Рішення № 63006108, 14.11.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/7786/16-ц

Провадження № 2/638/3427/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

14 листопада 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

секретаря - Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова, -

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, повязаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає на необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.209 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя

Справа № 638/7786/16-ц

Провадження № 2/638/3427/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Шишкіна О.В.,

секретаря - Голуб Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, яким просив суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради у запропонованій редакції.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано про те, що відповідно до декларації про готовність обєкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 11.06.2015 ХК 142151610550. ОСОБА_1 є замовником закінченого будівництвом обєкта реконструйованих нежитлових приміщень 1-го поверху № 4-7. частини приміщення № 1 та № 8 в літ. А-4 під офісно-складські приміщення по пров. Кравцова. 7 у м. Харкові. Загальна площа обєкта будівництва - 50,3 кв.м.

Відповідно до ст. 40 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Відповідно до ст. 2 Закону під забудовою територій слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Згідно зі ст. 4 «Про архітектурну діяльність» під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та знесення об'єкта містобудування.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок) (зі змінами рішення від 22.05.2013 № 319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України «Про інформацію» у встановленому порядку, а саме на офіційному сайті Харківської міської ради (www.city.kharkov.ua), на офіційному сайті КП «Харківській міській інформаційний центр» (www.citvnet.kharkov.ua) та у газеті «Харьковские известия» тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України, є нормативно-правовим актом, обовязковим до виконання на території м. Харкова.

Відповідно до п. 1.2 цього Порядку пайова участь у розвитку інфраструктури м. Харкова є обов'язковою для всіх замовників (фізичних осіб - підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію об'єкта містобудування на території м. Харкова, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва.

Звернень від ОСОБА_1 ні до Департаменту економіки та комунального майна, а ні до Харківської міської ради не надходило.

Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 25.12.2015 № 568/0/114-15 направлено до ОСОБА_1 для розгляду та підписання два оригінали договору про пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідь на вказаний лист або укладеного договору чи протоколу розбіжностей до проекту договору до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна або Харківської міської ради від ОСОБА_1 не надходило.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову на викладених у заяві підставах.

Представник відповідача проти позову заперечував та вказав про те, що Відповідач, будучи власником нежитлових приміщень в будинку літ. А-4 по пров. Кравцова, у в м. Харкові, здійснив їх реконструкцію без зміни існуючих геометричних параметрів та забудови земельної ділянки (тобто внутрішня реконструкція), у звязку із чим вважає позов необґрунтованим. Крім того, представник відповідача вказав про те, що розмір пайової участі відповідача у розвитку інфраструктури міста позивачем визначено необґрунтовано.

Представник третьої особи позов підтримав, просив його задовольнити та розглядати справу за його відсутності. По суті позову зазначив про те, що відповідно до ст. 40 Закону, замовник обєкта будівництва зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття обєкта містобудування в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 року № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова, яким визначено механізм залучення пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку величини пайового внеску.

Таким чином, позивач та третя особа вважають що на відповідача покладено обовязок укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста як замовника будівництва.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у звязку із наступним.

Здійснюючи правосуддя, відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з вимогами частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57-60 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі за текстом - Закон № 3038-VI ) замовник об'єкта будівництва зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Зазначеним Законом встановлено строки, упродовж яких мають укладатися договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту - не пізніше ніж 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника будівництва щодо його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно з ч. 1. ст. 40 Закону № 3038-VI порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання вимог наведеного Закону рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 09.11.2011 року № 804 затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, з подальшими змінами, внесеними рішенням виконкому від 22.05.2013 року № 319 (надалі: Порядок), який містить механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури міста, порядок укладення відповідних договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою у відповідності до вимог ст. 22 Закону України «Про інформацію», а саме на офіційному сайті Харківської міської ради, на офіційному сайті комунального підприємства «Харківській міській інформаційний центр» та у газеті «Харьковские известия», тому відповідно до норм ч. 1 ст. 144 Конституції України є нормативно-правовим актом, обов'язковим до виконання на території м. Харкова.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутися з відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в розумінні ст. 4 ЦК України є законом (актом цивільного законодавства), яким встановлено обов'язок певного кола суб'єктів - замовників будівництва - звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування для укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Згідно з декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 11.06.2015 ХК 142151610550, ОСОБА_1 є замовником закінченого будівництвом обєкта реконструйованих нежитлових приміщень 1-го поверху № 4-7. частини приміщення № 1 та № 8 в літ. А-4 під офісно-складські приміщення по пров. Кравцова. 7 у м. Харкові. Загальна площа обєкта будівництва - 50,3 кв.м.

Враховуючи встановлення факту реконструкції вищевказаних нежитлових приміщень та введення об'єкта в експлуатацію без укладення договору про пайову участь забудовника у розвитку інфраструктури м. Харкова управлінням соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на адресу відповідача неодноразово були направлені листи: вих.-514/0/114-15 від 23.11.2015 та вих.-568/0/114-15 від 25.12.2015, якими відповідача повідомлено про невиконання ним ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та запропоновано укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач відповіді на вказані листи позивачеві не надав.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Визначення поняття замовника будівництва також міститься в пункті 1.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, яким встановлено, що замовником будівництва є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку (ділянки) та яка має намір здійснювати будівництво або змінити об'єкт будівництва, у тому числі під час проведення будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів та фундаментів у плані об'єкта будівництва.

За змістом вказаних норм матеріального права обов'язковою умовою для виникнення у сторін правовідносин щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова є наявність у замовника будівництва у власності чи користуванні земельної ділянки.

Положеннями ст. 79 Земельного кодексу України надано визначення поняттю «земельна ділянка» - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За приписами частин 1 та 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частинами 1 та 2 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Такі ж правила набуття права на земельну ділянку встановлені й статтею 377 ЦК України, за змістом якої до особи, що набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів цивільної справи, вони не містять жодних об'єктивних, належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження того, що за відповідачем, якому на праві власності належать реконструйовані нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-7 частини приміщення № 1 та № 8 в літ. А-4 по пров. Кравцова. 7 у м. Харкові, зареєстровано право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей будинок, або він перебуває у будь-яких правовідносинах з питань землекористування за вказаною адресою з Харківською міською радою.

Як вказує відповідач та не було спростовано позивачем, реконструкція проводилась без змін зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані. Це також підтверджується і названою Декларацією про готовність обєкта до експлуатації.

При цьому, ч.2 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, враховуючи відсутність факту забудови земельної ділянки, суд вважає недоведеним покладення на відповідача обовязку укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова.

Крім того, суд зазначає про те, що відповідно до пункту 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зі змісту даної статті слідує, що договором є домовленість сторін, що виражає узгоджену волю сторін, яка спрямована на досягнення конкретної мети, тобто договір це юридичний факт, на підставі якого виникають цивільні права та обов`язки.

Приписами ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, за ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

У відповідності до вимог ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції (ст. 642 ЦК України).

Статтею 643 ЦК України передбачено: якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Згідно зі ст.646 ЦК України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

В судовому засіданні позивачем не було доведено здійснення дій, які повинні передувати укладенню договору між суб'єктами правовідносин, позивачем не заявлялися позовні вимоги про спонукання відповідача до укладання типового договору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем було обрано спосіб захисту права цивільного, який не відповідає вимогам ст.16 ЦК України. Визнання договору укладеним не відноситься до такого способу захисту цивільного права як «припинення дії, яка порушує право», що передбачений п.3 ч.2 ст.16 ЦК України та на яку посилається позивач в обґрунтування обраного ним способу захисту цивільного права.

Посилання позивача у позові на вимоги ст.11 ЦК України щодо підстав виникнення цивільних прав та обовязків не можуть бути прийняті судом, оскільки між сторонами існує спір щодо реконструкції нежитлового приміщення, а саме відповідач вважає, що реконструйоване нежитлове приміщення не є обєктом будівництва, а відповідач не є замовником будівництва у розумінні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 59-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складено і віддруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Головуючий: суддя