Постанова № 63004307, 15.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 листопада 2016 р. № 820/5208/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Московського районного у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Київського районного у місті Харкові Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати висновок Київського районного у місті Харкові Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відмову внесення змін до актового запису цивільного стану від 23.08.2016 року;

- зобов'язати Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести зміни до актового запису цивільного стану №184 від 04.03.2016 року в частині: виправити власне ім'я нареченого з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при складанні актового запису про одруження позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, органом реєстрації актів цивільного стану було неправильно записано ім'я нареченого. Так, замість вірного "ОСОБА_1 помилково зазначено "ОСОБА_1". З урахуванням того, що позивач є іноземцем, наявність згаданої помилки може стати перешкодою для вирішення питання щодо продовження посвідки на тимчасове місце проживання в Україні, а відтак підлягає виправленню. Однак, відповідачем - Київським районним у м.Харкові ВДРАЦС ГТУЮ у Харківській області, відмовлено у внесені відповідних змін, що слугувало підставою для звернення позивача до суду. Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Позивач у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. (а.с.29).

Відповідач - Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України (а.с.16), надіслав суду клопотання, в якому просив суд розглядати справу без участі представника відділу. (а.с.23).

Відповідач - Київський районний у місті Харкові Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.ст. 33-35 КАС України. Правом надати письмові заперечення не скористався, клопотань про перенос розгляду справи суду не надсилав.

Розглянувши відомості про повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав та мотивів:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 9 КАСУ передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 3 Закону України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" визначено, що правову основу діяльності органів реєстрації актів громадянського стану визначають Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України.

Відповідно до ч.1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VІ від 01.07.2010 року, відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд, здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частинами 3 та 4 статті 22 Закону передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

Відповідно до пункту 2.13 "Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання", затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011р., підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: постанова адміністративного суду.

За матеріалами справи судом встановлено, що з актовим записом про народження позивача - ОСОБА_1, згідно паспорту громадянина Іраку типу - Р НОМЕР_1 (переклад з англійської на українську мову), виданого позивачу Республікою Ірак, прізвище позивача - "ОСОБА_1", ім'я - " ОСОБА_1, по-батькові - не зазначено. (а.с. 9).

Також дані про ім'я та прізвище позивача підтверджує посвідка на тимчасове проживання, видана ГУ ДМС України у Харківській області від 31.08.2016 року типу РТ за номером НОМЕР_2. (а.с.10)

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2016 року між громадянином Іраку Хайдером Абедом та громадянкою України ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 184 від 04.03.2016р., що підтверджується свідоцтвом, про одруження НОМЕР_3, яке видано Московським Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління 04.03.2016 року (а.с. 7).

Разом з тим, як зазначає позивач, в актовому записі про укладення шлюбу від 04.03.2016р. неправильно вказано ім'я нареченого, а саме: замість "ОСОБА_1 вказано "ОСОБА_1".

Отже, фактичні дані, які б засвідчували недостовірність відомостей перелічених документів в матеріалах справи, відсутні.

Позивач звернувся до Київського районного у місті Харкові відділу реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (за місцем проживання) з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 184 від 04.03.2016р., який був складений Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, а саме: просив змінити ім'я нареченого з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1.

Згідно Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання від 12.01.2011р. № 69/5, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, складенного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Розглянувши заяву позивача, Київський районний у місті Харкові відділ реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, надав висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 23.08.2016р., з посиланням на відсутність домовленостей між Україною та Республікою Ірак про правову допомогу та правових відносин, тому запитати копії актового запису про народження ОСОБА_1 не виявляється можливим. (а.с.11).

Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що відповідно до ч.9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті (ч.1 ст.9); державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану (ч.2 ст.9); актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану (ч.3 ст.9).

З положень наведеної норми закону слідує, що кожна фізична особа об'єктивно має матеріальний інтерес у тому, щоби документи актів цивільного стану містили достовірну інформацію про фізичну особу.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" встановлено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження у судовому порядку.

Згідно ч.4 ст. 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" - зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

У разі зберігання актового запису цивільного стану у державній архівній установі, внесення змін безпосередньо до актового запису проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до п.1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 р. за №55/18793 - внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Пунктом 1.7 Правил встановлено, що зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.

Оскільки в оглянутому судом свідоцтві про одруження № 184 від 04.03.2016р., виданого Московським районним у місті Харкові відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, не правильно зазначено ім'я позивача (нареченого), що суперечить даним, вказаним у документах позивача - ОСОБА_1, то вимога позивача про зобов'язання внести виправлення у актовий запис за №184 від 04.03.2016р. про шлюб позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнається судом обґрунтованою.

Відповідно до ч.1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відтак, суд звертає увагу на те, що згідно з вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також обраного способу захисту, задля повного захисту прав та законних інтересів позивача, суд дійшов висновку про необхідність скасувати висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану від 23.08.2016р., складений Київським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Московського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Київського районного у місті Харкові Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати висновок Київського районного у місті Харкові відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про відмову внесення змін до актового запису цивільного стану від 23.08.2016 року.

Зобов'язати Московський районний у місті Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області внести зміни до актового запису цивільного стану №184 від 04.03.2016 року в частині: виправити власне ім'я нареченого з "ОСОБА_1" на "ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Панченко