто виконавчий збір в сумі 299987грн.50коп.

10.08.2016р. до Головного держвиконавця Київського ВДВС м.Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 надійшла заява ОСОБА_4 про закриття виконавчого провадження та повернення виконавчого листа стягувачу, в якій він вказував, що судове рішення про стягнення з ОСОБА_6 вказаної суми було фактично виконано боржником в повному обсязі, до якої додані нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_8 та ОСОБА_1, в яких підтверджено звернення стягнення на земельну ділянку шляхом визнання права власності за ОСОБА_4

Згідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

16.08.2016р. постановою Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 ВП №51517938 з боржника стягнуто витрати на проведення виконавчих дій в сумі 50грн.

Згідно ст..50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Постановою Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 від 17.08.2016р. ВП №51517938 виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-3460/11, виданого 14.04.2011р. про стягнення з ОСОБА_6 грошової суми у розмірі 2999 875грн. (стягувач ОСОБА_4А.) закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винесена в окреме виконавче провадження.

Таким чином, суд погоджується з доводами скаржника щодо неправильності відкриття виконавчого провадження у зв»язку з непідвідомчістю виконавчого листа Київському ВДВС м.Одеси, оскільки виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_6 грошової суми в розмірі 2999 875грн., про який зазначено в постанові Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3 від 29.06.2016р. ВП №51517938 не існує, що сторонами не заперечується а відтак і всі його постанови з приводу подальшого виконання виконавчого листа є незаконними.

Представником скаржника неодноразово заявлялося про те, що йому та його довірителю було відомо про існування постанови Київського ВДВС м.Одеси від 29.06.2016р. про відкриття виконавчого провадження ще 02.07.2016р., однак вони вели з ОСОБА_4 перемовини з приводу мирного врегулювання спору, він їм пообіцяв відкликати виконавчий лист якщо вони відмовляться від свого позову, який розглядається в Приморському районному суді м.Одеси про визнання кредитного договору від 28.08.2008р., укладеного між ВАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» та ОСОБА_5 та договору поруки від 28.08.2008р., укладеному в забезпечення вказаного кредитного договору між ОСОБА_6 та ПАТ «ОСОБА_7 ОСОБА_8» недійсними і лише 12.08.2016р. таку заяву було подано до Приморського районного суду м.Одеси представником ОСОБА_1 ОСОБА_2, про що свідчить копія заяви про відмову від зазначеного позову, яка знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності до ст..ст.72,73 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку. . Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

Згідно ст..385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Таким чином, судом встановлено, що про існування постанови Київського ВДВС м.Одеси від 29.06.2016р. скаржнику та його представнику було відомо ще 02.07.2016р., жодної поважної причини пропуску строку на звернення до суду на оскарження вказаної постанови в клопотанні про поновлення строку на її оскарження не зазначено, не надано доказів поважності пропуску строку і в судовому засіданні, а посилання представника скаржника про те, що вони вели з ОСОБА_4 перемовини і не могли передбачити настання таких негативних для них наслідків, як стягнення виконавчого збору в сумі 299987грн.50коп. та витрат на проведення виконавчий дій в сумі 50грн. не являються поважними причинами пропуску, оскільки скаржник не була позбавлена можливості у встановлений законом 10-денний строк звернутися до суду зі скаргою на постанову Київського ВДВС м.Одеси про відкриття виконавчого провадження від 29.06.2016р. та одночасно мала можливість вирішити справу мирним шляхом, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на оскарження постанови головного державного виконавця Київського ВДВС м.Одеси Головного територіального управління юстиції від 29.06.2016р., а отже відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку та залишає скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4 без розгляду.

Керуючись ст.ст.72-73, 385 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про поновлення строку на пред»явлення скарги ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Скаргу ОСОБА_1 на дії Головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Головного територіального управління юстиції ОСОБА_3, зацікавлена особа ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення через Малиновський районний суд м. Одеси. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН